Путивль

Путивль
Герб Путивля Прапор Путивля
У центрі Путивля
Основні дані
Країна	Україна
Область	Сумська область
Район	Путивльський район
Код КОАТУУ:	5923810100
Засноване	—
Перша згадка	Путивль згадується у 1146, але сліди його заселення сягають 9 — 10 ст.
Статус міста	з 1146 року
Населення	16 458 (1 грудня 2010)
Площа	10,51 км²
Густота населення	1565 осіб/км²
Поштові індекси	41500
Телефонний код	+380-5442
Координати	51°20′11″ пн. ш. 33°51′47″ сх. д.
Висота над рівнем моря	178 м
Водойма	р. Сейм
Міста-побратими	Козлодуй (Болгарія)
Відстань
Найближча залізнична станція	Путивль
До станції	24 км
До обл./респ. центру
- залізницею	82 км
- автошляхами	101 км
До Києва
- залізницею	268 км
- автошляхами	309 км
Міська влада
Рада	Путивльська міська рада
Адреса	41500, Сумська обл., Путивльський р-н, м. Путивль, вул. Леніна, 50, 9-12-34
Путивль у Вікісховищі Карта Путивль Путивль

Пути́вль (вимова^ⓘ) — стародавнє місто на Посем'ї, тепер районний центр Сумської області. Розташоване над річкою Сейм. У місті розвинута невелика харчова промисловість та туристична галузь, є краєзнавчий музей. Віддаленість від залізниці (24 км) не сприяє його розвитку. Відстань до облцентру складає 101 км (автошлях Р44). Населення міста у 2001 році становило 17 354 чоловік, у 1897 — біля 10 000 мешканців.

Назва

Можливо місто назвали в честь його засновника, який носив ім'я Путим, або Путив, Путислав, Путимир, Путимисл... Можлива також версія, що свою назву місто отримало від слова путь, так як Путивль належав до числа населених пунктів, розміщенних на шляху «з варяг у греки».

Історія

Путивль згадується вперше в Іпатіївському літописі у 1146 році, у зв'язку з міжусобною війною Новгород-Сіверських князів Святослава та Ігоря Ольговичів з Чернігівськими князями Володимиром та Ізясловом Давидовичем. Проте сліди його заселення сягають IX — X століть. У другій половині ХІІ століття і на початку ХІІІ століття місто було центром удільного князівства у володінні однієї з ліній чернігівських князів. Розташований на перехресті торгівельних шляхів, Путивль відігравав велику роль і був однією з фортець, що захищали Київську Русь від войовничих половців. Оспіваний у «Слові о полку Ігоревім», саме тут, в Путивлі, Ярославна очікувала відомостей про похід чоловіка Ігоря Святославовича «в поле незнаемое, половецкое». У 1186 році фортеця була безуспішно обложена половцями. З середини XIV століття Путивль входив до складу Великого князівства Литовського, з 1500 — Московського царства. З 1926 у складі УРСР.

Пам'ятки

У Путивлі збереглися пам'ятки кам'яної архітектури XVII — XVIII століть:

• ансамбль Мовчанського монастиря з храмом Різдва Богородиці (близько 1630-1636 роки), з добудованим трапезним теплим храмом (1666-1669 роки), Спаською церквою (1666-1667 рр.), двома двоповерховими корпусами келій (XIX століття) і дзвіницею з бароковим верхом (після перебудови наприкінці XVII - XVIII ст. соборний комплекс нині є єдиною пам'яткою стилю "восьмерик на четверику" в Україні.);
• Спасо-Преображенський собор (1617-?) з каплицею (сердина XVII століття), твір російської архітектури (українські елементи помітні тільки у різьбі іконостасу, що зроблений в традиційному для Росії "тябловому" стилі) і надбрамна церква з дзвіницею (1693—1697 рр.).

Вплив традицій українського дерев'яного будівництва позначений у двоповерховій тридільній, одноверхій церкві Миколи Козацького (1735-1737 рр.) з дзвіницею над притвором (1770-ті pоки) і у Воскресенській церкві (1758 року, не збереглась) типу трапезної в центрі міста.

З інших пам'яток XVII — XVIII століть:

• цінна скульптура «Христа в темниці»;
• ікони місцевої майстрів, гаптоване золотом і сріблом на білому атласі зображення Богоматері і празників та плащаниця (1666 р.);
• мист. оправи євангелій;
• дзвін «Самодзвон».

Під час розкопів городища у 1950 — 60-их pоків відкрито рештки фундаментів, мабуть, Вознесенської церкви , що була споруджена у кінці XII — початку XIII століть і рештки валів з XII.

Персоналії

Відомі уродженці Путивля:

• О. І. Мещанінов (1879 — 1969) — визачний український медик, доктор медичних наук, професор; у 1919—57 роки завідував кафедрою хірургії Харківського інституту удосконалення лікарів;
• П. О. Свириденко (1897 — 1971) — зоолог, дійсний член АН УРСР (з 1948); у 1947—54 завідуючий відділом екології Інституту Зоології АН УРСР у Києві;
• О. В. Аляб'єв (*1940) — баяніст, заслужений артист України (1998).

Галерея

• 
  Головна пам'ятка Путивля — Мовчанський монастир (1591)
• 
  Святодухівський монастир (1617)
• 
  Церква Миколи Козацького (1737)
• 
  Торгові ряди (ХІХ ст.)

Джерела, посилання і література

• Офіційний сайт міста Путивль
• Середньовічні фортифікації Путивля
• Маловідома Україна. Путивль (Відео на YouTube)
• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Путивль. Місто Ярославни у сльозах на www.ukrainaincognita.com (веб-проект «Україна Інкогніта»)