Ручна граната: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
 
мНемає опису редагування
Рядок 3: Рядок 3:
[[Файл:French grenade catapult.jpg|thumb|160px|Французькі війська використовують [[катапульта|катапульту]] для кидання ручних гранат по противнику. Перша світова війна]]
[[Файл:French grenade catapult.jpg|thumb|160px|Французькі війська використовують [[катапульта|катапульту]] для кидання ручних гранат по противнику. Перша світова війна]]
[[Файл:Astrakhan 12 grenader.png|thumb|right|160px|Гренадер Астраханського полку з ручною гранатою]]
[[Файл:Astrakhan 12 grenader.png|thumb|right|160px|Гренадер Астраханського полку з ручною гранатою]]
'''Ручна граната''' ({{lang-es|Granada}} — гранат) — один з видів вибухових [[боєприпас]]ів, призначений для ураження живої сили противника осколками й ударною хвилею, що утворюються від вибуху за допомогою ручного метання. Сучасна ручна граната складається з корпусу, заряду вибухових речовин і детонатора (запала). Поразки завдається осколками корпусу, ударною хвилею або кумулятивним струменем. Виготовляється з легких сплавів, матеріалів високої питомої міцності і пластмаси. Назва сталася від назви плодів граната, оскільки ранні види гранат формою і розмірам схожі на [[Гранат|плід]] і по аналогії із зернами, що знаходяться усередині плоду, і осколками гранати, що розлітаються.
'''Ручна граната''' ({{lang-es|Granada}} — гранат) — один з видів вибухових [[боєприпас]]ів, призначений для ураження живої сили противника осколками й ударною хвилею, що утворюються від вибуху за допомогою ручного метання. Сучасна ручна граната складається з корпусу, заряду [[вибухові речовини|вибухових речовин]] і детонатора ([[запал]]а). Поразки завдається осколками корпусу, ударною хвилею або кумулятивним струменем. Виготовляється з легких сплавів, матеріалів високої питомої міцності і пластмаси. Назва сталася від назви плодів [[гранат]]а, оскільки ранні види гранат формою і розмірам схожі на [[Гранат|плід]] і по аналогії із зернами, що знаходяться усередині плоду, і осколками гранати, що розлітаються.


Розрізняють декілька типів ручних гранат:
Розрізняють декілька типів ручних гранат:
* Динамічна (детонація при ударі в мету) і
* Динамічна (детонація при ударі в ціль)
* із затримкою (детонація детонатором із заданою затримкою). Підрив із затримкою здійснюється висмикуванням запобіжної чеки і відпуску скоби — спрацьовує зведений заздалегідь пружинний механізм, і бойок з силою б'є по капсулю з чутливої до ударів речовини (по аналогії з твором пострілу з ручної вогнепальної зброї). Вибухаючий капсуль запалює [[порох]] в тонкій запальній трубці. Порох горить із швидкістю зразкового 1 см в секунду і не вимагає кисню, тому граната може вибухнути і під водою. Коли вогонь в запальній трубці досягає [[детонатор]]а, той вибухає і викликає детонацію вибухової речовини, якою споряджена граната. Залежно від конструкції, запал гранати включає запальну трубку з капсулем і детонатором, а також може включати пружинний механізм з бойком, чекою і спусковою скобою.
* із затримкою (детонація детонатором із заданою затримкою). Підрив із затримкою здійснюється висмикуванням запобіжної чеки і відпуску скоби — спрацьовує зведений заздалегідь пружинний механізм, і бойок з силою б'є по капсулю з чутливої до ударів речовини (по аналогії з твором пострілу з ручної вогнепальної зброї). Вибухаючий капсуль запалює [[порох]] в тонкій запальній трубці. Порох горить із швидкістю зразкового 1 см в секунду і не вимагає кисню, тому граната може вибухнути і під водою. Коли вогонь в запальній трубці досягає [[детонатор]]а, той вибухає і викликає детонацію вибухової речовини, якою споряджена граната. Залежно від конструкції, запал гранати включає запальну трубку з капсулем і детонатором, а також може включати пружинний механізм з бойком, чекою і спусковою скобою.



Версія за 14:54, 27 лютого 2011

Американська протипіхотна осколкова ручна граната М-61.
Протипіхотна ручна граната німецького виробництва періоду ІІ світової війни
Французькі війська використовують катапульту для кидання ручних гранат по противнику. Перша світова війна
Файл:Astrakhan 12 grenader.png
Гренадер Астраханського полку з ручною гранатою

Ручна граната (ісп. Granada — гранат) — один з видів вибухових боєприпасів, призначений для ураження живої сили противника осколками й ударною хвилею, що утворюються від вибуху за допомогою ручного метання. Сучасна ручна граната складається з корпусу, заряду вибухових речовин і детонатора (запала). Поразки завдається осколками корпусу, ударною хвилею або кумулятивним струменем. Виготовляється з легких сплавів, матеріалів високої питомої міцності і пластмаси. Назва сталася від назви плодів граната, оскільки ранні види гранат формою і розмірам схожі на плід і по аналогії із зернами, що знаходяться усередині плоду, і осколками гранати, що розлітаються.

Розрізняють декілька типів ручних гранат:

  • Динамічна (детонація при ударі в ціль)
  • із затримкою (детонація детонатором із заданою затримкою). Підрив із затримкою здійснюється висмикуванням запобіжної чеки і відпуску скоби — спрацьовує зведений заздалегідь пружинний механізм, і бойок з силою б'є по капсулю з чутливої до ударів речовини (по аналогії з твором пострілу з ручної вогнепальної зброї). Вибухаючий капсуль запалює порох в тонкій запальній трубці. Порох горить із швидкістю зразкового 1 см в секунду і не вимагає кисню, тому граната може вибухнути і під водою. Коли вогонь в запальній трубці досягає детонатора, той вибухає і викликає детонацію вибухової речовини, якою споряджена граната. Залежно від конструкції, запал гранати включає запальну трубку з капсулем і детонатором, а також може включати пружинний механізм з бойком, чекою і спусковою скобою.

Джерела


Література

  • Needham, Joseph (1986). Science and Civilization in China: Volume 5, Part 7. Taipei: Caves Books, Ltd.

Посилання