Шамота Микола Захарович: відмінності між версіями
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м допереклад, replaced: КПСС → КПРС за допомогою AWB |
Aibot (обговорення | внесок) м персони за алфавітом, вікіфікація, removed: {{без картки}} за допомогою AWB |
||
| Рядок 11: | Рядок 11: | ||
== Твори == |
== Твори == |
||
* «Ідейність і майстерність» (1953), |
* «Ідейність і майстерність» (1953), |
||
* «Про художність» (1957), |
* «Про художність» (1957), |
||
* «За велінням історії» (1965), |
* «За велінням історії» (1965), |
||
* «Гуманізм і соціалістичний реалізм» (1976) та ін. |
* «Гуманізм і соціалістичний реалізм» (1976) та ін. |
||
Крім того, статті в літературній і партійній пресі, в яких Шамота гостро виступав проти відхилень у літературі від партійної лінії (про «Собор» [[Гончар Олесь Терентійович|Олеся Гончара]], самвидавну літературу тощо). |
Крім того, статті в літературній і партійній пресі, в яких Шамота гостро виступав проти відхилень у літературі від партійної лінії (про «Собор» [[Гончар Олесь Терентійович|Олеся Гончара]], самвидавну літературу тощо). |
||
| Рядок 24: | Рядок 24: | ||
* {{ЕУ}} |
* {{ЕУ}} |
||
* Шевченківські лауреати. 1962—2001: Енциклопедичний довідник. — К., 2001. — С. 612—616. |
* Шевченківські лауреати. 1962—2001: Енциклопедичний довідник. — К., 2001. — С. 612—616. |
||
| ⚫ | |||
{{без картки}} |
|||
[[Категорія:Персоналії Ша]] |
[[Категорія:Персоналії Ша]] |
||
| Рядок 37: | Рядок 34: | ||
[[Категорія:Померли 4 січня]] |
[[Категорія:Померли 4 січня]] |
||
[[Категорія:Померли 1984]] |
[[Категорія:Померли 1984]] |
||
[[Категорія:Персоналії за алфавітом]] |
|||
| ⚫ | |||
Версія за 10:01, 19 квітня 2011
Мико́ла Заха́рович Шамота́ (*4 грудня (17 грудня) 1916, Полтава — †4 січня 1984, Київ) — український літературознавець і критик партійного напряму.
Дійсний член АН УРСР.
1961—1978 — директор Інституту літератури ім. Т. Шевченка АН УРСР.
Закінчив Ніженський педагогічний інститут (1939) й Академію суспільних наук при ЦК КПРС (1953).
Спеціялізувався головно в ділянці теорії соціалістичного реалізму.
Твори
- «Ідейність і майстерність» (1953),
- «Про художність» (1957),
- «За велінням історії» (1965),
- «Гуманізм і соціалістичний реалізм» (1976) та ін.
Крім того, статті в літературній і партійній пресі, в яких Шамота гостро виступав проти відхилень у літературі від партійної лінії (про «Собор» Олеся Гончара, самвидавну літературу тощо).
Літературознавча спадщина Шамоти є зразком ідеологічного догматизму, непримиренного до відхилень від партійної лінії.
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Шевченківські лауреати. 1962—2001: Енциклопедичний довідник. — К., 2001. — С. 612—616.
|
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |