Стефан V Арпад

Коронація Стафана V. Середньовічна мініатюра

Стефан V (угор. V. István magyar király, чеськ. Štěpán V. Uherský, пол. Stefan V węgierski, нім. Stephan V. (Ungarn)) (1239 – 6 серпня 1272) – з 1270 р. король Угорщини з династії Арпадів.

Біографія

Стефан V був восьмою дитиною Бели IV і Марії Ласкарини і старшим сином подружжя. Після досягнення повноліття 1258 р. батько віддав його в управління Трансильванію, а 1253 р. для скріплення домовленості одружив з Єлизаветою, донькою половецького хана Котяна. Перед тим 1238 р. хан привів до 40 тисяч половців до Угорщини, де за надання землі і підданства вони прийняли християнство. Після набігу монголо-татар в Угорщині оселилось до 85 тисяч половців. У Штирії, більшу частину якої мадяри захопили 1254 р. після вигасання династії Бабенбергів, Бела IV придушив 1258 р. повстання, поставивши Стефана герцогом, що спровокувало нове повстання за підтримки короля Чехії Пшемисла Оттокара ІІ. З вини Стефана і половецького воєводи Альпрема угорське військо було розгромлене 12 липня 1260 р. у битві при Кресенбрунном і за Віденським мирним договором (1261) Угорщина втратила Штирію. Це змусило поставити Стефана герцогом Трансильванії.

Молодший король

Після 1262 р. Стефан змусив батька поділити королівство, де самостійно правив у 29 східних графствах, прибравши титул молодшого короля Угорщини (iunior rex Hungariae) у надії повернути Штирію. Стефан вимушено примирився 1266 р. з батьком, на чию сторону перейшли брат Бела і Бела з Мачви, син Анни і Ростислава Михайловича. Разом з Белою IV надав 1267 р. «Золоту буллу» вольностей шляхти. Після смерті Бели IV коронувався на короля всієї Угорщини, змусивши сестру Анну виїхати до королівського двору доньки у Чехії. Розпочав дворічну війну з Пшемиславом Оттокаром ІІ, що завершилась безрезультатно підписанням 7 лютого 1271 р. мирного договору у Пожоні. Похоронений у костелі домініканців.

Діти

Печатка Стефана V

Єлизавета (1255 – 1323/26) видана за Завішу з Фалькенштайну

Катерина (1255/57 – після 1314) видана за короля Рашки (Сербії) і Срема Стефана Драгутина

Марія (бл. 1257 – 1325) видана за короля Неаполю Карла ІІ Кульгавого Анжуйського

Анна (бл. 1260 – бл. 1281) видана за імператора Візантійської імперії Андроніка ІІ палеолога

Володислав IV Кун (Половчанин) (1262 – 1278) король Угорщини з 1272 р.

Андрій (1268-1278) герцог Славонії

Посилання

• Stanisław A. Sroka Historia Węgier do 1526 roku w zarysie, Bydgoszcz 2000, s. 45-46.