Руднєв Семен Васильович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
'''Семе́н Васи́льович Ру́днєв''' ([[27 лютого|15(27) лютого]] [[1899]], хутір Мойсіївка, нині село [[Руднєве]] [[Путивльський район|Путивльського району]] [[Сумська область|Сумської області]] — [[4 серпня]] [[1943]], біля смт [[Делятин]] [[Надвірнянський район|Надвірнянського району]] [[Івано-Франківська область|Івано-Франківської області]]) — активний діяч [[Радянські партизани|радянського партизанського руху]], комісар з'єднання під командуванням [[С. А. Ковпак]]а, [[генерал-майор]] (1943), [[Герой Радянського Союзу]] (1944, посмертно).
'''Семе́н Васи́льович Ру́днєв''' ([[27 лютого|15(27) лютого]] [[1899]], хутір Мойсіївка, нині село [[Руднєве]] [[Путивльський район|Путивльського району]] [[Сумська область|Сумської області]] — [[4 серпня]] [[1943]], біля смт [[Делятин]] [[Надвірнянський район|Надвірнянського району]] [[Івано-Франківська область|Івано-Франківської області]]) — активний діяч [[Радянські партизани|радянського партизанського руху]], комісар з'єднання під командуванням [[С. А. Ковпак]]а, [[генерал-майор]] (1943), [[Герой Радянського Союзу]] (1944, посмертно).


До війни Руднєв був радянським військовим командиром. У травні 1938 його було обрано головою [[Путивльський район|Путивльської районної]] ради [[Осоавіахім]]у.
До війни Руднєв був радянським військовим командиром. У травні 1938 його обрали головою [[Путивльський район|Путивльської районної]] ради [[Тсоавіахім]]у.


В 1938 році органи [[НКВС]] заарештували С.Руднєва, звинувативши його у "шпигунстві", "скоєнні диверсії" та "контрреволюційній діяльності". Однак після недовгого перебування в ув'язнені він у 1939 р. був звільнений. Йому пропонували повернутися до Червоної Армії, але він відмовився, про що надалі сумував.
В 1938 році органи [[НКВС]] заарештували С. Руднєва, звинувативши його у "шпигунстві", "скоєнні диверсії" та "контрреволюційній діяльності". Однак після недовгого перебування в ув'язненні він у 1939 р. був звільнений. На пропозицію повернутися до Червоної армії Руднєв відмовився, про що потім шкодував.


З початком війни він організував на Сумщині місцевий партизанський загін. Згодом Руднєв став активним діячем [[Радянські партизани|радянського партизанського руху]], комісаром з'єднання іншого путивлянина - [[Ковпак Сидір|Сидора Ковпака]]. Як людина і як партизан, в офіційних доповідях і приватних розмовах характеризувався дуже високо. Згідно з «Малим словником історії України»:{{початок цитати}}Активний учасник та видатний організатор партизанського руху в Україні під час Великої Вітчизняної війни.{{кінець цитати}}
З початком війни він організував на Сумщині місцевий партизанський загін. Згодом Руднєв став активним діячем [[Радянські партизани|радянського партизанського руху]], комісаром з'єднання іншого путивлянина - [[Ковпак Сидір|Сидора Ковпака]]. Як людина і як партизан в офіційних доповідях і приватних розмовах характеризувався дуже високо. Згідно з «Малим словником історії України»:{{початок цитати}}Активний учасник та видатний організатор партизанського руху в Україні під час Великої Вітчизняної війни.{{кінець цитати}}


Дослідження 100-денного Карпатського рейду 1943 року Сумського партизанського з'єднання під проводом генерал-майора Сидора Ковпака можна знайти в Посиланнях.
Дослідження стоденного Карпатського рейду 1943 року Сумського партизанського з'єднання під проводом генерал-майора Сидора Ковпака можна знайти в Посиланнях.


Відповідно до ранньої радянської офіційної версії, в бою під [[Делятин]]ом у вересні 1943 був тяжко поранений і за нез'ясованих обставин загинув разом зі своїм старшим сином Радієм. Згідно з більш пізніми даними, відкритими під час "[[Гласність|Гласності]]" наприкінці 1980-х - на початку 1990-х років (газета "Правда"), Семена Руднєва, як недостатньо лояльного Москві, застрелила двома пострілами у [[Скроня|скроню]] радистка спецгрупи [[Вершигора Петро Петрович|П.Вершигори]] Анна Туркіна (Лаврухіна), яка мала персональне спецзавдання. Однак згідно з останніми дослідженнями Дмитра ВЄДЄНЄЄВА, заступника голови Українського інституту національної пам'яті, офіційна версія виявилася правдивою.
Відповідно до ранньої радянської офіційної версії, в бою під [[Делятин]]ом у вересні 1943 був тяжко поранений і за нез'ясованих обставин загинув разом зі своїм старшим сином Радієм. Згідно з більш пізніми даними, відкритими під час "[[Гласність|Гласності]]" наприкінці 1980-х - на початку 1990-х років (газета "Правда"), Семена Руднєва, як недостатньо лояльного Москві, застрелила двома пострілами у [[Скроня|скроню]] радистка спецгрупи [[Вершигора Петро Петрович|П. Вершигори]] Анна Туркіна (Лаврухіна), яка мала персональне спецзавдання. Однак згідно з останніми дослідженнями Дмитра Веденєєва, заступника голови Українського інституту національної пам'яті, офіційна версія виявилася правдивою.


== Література ==
== Література ==

Версія за 05:54, 28 травня 2011

Семе́н Васи́льович Ру́днєв (15(27) лютого 1899, хутір Мойсіївка, нині село Руднєве Путивльського району Сумської області4 серпня 1943, біля смт Делятин Надвірнянського району Івано-Франківської області) — активний діяч радянського партизанського руху, комісар з'єднання під командуванням С. А. Ковпака, генерал-майор (1943), Герой Радянського Союзу (1944, посмертно).

До війни Руднєв був радянським військовим командиром. У травні 1938 його обрали головою Путивльської районної ради Тсоавіахіму.

В 1938 році органи НКВС заарештували С. Руднєва, звинувативши його у "шпигунстві", "скоєнні диверсії" та "контрреволюційній діяльності". Однак після недовгого перебування в ув'язненні він у 1939 р. був звільнений. На пропозицію повернутися до Червоної армії Руднєв відмовився, про що потім шкодував.

З початком війни він організував на Сумщині місцевий партизанський загін. Згодом Руднєв став активним діячем радянського партизанського руху, комісаром з'єднання іншого путивлянина - Сидора Ковпака. Як людина і як партизан в офіційних доповідях і приватних розмовах характеризувався дуже високо. Згідно з «Малим словником історії України»:

Активний учасник та видатний організатор партизанського руху в Україні під час Великої Вітчизняної війни.

Дослідження стоденного Карпатського рейду 1943 року Сумського партизанського з'єднання під проводом генерал-майора Сидора Ковпака можна знайти в Посиланнях.

Відповідно до ранньої радянської офіційної версії, в бою під Делятином у вересні 1943 був тяжко поранений і за нез'ясованих обставин загинув разом зі своїм старшим сином Радієм. Згідно з більш пізніми даними, відкритими під час "Гласності" наприкінці 1980-х - на початку 1990-х років (газета "Правда"), Семена Руднєва, як недостатньо лояльного Москві, застрелила двома пострілами у скроню радистка спецгрупи П. Вершигори Анна Туркіна (Лаврухіна), яка мала персональне спецзавдання. Однак згідно з останніми дослідженнями Дмитра Веденєєва, заступника голови Українського інституту національної пам'яті, офіційна версія виявилася правдивою.

Література

Посилання