Раб (острів): відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Kvz65 (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Kvz65 (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 31: | Рядок 31: | ||
}} |
}} |
||
[[Файл:Kvarner Croatian Adriatic.png|thumb|міні|ліворуч|250пкс|Затока Кварнер]] |
[[Файл:Kvarner Croatian Adriatic.png|thumb|міні|ліворуч|250пкс|Затока Кварнер]] |
||
[[Файл:Rab1.jpg|thumb|250px|[[Раб (місто)|Місто Раб]]]] |
[[Файл:Rab1.jpg|thumb|250px|thumb|left|[[Раб (місто)|Місто Раб]]]] |
||
'''Раб''' ({{lang-hr|Rab}}, {{lang-it| Arbe }}, {{lang-de|Arbey}}) — назва острова в північній частині [[Хорватія|Хорватії]], біля [[Далмація|далматинського]] узбережжя в затоці [[Кварнер]], а також розташованого на ньому однойменного міста. |
'''Раб''' ({{lang-hr|Rab}}, {{lang-it| Arbe }}, {{lang-de|Arbey}}) — назва острова в північній частині [[Хорватія|Хорватії]], біля [[Далмація|далматинського]] узбережжя в затоці [[Кварнер]], а також розташованого на ньому однойменного міста. |
||
Версія за 20:46, 26 липня 2011
Раб | |
---|---|
Раб (місто) | |
Географія | |
Розташування | Адріатичне море |
Координати | 44°46′ пн. ш. 14°46′ сх. д. / 44.767° пн. ш. 14.767° сх. д.Координати: 44°46′ пн. ш. 14°46′ сх. д. / 44.767° пн. ш. 14.767° сх. д.
|
Площа | 93.6 км² |
Найвища точка | Каменяк (408 м) |
Адміністрація | |
Хорватія | |
жупанія | Приморсько-Ґоранська
|
Найбільше місто | Раб (9,480)
|
Демографія | |
Населення | 9,480 (2001) |
Густина | 101/km²
|
Раб (хорв. Rab, італ. Arbe, нім. Arbey) — назва острова в північній частині Хорватії, біля далматинського узбережжя в затоці Кварнер, а також розташованого на ньому однойменного міста.
Площа острова — 93,6 км2, довжина — 22 км., населення — 9 480 чоловік (2001). Найвища точка — Каменяк (408 м).
Північно-східна частина острова в основному безплідна, карстова, тоді як південно-західна частина має одну з останніх дібров Середземномор'я.
Острів Раб відокремлений протоками від островів Црес, Крк, Паг, а також від материкового узбережжя. Зв'язаний регулярними поромними переправами з островом Крк (Лопар — Довбешка) і з материком (Мішняк — Ябланац).
Найбільші населені пункти — Раб (554 мешканців), Лопар (1200) і Барбат (1050). Місто Раб розташоване в центральній частині острова.
Назва
Острів Раб вперше згадується в грецьких джерелах Периплом Псевдо Скілахом (360 до Р.Х.), а потім іншими грецькими і римськими географами під ім'ям Арба. Ця назва належала лібуріанцям, найбільш давнім відомим мешканцям острова. Арба також була назва лібуріанського поселення на місці сучасного міста Раб.
Іллірійсько-лібуріанське слово Арб означає "темний, приховувати, зелений, ліс". Назву Арба слід розуміти "Чорний острів", у зв'язку з багатими смерековими борами що росли на острові.
Середньовічні далматинці називали Arbe, Arbia, Arbiana, Arbitana і найчастіше Arbum в документах написаних латиною.
Arbe також венеціанська назва міста в 15 столітті, коли воно підпадає під владу Венеціанської республіки.
У хорватській мові він став Раб, форма, яка, ймовірно походить з 7 століття, коли слов'яни почали селитися на острові.
Проте перші записи назва Раб зберігся лише з середини 15 століття (у латинських документах, що відноситься до створення францисканського монастиря Св. Еуфемія (St. Eufemija)), оскільки великі хорватські поселення з'являються з 10 століття, на відміну від іншої частини регіону.
Історія
Поселення на місці нинішнього міста Раб було засноване ще в IV столітті до Р. Х., з III століття до Р. Х. по VI століття від Р.Х. воно належало Римській імперії і називалося «щасливим» (Felix Arba). За часів імператора Августа перетворилося на укріплений порт.
У 301 році виходець з острова, рятуючись від переслідування християн, заснував державу Сан-Марино, що існує і по цей день. В середні віки Раб належав Візантії, потім був частиною спочатку хорватського, а потім угорсько-хорватського королівства. У 1412 р. разом з більшою частиною Далмації відійшов до Венеції.
Після падіння Венеціанської республіки в 1797 році, острів відійшов до Австрії.
У 1918 — 1921 р. острів окупували італійці, після Першої світової війни він став частиною Югославії.
Під час Другої світової війни острів був знов зайнятий італійцями. Фашисти організували на острові концентраційний табір, в якому в 1942 і 1943 р. було знищено більше тисячі чоловік. Після закінчення війни острів став частиною СФРЮ. Після розпаду останньої в 1990 р. острів — частина незалежної Хорватії.
Пам'ятки
- 'Раб' — мальовниче містечко, розташоване на довгій і вузькій косі. Як і місто Паг, в середні віки місто було перебудовано по кресленнях Юрая Далматинця. Серед безлічі старовинний будівель міста виділяються чотири романські дзвіниці різних періодів, бенедиктинський монастир XI століття, церква св. Марії (XIII століття).
- 'Лопар' — селище в північній частині острова. За традицією вважається місцем народження Марина, засновника республіки Сан-Марино. Церква св. Марії (XV століття).
- 'Супетарська драга' — село в північній частині острова на березі мальовничої бухти. У сільській церкві — самий старовинний дзвін Адріатики, що датується 1059 роком.
Джерела
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Island of Rab |
- Rab tourist office
- Rab city web site
- Kristofor travel: website with tourist services and accommodations
- Accommodation in Rab and Lopar
- Virtual Tour of Rab
|