Підковик великий: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Zag (обговорення | внесок) |
Немає опису редагування |
||
Рядок 26: | Рядок 26: | ||
}} |
}} |
||
'''Підковик великий''' (''Rhinolophus ferrumequinum'') — вид [[кажани|кажанів]] роду [[Підковик|підковиків]] (''Rhinolophus''). |
'''Підковик великий''' (''Rhinolophus ferrumequinum'') — вид [[кажани|кажанів]] роду [[Підковик|підковиків]] (''Rhinolophus''). |
||
== Морфологічні ознаки == |
|||
Найбільший за розмірами тіла представник родини [[Підковикові|підковикових]] (''Rhinolophidae'') в [[Європа|Європі]]: довжина його тіла 5,2-7,1 см, розмах крил 35-40 см, маса 13-34 г. Забарвлення спини і крил буро-сіре з рудуватим відтінком; черево світліше за спину, сірувате. Молоді тварини однотонно сірі. |
|||
== Ареал == |
|||
Поширений від [[Північна Африка|Північної Африки]] ([[Марокко]], [[Алжир]]) через всю [[Євразія|Євразію]] — від [[Франція|Франції]] та [[Іспанія|Іспанії]] через [[Мала Азія|Малу]] і [[Близький Схід|Передню Азію]], [[Кавказ]], [[Гімалаї]], [[Тибет]], до [[Китай|Китаю]], [[Корея|Кореї]] і [[Японія|Японії]]. |
Поширений від [[Північна Африка|Північної Африки]] ([[Марокко]], [[Алжир]]) через всю [[Євразія|Євразію]] — від [[Франція|Франції]] та [[Іспанія|Іспанії]] через [[Мала Азія|Малу]] і [[Близький Схід|Передню Азію]], [[Кавказ]], [[Гімалаї]], [[Тибет]], до [[Китай|Китаю]], [[Корея|Кореї]] і [[Японія|Японії]]. |
||
== Особливості біології == |
|||
Характерні місця мешкання — [[передгір'я]] і [[низькогір'я]], а також рівнинні ділянки, де є придатні для цих тварин притулки: природні і штучні підземелля, карстові печери, міжгір'я, промоїни в річкових обривах, відповідні штучні споруди. У горах цей вид зустрічається на висоті до 3500 м над рівнем моря. У літній час більшість самців і молоді самки тримаються поодинці або маленькими групами; самки з потомством утворюють скупчення з 200—500 особин, часто по сусідству з колоніями інших кажанів. |
Характерні місця мешкання — [[передгір'я]] і [[низькогір'я]], а також рівнинні ділянки, де є придатні для цих тварин притулки: природні і штучні підземелля, карстові печери, міжгір'я, промоїни в річкових обривах, відповідні штучні споруди. У горах цей вид зустрічається на висоті до 3500 м над рівнем моря. У літній час більшість самців і молоді самки тримаються поодинці або маленькими групами; самки з потомством утворюють скупчення з 200—500 особин, часто по сусідству з колоніями інших кажанів. |
||
На полювання підковики вилітають вже після заходу сонця. Політ повільний, прямолінійний; полюють вони недалеко від притулків, низько над землею. Їжею служать великі і середні нічні [[комахи]] ([[совки]], [[Твердокрилі|жуки]], [[волохокрилі]]). При полюванні використовують [[ехолокація тварин|ехолокаційні]] сигнали на частоті 77-81 кГц, які випускають через ніс. |
|||
Зимують в [[печера]]х, [[штольня]]х, підземеллях, на горищах, де температура вище 7-10°С, поодинці або частіше групами по 5-15 особин обох статей. Частина особин може відкочовувати в південніші райони. [[Сплячка]] продовжується з жовтня по квітень, уривається нетривалими пробудженнями. Якщо погода достатньо тепла для появи комах, підковики можуть полювати і взимку. Спаровуються великі подковики восені, під час зимування, рідше — навесні; проте до весни плід не розвивається. [[Вагітність]] триває близько 3 місяців; єдине дитинча народжується в червні-липні. Очі у нього розплющуються на 7 день; до 3-4 тижні життя вже уміє літати. Самостійним стає до 2 місяців, проте [[статева зрілість]] (у самок) наступає лише на 3 рік. Самки часто не спаровуються до 5-річного віку. Найвища смертність спостерігається на першому році життя, в першу чергу під час зимування. У неволі не розмножується. [[Середня тривалість життя]] дуже висока — більше 20 років. |
Зимують в [[печера]]х, [[штольня]]х, підземеллях, на горищах, де температура вище 7-10°С, поодинці або частіше групами по 5-15 особин обох статей. Частина особин може відкочовувати в південніші райони. [[Сплячка]] продовжується з жовтня по квітень, уривається нетривалими пробудженнями. Якщо погода достатньо тепла для появи комах, підковики можуть полювати і взимку. Спаровуються великі подковики восені, під час зимування, рідше — навесні; проте до весни плід не розвивається. [[Вагітність]] триває близько 3 місяців; єдине дитинча народжується в червні-липні. Очі у нього розплющуються на 7 день; до 3-4 тижні життя вже уміє літати. Самостійним стає до 2 місяців, проте [[статева зрілість]] (у самок) наступає лише на 3 рік. Самки часто не спаровуються до 5-річного віку. Найвища смертність спостерігається на першому році життя, в першу чергу під час зимування. У неволі не розмножується. [[Середня тривалість життя]] дуже висока — більше 20 років. |
||
== Охорона == |
|||
У межах свого ареалу великий підковик широко поширений, місцями є загалом рідкісним видом. Внесений до "Червоної книги України" (2009). Знаходиться під загрозою вимирання і охороняється в багатьох країнах, зокрема в [[Росія|Росії]], [[Німеччина|Німеччині]] і [[Австрія|Австрії]]. Крупні виводковиі колонії і місця зимування уразливі до антропогенного впливу. Велике число подковиків гине в результаті отруєння [[Пестициди|пестицидами]], поїдаючи отруєних комах. Істотний вплив на стан популяції надає також загальна деградація навколишнього середовища, пов'язана з аграрною діяльністю людини. |
|||
== Посилання == |
== Посилання == |
||
Рядок 50: | Рядок 58: | ||
[[Категорія:Підковикові]] |
[[Категорія:Підковикові]] |
||
[[Категорія:Ссавці України]] |
|||
[[Категорія:Ссавці ЧКУ]] |
|||
[[bg:Голям подковонос]] |
[[bg:Голям подковонос]] |
Версія за 08:23, 31 липня 2011
Підковик великий | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Rhinolophus ferrumequinum (Schreber, 1774) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Підковик великий (Rhinolophus ferrumequinum) — вид кажанів роду підковиків (Rhinolophus).
Морфологічні ознаки
Найбільший за розмірами тіла представник родини підковикових (Rhinolophidae) в Європі: довжина його тіла 5,2-7,1 см, розмах крил 35-40 см, маса 13-34 г. Забарвлення спини і крил буро-сіре з рудуватим відтінком; черево світліше за спину, сірувате. Молоді тварини однотонно сірі.
Ареал
Поширений від Північної Африки (Марокко, Алжир) через всю Євразію — від Франції та Іспанії через Малу і Передню Азію, Кавказ, Гімалаї, Тибет, до Китаю, Кореї і Японії.
Особливості біології
Характерні місця мешкання — передгір'я і низькогір'я, а також рівнинні ділянки, де є придатні для цих тварин притулки: природні і штучні підземелля, карстові печери, міжгір'я, промоїни в річкових обривах, відповідні штучні споруди. У горах цей вид зустрічається на висоті до 3500 м над рівнем моря. У літній час більшість самців і молоді самки тримаються поодинці або маленькими групами; самки з потомством утворюють скупчення з 200—500 особин, часто по сусідству з колоніями інших кажанів.
На полювання підковики вилітають вже після заходу сонця. Політ повільний, прямолінійний; полюють вони недалеко від притулків, низько над землею. Їжею служать великі і середні нічні комахи (совки, жуки, волохокрилі). При полюванні використовують ехолокаційні сигнали на частоті 77-81 кГц, які випускають через ніс.
Зимують в печерах, штольнях, підземеллях, на горищах, де температура вище 7-10°С, поодинці або частіше групами по 5-15 особин обох статей. Частина особин може відкочовувати в південніші райони. Сплячка продовжується з жовтня по квітень, уривається нетривалими пробудженнями. Якщо погода достатньо тепла для появи комах, підковики можуть полювати і взимку. Спаровуються великі подковики восені, під час зимування, рідше — навесні; проте до весни плід не розвивається. Вагітність триває близько 3 місяців; єдине дитинча народжується в червні-липні. Очі у нього розплющуються на 7 день; до 3-4 тижні життя вже уміє літати. Самостійним стає до 2 місяців, проте статева зрілість (у самок) наступає лише на 3 рік. Самки часто не спаровуються до 5-річного віку. Найвища смертність спостерігається на першому році життя, в першу чергу під час зимування. У неволі не розмножується. Середня тривалість життя дуже висока — більше 20 років.
Охорона
У межах свого ареалу великий підковик широко поширений, місцями є загалом рідкісним видом. Внесений до "Червоної книги України" (2009). Знаходиться під загрозою вимирання і охороняється в багатьох країнах, зокрема в Росії, Німеччині і Австрії. Крупні виводковиі колонії і місця зимування уразливі до антропогенного впливу. Велике число подковиків гине в результаті отруєння пестицидами, поїдаючи отруєних комах. Істотний вплив на стан популяції надає також загальна деградація навколишнього середовища, пов'язана з аграрною діяльністю людини.
Посилання
- Підковик великий — R. ferrumequinum // Український центр охорони кажанів (веб-сайт) >>>
- Кажани України та суміжних країн: керівництво для польових досліджень / Загороднюк І., Годлевська Л., Тищенко В., Петрушенко Я. — Київ, 2002. — 108 с. (Серія: Праці Теріологічної школи, випуск 3). >>>
- Рукокрылые России и сопредельных стран: Большой подковонос (рос.)
- Большой подковонос на сайте Охота и рыбалка (рос.)
- Большой подковонос на сайте Редкие и исчезающие животные России (рос.)
- Greater Horseshoe Bat (англ.)
- Woodland Management For Bats Guide (англ.)
Це незавершена стаття з теріології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про організм, що занесений до Червоної книги. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |