Радіоастрономія: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
м r2.7.1) (робот додав: kk:Радиоастрономия |
м r2.6.4) (робот змінив: ar:علم الفلك الراديوي |
||
| Рядок 19: | Рядок 19: | ||
[[Категорія:Астрономія]] |
[[Категорія:Астрономія]] |
||
[[ar:علم الفلك |
[[ar:علم الفلك الراديوي]] |
||
[[az:Radioastronomiya]] |
[[az:Radioastronomiya]] |
||
[[bg:Радиоастрономия]] |
[[bg:Радиоастрономия]] |
||
Версія за 02:57, 5 вересня 2011
Радіоастрономія — розділ астрономії, що вивчає космічні об'єкти шляхом дослідження їх електромагнітного випромінювання в діапазоні радіохвиль. Радіоастрономія виникла в 30-х роках 20-го століття разом з появою перших радіотелескопів.
Ще в кінці ХІХ століття висловлювались припущення про існування радіовипромінювання Сонця. Однак космічне радіовипромінювання вперше виявив лише в кінці 1931 американський вчений Карл Янський. У 1942 було виявлено радіовипромінювання Сонця, 1945 — Місяця, 1946 відкрили перше дискретне джерело радіовипромінювання в сузір'ї Лебедя [1]. Інтенсивний розвиток радіоастрономії пов'язаний з розробкою у другій половині ХХ століття чутливих приймачів радіосигналів і побудовою великих антенних систем, що дало змогу сконструювати досконалі радіотелескопи. Радіоджерелами є галактики, хмари іонізованого (НІІ) і нейтрального (НІ) водню, емісійні туманності, Сонце та інші радіозорі, планети Сонячної системи — об'єкти, відомі астрономам, а також раніше зовсім невідомі — радіогалактики, квазари, реліктове випромінювання, пульсари тощо.
Залежно від об'єктів дослідження радіоастрономія умовно ділиться на галактичну та метагалактичну. Радіовипромінювання космічних об'єктів може мати теплову природу або визначатись нерівноважними процесами в космічній плазмі, зокрема магнітогальмівним (синхротронним) випромінюванням. Джерелами теплового радіовипромінювання є, наприклад, планети Сонячної системи, хмари НІІ, емісійні туманності. Магнітогальмівне випромінювання спостерігається у квазарів, радіогалактик, залишків наднових зір та інших об'єктів, воно завжди поляризоване. Спектр космічного радіовипромінювання, крім неперервного, може бути і лінійчастим. Джерела радіоліній — міжзоряний водень і щільні хмари дифузної матерії в нашій та інших галактиках.
Див. також
Примітки
Джерела
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.