Model 39 Eihandgranate

M39 (Model 39 Eihandgranate)
Ручна граната М39
Тип	ручна граната
Походження	Німеччина
Історія використання
На озброєнні	з 1939 по 1945
Характеристики
Вага	220 гр
Довжина	98
Діаметр	60
Наповнення	тротил
Вага наповнення	110 гр.
Механізм детонації	Запал терчатий час горіння сповільнювача запалу 4-4,5с

Ручна осколкова граната М39 - відносилась до типу наступальних гранат, призначена для ураження живої сили противника. Використовувалась переважно у часи Другої Світової війни.

Історія створення

До початку Другої Світової війни перед німецькими конструкторами стала задача створити легку ручну гранату для використання піхотою у наступальному бою, придатну для вкидання на великі відстані та котра б не дуже збільшувала вагу амуніції солдата, оскільки Stielhandgranate 24 зразка 1924 року, що вже була на озброєнні Вермахта, була заважка.

Компактна, та майже у три рази легша ручна граната Eihandgranate M39, у народі також прозвана «Яйцем», була прийнята на озброєння Вермахта у 1939 році. До кінця Другої Світової війни було вироблено біля 80 міліонів гранат цього типу. За зовнішністю граната являла собою майже точну копію французької гранати OF15 зразка 1915 року, але з запалом терчатого типу німецького зразка.

Конструкція

Eihandgranate M39 складалась з яйцевидного металевого корпусу, запального пристрою та детонатора. Корпус гранати був виготовлений з двох півсфер тонкого заліза, в одну з яких була розміцщена з'єднувальна трубка з гільзою для детонатора. У каналі з'єднувальної трубки є різьба для сполучення остова запального пристрою з корпусом гранати. Також у гранат більш пізнього виробництва зустрічались кільце для зручності носіння. Зазвичай гранати підвішувалися кільцем за ремені стандартних патронних підсумків до карабіну Маузера.

Корпус заповнявся вибуховою речовиною - аматолом. Запальний пристрій у свою чергу складаєтся з остова, у якому знахордятся сповільнювач, детонатор, терка з вытяжною ниткою та планкою-запобіжником з затискною гайкою. Граната комплектувалась стандартним терчатим запалом B.Z.E. що складався з корпусу, терчатого пристрою, втулки з сповільнювачелем та капсюля-детонатора номер вісім - Sprengkapsel Nr.8.

На металевому корпусі нагвинчена гайка, за допомогою якої запал вкручуєвався у корпус гранати. Іноді гайки забезпечувались лапками для зручності вкручування. Під час зберігання гранати на втулку нагвинчувався запобіжний наперсток. Та перед тим як видати гранати солдатам, наперсток знімався, а на втулку вже нагвинчувався капсюль-детонатор.