Хіос

Хіос
грец. Χίος
Фотознімок з космосу
Карта Острів Хіос на мапі Греції
Острів Хіос на мапі Греції
Географія
38°24′ пн. ш. 26°01′ сх. д.
Місцерозташування	Егейське море
Акваторія	Егейське море
Площа	842 289  км²
Найвища точка	1297 м
Країна
Греція
Адм. одиниця	община Хіосd
Населення	51 936 (2001)
Вебсайт	www.chios.gr
Хіос Хіос (Греція)
Хіос у Вікісховищі

Хі́ос (грец. Χίος, тур. Sakız Adası) — один з островів Егейського моря поблизу узбережжя Малої Азії, між островами Лесбос та Самос. Адміністративно відноситься до нома Хіос (Греція). Площа 842 289 км², населення 51 936 чоловік (2001). Головне місто і порт — Хіос. Острів обслуговує Національний аеропорт острів Хіос.

Острів славний своїм хіоським вином, винятково дорогим в античну добу, що й нині можна скуштувати. Воно вважається найстарішим червоним вином у світовій історії.

Географія

На півночі Xіос майже суцільно вкритий високими, крутими крейдяними та вапняковими горами. Найвища з них — гора Святого Іллі (висота 1 264 м), що називається також Горою. У південній частині більш низькі гори, вкриті вічнозеленими чагарниками. Єдина значна рівнина — в середині східного берега, навколо міста Хіос — вкрита великим лісом апельсинових та лимонних дерев.

Клімат відрізняється значною посушливістю. Острів зрошується лише кількома струмками. Ґрунти вапнякові та сланцеві. На острові є родовище стибію (Меланіос).

Проте тут культивуєються виноград, оливкове та фігове дерево, бавовник і, особливо, мастично-фісташкове дерево, а також різні сорти південних фруктів. Розвинене рибальство.

Історія

Хіос — один із центрів Егейської культури. Найдавніші його мешканці — племена лелегів та карійців — на початку 1-го тисячоліття до н. е. були витіснені іонійцями.

З 8 століття до н. е. головне місто острова, однойменний Хіос, стає торгово-ремісничим полісом. Звідси вивозили кращі в Греції вино, мастику, мармур, і фіги. На Хіосі виник перший в Греції ринок рабів. Хіос — також один зі стародавніх центрів літератури та мистецтва (вважається батьківщиною Гомера).

Перебував з другій половині 1 століття н. е. під владою Рима, в кінці 4 — 13 ст. — Візантії, потім генуезців, з 1566 — турок.

З 1912 року острів входить до складу незалежної Греції.

Острівне селище Піргі

Визначні місця

• У південній частині острова Хіос, поблизу села Піргі, — святилище Аполлона Фанайоса, засноване в 9 ст. до н. е., з храмом другої половини 6 століття до н. е.;
• Середньовічна фортеця візантійського монастиря Неа-Моні — між 1042-56 рр.

Персоналії

• Ісидор Хіотський

Література

• Географический энциклопедический словарь. Москва. «Советская энциклопедия». 1989. стор. 528(рос.)
• Велика радянська енциклопедія