Теодор Оберлендер: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Скасування редагування № 7884827 користувача 109.201.238.27 (обговорення)
Рядок 29: Рядок 29:
Теодор Оберлендер народився [[1 травня]] [[1905]] року у м. Майнінген, тогочасній [[німецька імперія|Німецькій імперії]]. Після закінчення школи навчався в університеті у [[Мюнхен]]і, спеціалізувався по [[сільське господарство|сільському господарству]]. Пізніше навчання продовжив у [[гамбург|Гамбурзі]] і [[Берлін]]і. Був автором декількох праць з сільского господарства. На початку 1930-их років працював у якості спостерігача на [[Кубань|Кубані]] і в [[Казань|Казані]] на проектах спільного військового співробітництва [[німеччина|Німеччини]] та [[СРСР|Радянського Союзу]].
Теодор Оберлендер народився [[1 травня]] [[1905]] року у м. Майнінген, тогочасній [[німецька імперія|Німецькій імперії]]. Після закінчення школи навчався в університеті у [[Мюнхен]]і, спеціалізувався по [[сільське господарство|сільському господарству]]. Пізніше навчання продовжив у [[гамбург|Гамбурзі]] і [[Берлін]]і. Був автором декількох праць з сільского господарства. На початку 1930-их років працював у якості спостерігача на [[Кубань|Кубані]] і в [[Казань|Казані]] на проектах спільного військового співробітництва [[німеччина|Німеччини]] та [[СРСР|Радянського Союзу]].


У [[1923]] році Оберландер підтримав [[Гітлер]]а під час його [[Пивний путч|спроби захопити владу]] у [[1923]] році. Пізніше, у 1933 р. став членом [[НСДАП|нацистської партії]]. У [[1933]] році обійняв посаду професора аграрної політики в університеті [[Данциґ]]а. Оданак вже через чотири роки, у [[1938]] році пішов на службу до [[Вермахт]]у, де спеціалізувався на східній політиці Німеччини.
У [[1923]] році Оберландер підтримав [[Гітлер]]а під час його [[Пивний путч|спроби захопити владу]] у [[1923]] році. Пізніше, у 1933 р. став членом [[НСДАП|нацистської партії]]. У [[1933]] році обійняв посаду професора аграрної політики в університеті [[Данциг]]а. Оданак вже через чотири роки, у [[1938]] році пішов на службу до [[Вермахт]]у, де спеціалізувався на східній політиці Німеччини.


Під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] був офіцером зв'язку та політичним керівником у батальйоні «[[Нахтіґаль]]», який складався з українців. Пізніше також служив у складі німецьких військ на [[Кавказ]]і та в якості зв'язкового офіцера в штабі командувача [[РОА]] [[генерал]]а [[Андрій Власов|Андрія Власова]]. Після поразки Німеччині у війні здався у полон американським військам.
Під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] був офіцером зв'язку та політичним керівником у батальйоні «[[Нахтігаль]]», який складався з українців. Пізніше також служив у складі німецьких військ на [[Кавказ]]і та в якості зв'язкового офіцера в штабі командувача [[РОА]] [[генерал]]а [[Андрій Власов|Андрія Власова]]. Після поразки Німеччині у війні здався у полон американським військам.


Після війни, зокрема у 1950-их роках цікавився політикою, обіймав посади у [[Баварія|Баварії]]. У [[1953]] році Оберлендера було обрано до [[Бундестаг]]у, де він приєднався до уряду [[Конрад Аденауер|Конрада Аденауера]] і 20 жовтня того ж року його було призначено міністром у справах біженців. В той час також почалася скоординована акція [[КДБ]] з дискредитації Оберландера, якого звинувачували у вбивствах [[євреї]]в та [[вбивство польських професорів|польських професорів]] влітку [[1941]] р. у [[Львів|Львові]] разом з вояками батальйону «Нахтиґаль». У [[1960]] р. Верховний Суд [[НДР|Німецької Демократичної Республіки]] навіть засудив його заочно до довічного ув'язнення. Однак пізніше, після падіння [[СРСР]] з'явилися документи, які вказували на сплановану спробу фальсифікації документів та дискредитації Обелендера, а через нього і всього тогочасного німецького уряду. У своєму власному розслідуванні [[26 вересня]] [[1960]] року суд Бонна виправдав Оберлендера та відкинув всі звинувачення проти нього.
Після війни, зокрема у 1950-их роках цікавився політикою, обіймав посади у [[Баварія|Баварії]]. У [[1953]] році Оберлендера було обрано до [[Бундестаг]]у, де він приєднався до уряду [[Конрад Аденауер|Конрада Аденауера]] і 20 жовтня того ж року його було призначено міністром у справах біженців. В той час також почалася скоординована акція [[КДБ]] з дискредитації Оберландера, якого звинувачували у вбивствах [[євреї]]в та [[вбивство польських професорів|польських професорів]] влітку [[1941]] р. у [[Львів|Львові]] разом з вояками батальйону «Нахтигаль». У [[1960]] р. Верховний Суд [[НДР|Німецької Демократичної Республіки]] навіть засудив його заочно до довічного ув'язнення. Однак пізніше, після падіння [[СРСР]] з'явилися документи, які вказували на сплановану спробу фальсифікації документів та дискредитації Обелендера, а через нього і всього тогочасного німецького уряду. У своєму власному розслідуванні [[26 вересня]] [[1960]] року суд Бонна виправдав Оберлендера та відкинув всі звинувачення проти нього.


Після [[1961]] року не займався федеральною політикою, працював у громадьских об'єданннях, займався науковою діяльністю. В останні роки життя зблизився з праворадикальними рухами Німеччини, підтримував зв'язки з анти-емігрантськими партіями. Теодор Оберлендер помер [[4 травня]] [[1998]] року у [[Бонн]]і.
Після [[1961]] року не займався федеральною політикою, працював у громадьских об'єданннях, займався науковою діяльністю. В останні роки життя зблизився з праворадикальними рухами Німеччини, підтримував зв'язки з анти-емігрантськими партіями. Теодор Оберлендер помер [[4 травня]] [[1998]] року у [[Бонн]]і.


== Джерела ==
== Джерела ==

Версія за 18:41, 23 жовтня 2011

Теодор Оберлендер
нім. Theodor Oberländer
Народження1 травня 1905
Майнінген, Німеччина
Смерть4 травня 1998
Бонн, Німеччина
ПохованняПоппельсдорфський цвинтарd[1]
КраїнаНімеччина
ПриналежністьВермахт,
ОсвітаКенігсберзький університет, Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана, HU Berlin і Гамбурзький університет
ПартіяНаціонал-соціалістична робітнича партія Німеччини, Християнсько-демократичний союз, Вільна демократична партія і Всенімецький блок/Союз вигнанців і позбавлених правd
ЧленСА, Deutsche Gildenschaftd, Німецький народний союз оборони і наступу і Freikorps Oberlandd
Званнямайор
Війни / битвиДруга світова війна
Нагороди
Великий хрест із зіркою та плечовою стрічкою ордену «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччиною» Баварський орден «За заслуги»
CMNS: Теодор Оберлендер у Вікісховищі

Теодор Оберлендер (нім. Theodor Oberländer) (*1 травня 1905 — †4 травня 1998) — німецькій політик, військовик. Під час Другої світової війни був політичним керівником у батальйоні «Нахтігаль». Після війни, у 1953 — 1960 рр. обіймав міністерську посаду в уряді Федеративної республіки Німеччини.

Біографія

Теодор Оберлендер народився 1 травня 1905 року у м. Майнінген, тогочасній Німецькій імперії. Після закінчення школи навчався в університеті у Мюнхені, спеціалізувався по сільському господарству. Пізніше навчання продовжив у Гамбурзі і Берліні. Був автором декількох праць з сільского господарства. На початку 1930-их років працював у якості спостерігача на Кубані і в Казані на проектах спільного військового співробітництва Німеччини та Радянського Союзу.

У 1923 році Оберландер підтримав Гітлера під час його спроби захопити владу у 1923 році. Пізніше, у 1933 р. став членом нацистської партії. У 1933 році обійняв посаду професора аграрної політики в університеті Данцига. Оданак вже через чотири роки, у 1938 році пішов на службу до Вермахту, де спеціалізувався на східній політиці Німеччини.

Під час Другої світової війни був офіцером зв'язку та політичним керівником у батальйоні «Нахтігаль», який складався з українців. Пізніше також служив у складі німецьких військ на Кавказі та в якості зв'язкового офіцера в штабі командувача РОА генерала Андрія Власова. Після поразки Німеччині у війні здався у полон американським військам.

Після війни, зокрема у 1950-их роках цікавився політикою, обіймав посади у Баварії. У 1953 році Оберлендера було обрано до Бундестагу, де він приєднався до уряду Конрада Аденауера і 20 жовтня того ж року його було призначено міністром у справах біженців. В той час також почалася скоординована акція КДБ з дискредитації Оберландера, якого звинувачували у вбивствах євреїв та польських професорів влітку 1941 р. у Львові разом з вояками батальйону «Нахтигаль». У 1960 р. Верховний Суд Німецької Демократичної Республіки навіть засудив його заочно до довічного ув'язнення. Однак пізніше, після падіння СРСР з'явилися документи, які вказували на сплановану спробу фальсифікації документів та дискредитації Обелендера, а через нього і всього тогочасного німецького уряду. У своєму власному розслідуванні 26 вересня 1960 року суд Бонна виправдав Оберлендера та відкинув всі звинувачення проти нього.

Після 1961 року не займався федеральною політикою, працював у громадьских об'єданннях, займався науковою діяльністю. В останні роки життя зблизився з праворадикальними рухами Німеччини, підтримував зв'язки з анти-емігрантськими партіями. Теодор Оберлендер помер 4 травня 1998 року у Бонні.

Джерела


Персоналії Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
  1. ↑ https://ww2gravestone.com/people/oberlander-theodor/
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Теодор_Оберлендер&oldid=7887290