Вулиця Петра Сагайдачного (Київ): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м Відкинути редагування AMY 81-412 до зробленого Very trivial
Рядок 25: Рядок 25:
|парки =
|парки =
}}
}}
'''Вулиця Петра Сагайдачного''' — колишня частина вулиці Олександрівської; з 1919 — вулиці Революції, з 1934 — вулиці Кірова. Простя­гається від [[Поштова площа (Київ)|Поштової площі]] до [[Контрактова площа|Контрактової площі]]. Забудована та впорядкована в 30-40-х роках [[19 століття|XIX століття]]. У [[1955|1955 році]] її було виділено в самостійну вулицю і на­звано на честь [[Жданов Андрій Олександрович|Жданова Андрія Олександровича]] (1896—1948) — радянського партійного і державного діяча. [[1992|1992 року]] названо ім'ям козацького гетьмана [[Петро Конашевич Сагайдачний|Петра Конашевича-Сагайдачного]].
'''Вулиця Петра Сагайдачного''' — вулиця у Подільському районі м. Києва, місцевість Поділ. Пролягає від [[Поштова площа (Київ)|Поштової]] до [[Контрактова площа|Контрактової площі]].


== Історичні будівлі та пам'ятки архітектури ==
Прилучаються: [[Боричів узвіз]] — вулиці [[Ігорівська вулиця|Ігорівська]] — [[Андріївська вулиця (Київ)|Андріївська]] і [[Борисоглібська вулиця|Борисоглібська]].


На розі вулиці Сагайдачного і Пошто­вої площі міститься [[Церква Різдва Христового (Київ)|церква Різдва]] (1810-14, архітектор [[Меленський Андрій Іванович|А. І. Меленський]]); поряд — [[Поштова площа (станція метро)|станція метро «Поштова площа»]], [[Київський фунікулер|фунікулер]]. У будинку № 4 (колишній готель «Сербія»; не зберігся) 1894—96 жив російський письменник [[Купрін Олександр Іванович|О. І. Купрін]]; тут була встановлена йому меморіальна дошка. Збереглося багато будинків XVIII—XIX ст. Серед них — будинки заможних київських міщан Балабух (№ 27а, 27б; кінець XVIII 30-і рр. XIX ст.), будинок майстра-золотаря [[Федір Коробка|Коробки Федора]] (№ 20; 1830; архітектор Станзані), будинок київського купця Дехтярьова П. (№ 16/5; 1830), №№ 21, 23, 25/3, 27, 29, 31, 35, 37, 41 (XIX ст.). У [[1896|1896 році]] ву­лицею пішов перший у [[Російська імперія|Російській імперії]] трамвай, який зв'язав центр міста з Подолом. Колію знято 1977. Проїзну час­тину вулиці реставровано 1977.
== Історія ==

Вулиця Петра Сагайдачного — колишня частина ''Олександрівської вулиці''; з 1919 року ''вулиці Революції'', з 1934 ''вулиці Кірова''. Забудована та впорядкована в 30-40-х роках [[XIX століття]]. У [[1955|1955 році]] її було виділено в самостійну вулицю і на­звано ''вулиця Жданова'', на честь [[Жданов Андрій Олександрович|Жданова Андрія Олександровича]] (1896—1948) — радянського партійного і державного діяча. Сучасна назва — [[1992|1992 року]], на честь козацького гетьмана [[Петро Конашевич Сагайдачний|Петра Конашевича-Сагайдачного]].

== Історичні будівлі та пам'ятки архітектури ==
[[Файл:АД Сагайдачний.JPG|ліворуч|міні|100пкс|Анотаційна дошка на будинку № 41]]
На розі вулиці Сагайдачного і Пошто­вої площі міститься [[Церква Різдва Христового (Київ)|церква Різдва]] (1810-1814, архітектор [[Меленський Андрій Іванович|А. І. Меленський]]); поряд — [[Поштова площа (станція метро)|станція метро «Поштова площа»]], [[Київський фунікулер|фунікулер]]. У будинку № 4 (колишній готель «Сербія»; не зберігся) 1894—1896 жив російський письменник [[Купрін Олександр Іванович|О. І. Купрін]]; тут була встановлена йому меморіальна дошка. Збереглося багато будинків XVIII—XIX ст. Серед них — будинки заможних київських міщан Балабух (№ 27а, 27б; кінець XVIII 1930-ті рр.), будинок майстра-золотаря [[Федір Коробка|Коробки Федора]] (№ 20; 1830; архітектор Станзані), будинок київського купця П. Дехтярьова (№ 16/5; 1830), №№ 21, 23, 25/3, 27, 29, 31, 35, 37, 41 (XIX ст.). У [[1896|1896 році]] ву­лицею пішов перший у [[Російська імперія|Російській імперії]] трамвай, який зв'язав центр міста з Подолом. Колію знято 1977 року. Проїзну час­тину вулиці реставровано 1977 року.


Сучасний вигляд вулиці майже не відрізняється від початкової забудови ХІХ століття. Вулиця забудована переважно двоповерховими будинками. Перед [[Гостинний двір (Київ)|Гостинним двором]] встановлено пам'ятник Петру Сагайдачному. У [[2004|2004 році]] була відбудована церква Різдва.
Сучасний вигляд вулиці майже не відрізняється від початкової забудови ХІХ століття. Вулиця забудована переважно двоповерховими будинками. Перед [[Гостинний двір (Київ)|Гостинним двором]] встановлено пам'ятник Петру Сагайдачному. У [[2004|2004 році]] була відбудована церква Різдва.


== Джерела ==
== Джерела ==
{{пкв}}
* {{wek}}
{{век|http://wek.kiev.ua/uk/Сагайдачного_Петра_вулиця}}
{{вк95}}


{{kyiv-stub}}
{{kyiv-stub}}
{{DEFAULTSORT:Сагайдачного Петра вулиця}}
{{DEFAULTSORT:Петра Сагайдачного}}
[[Категорія:Вулиці Подільського району Києва]]
[[Категорія:Вулиці Подільського району Києва]]



Версія за 21:54, 23 грудня 2011

Вулиця Петра Сагайдачного
 Україна
Вид на вулицю Сагайдачного з боку Контрактової площі
Вид на вулицю Сагайдачного з боку Контрактової площі
Населений пунктКиїв Київ
МісцевістьПоділ
РайонПодільський
Історичні відомості
Назва на честьПетра Сагайдачного
Колишні назвиОлександрівська, Революції, Кірова
Загальні відомості
Протяжність554 м
Координати початку50°24′33″ пн. ш. 30°31′27″ сх. д. / 50.40917° пн. ш. 30.52417° сх. д. / 50.40917; 30.52417
Координати50°26′09″ пн. ш. 30°31′17″ сх. д. / 50.43597222224977372° пн. ш. 30.52152777780577964° сх. д. / 50.43597222224977372; 30.52152777780577964Координати: 50°26′09″ пн. ш. 30°31′17″ сх. д. / 50.43597222224977372° пн. ш. 30.52152777780577964° сх. д. / 50.43597222224977372; 30.52152777780577964
Координати кінця50°27′46″ пн. ш. 30°31′08″ сх. д. / 50.46278° пн. ш. 30.51889° сх. д. / 50.46278; 30.51889
Транспорт
Найближчі станції метро«Поштова площа», «Контрактова площа»
Покриттяасфальтне
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMapr356499  ·R
Мапа
Мапа
CMNS: Вулиця Петра Сагайдачного у Вікісховищі

Вулиця Петра Сагайдачного — колишня частина вулиці Олександрівської; з 1919 — вулиці Революції, з 1934 — вулиці Кірова. Простя­гається від Поштової площі до Контрактової площі. Забудована та впорядкована в 30-40-х роках XIX століття. У 1955 році її було виділено в самостійну вулицю і на­звано на честь Жданова Андрія Олександровича (1896—1948) — радянського партійного і державного діяча. 1992 року названо ім'ям козацького гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного.

Історичні будівлі та пам'ятки архітектури

На розі вулиці Сагайдачного і Пошто­вої площі міститься церква Різдва (1810-14, архітектор А. І. Меленський); поряд — станція метро «Поштова площа», фунікулер. У будинку № 4 (колишній готель «Сербія»; не зберігся) 1894—96 жив російський письменник О. І. Купрін; тут була встановлена йому меморіальна дошка. Збереглося багато будинків XVIII—XIX ст. Серед них — будинки заможних київських міщан Балабух (№ 27а, 27б; кінець XVIII — 30-і рр. XIX ст.), будинок майстра-золотаря Коробки Федора (№ 20; 1830; архітектор Станзані), будинок київського купця Дехтярьова П. (№ 16/5; 1830), №№ 21, 23, 25/3, 27, 29, 31, 35, 37, 41 (XIX ст.). У 1896 році ву­лицею пішов перший у Російській імперії трамвай, який зв'язав центр міста з Подолом. Колію знято 1977. Проїзну час­тину вулиці реставровано 1977.

Сучасний вигляд вулиці майже не відрізняється від початкової забудови ХІХ століття. Вулиця забудована переважно двоповерховими будинками. Перед Гостинним двором встановлено пам'ятник Петру Сагайдачному. У 2004 році була відбудована церква Різдва.

Джерела