Хрістоффер III Баварський: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Luckas-bot (обговорення | внесок)
м r2.7.1) (робот додав: br:Christoffer III
Рядок 36: Рядок 36:


[[af:Christoffel van Beiere]]
[[af:Christoffel van Beiere]]
[[br:Christoffer III]]
[[ca:Cristòfor de Baviera]]
[[ca:Cristòfor de Baviera]]
[[cs:Kryštof III. Bavorský]]
[[cs:Kryštof III. Bavorský]]

Версія за 10:09, 18 лютого 2012

Король Хрістофер

Хрістофер (дан. Christoffer af Bayern, норв. Kristoffer av Bayern, швед. Kristofer av Bayern, 26 лютого 14165 січня 1448, Гельсінборг) - король Данії з 1440 до 1448 року (як Хрістофер III), Норвегії з 1442 до 1448 року (як Хрістофер I), Швеції з 1440 до 1448 року (як Хрістофер I). Походив з родини Вітельсбахів.

Життєпис

Народився у Ноймаркті у родині Іогана Вітельсбаха, графа пфальц-Ноймарктського, та Катерини Грифін. Завдяки своєї матері, яка була сестрою короля Кальмарської унії Еріка, Хрістофер отримав родини зв'язки у Скандинавії й можливість стати спадкоємцем престолу у Данії, Норвегії, Швеції.

Такий шанс з'явився після початку повстання проти короля Еріка - спочатку у Швеції, а потім у Данії та Норвегії. У 1439 році Ерік Померанський зрікся влади у Данії та Швеції. Незабаром відбулися збори данських станів, де було вирішено запросити на трон Хрістофера Баварського. Проте перед тим як стати королем останній вимушен був підписати Виборну декларацію, яка зменшувала владу короля й розширювала повноваження державної ради й аристократії. 4 квітня 1440 року відбулася коронація у Копенгагені.

Водночас у Швеції було оголошено про визнання королем Швеції Хрістофера Баварського. Проте йому знадобився деякий час, щоб офіційно затвердитися у якості короля. 13 вересня 1441 року відбулася коронація Хрістофера на шведського короля.

Він продовжував свою політику щодо відновлення Кальмарської унія, яка була зруйнована діями Еріка Померанського. Для цього Хрістофер намагався стати також королем Норвегії. У 1442 році це йому також вдалося - Хрістовер Баварський став королем усіх трьох країн.

Водночас він стикнувся із значними проблемами всередині Данії. На острові Фюн та в Ютландії спалахнули повстання селян проти засилля шляхти та аристократії. У 1441 році відбулися запеклі бої між армією селян та військами шляхти. На першому етапі успіх був за селянами. Зважаючи на небезпеку для авторитету королівської влади король Хрістофер спрямував на придушення цього повстання королівську армію. Останніми були зламані сили ютландських селян. Після цього були ліквідовано вольності селянські й відбулося їх закріпачення.

За часи правління Хрістофера набуває сили понімечення шведських портових міст, що викликало збурення всередині країни. Разом з тим Хрістофер намагався продовжувати політику Маргарити I стосовно перетворення Данії, Норвегії та Швеції у єдину державу. Це не могло не викликати спротиву, особливо у шведських аристократів. В той же час Хрістовер Баварський намагався знайти баланс владних стосунків та повноважень між королем та станами усіх трьох країн.

Ще однією проблемою, вирішення якої потребувало негайних дій, було піратство на Балтиці під орудою колишнього короля Еріка Померанського, що отаборився на острові Готланд.

В розпал усіх цих подій Хрістофер Баварський раптово помер 5 січня 1448 року у Гельсінборгі (Швеція).

Родина

Дружина - Доротея (1430-1495), донька Іогана Гогенцолерна, маркграфа Бранденбург-Кульмбаського

Дітей не було

Джерела

  • Politikens bog om Danske Monarker by Benito Scocozza, Copenhagen 1998