Пещанський Володимир Павлович: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії

(Переглянути усі неперевірені зміни)

[неперевірена версія]

← Попереднє редагування Наступне редагування →

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Лінійно

Версія за 12:52, 18 лютого 2012

Володимир Павлович Пещанський (нар. 28 жовтня 1873, м. Переяслав, тепер м. Переяслав-Хмельницький — пом. 26 серпня 1926, Львів) — український архітектор, реставратор, мистецтвознавець^[1]. Як архітектор працював в стилях модернізованого класицизму і неоампіру^[2].

Біографія та діяльність

Отримав освіту в Інституті цивільних інженерів в Петербурзі.

Проводив реставрацію пам'яток в Києві:

Микільський віськовий собор (не зберігся);
Церква Спаса на Берестові (1913, співавтор П. П. Покришкін).

Також проводив археологічні дослідження Михайлівської церкви Видубицького монастиря (1916).

За проектами Володимира Пещанського в Києві зведені:

Житловий будинок на вул. Микільській (тепер вул. Лаврська) (1910—1914),
Будинок військової льотної школи прапорщиків на розі вул. Грушевського і Кріпосного провулку, пізніше Будинок відпочинку й дозвілля офіцерів, тепер — Центральний будинок офіцерів Збройних сил України (1914—1918, співавтор В. Кричевський, закінчений у 1931 році Й. Каракісом).

У Харкові виконав:

Скульптурне опорядження Азовсько-Донського банку на Миколаївській площі № 18 (1914, проект Й.-Ф. Лідваля, керував будівництвом Л. К. Тервен).

З 1922 року працював у Львові, зокрема в Національному музеї заснованому Андреєм Шептицьким^[3], де керував реставрацією старовинного іконопису й упорядкуванням пам'яток народного мистецтва^[1]. Проводив наукові дослідження старовинних ікон, килимів, іконостасів^[2].

У Львові опублікував праці:

«Давні килими України» (1925),
«Дещо про українські та великоруські ікони» (1926),
«Скит Манявський і Богородчанський іконостас» (1926, у співавт. з М. Драганом та І. Свенціцьким)^[1].

Примітки

↑ ^а ^б ^в Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
↑ ^а ^б Володимир Тимофiєнко. Зодчі України кінця XVIII — початку XX століть. Біографічний довідник.
↑ Д. М. Посацька, Л. Д. Федорова. Національний музей у Львові // Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7.

[УРЕ-1] а ^б ^в Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

[timof-2] а ^б Володимир Тимофiєнко. Зодчі України кінця XVIII — початку XX століть. Біографічний довідник.

[3] Д. М. Посацька, Л. Д. Федорова. Національний музей у Львові // Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7.

[1]

[2]

[3]

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
-'''Пещанський Володимир Павлович''' ({{н}} [[28 жовтня]] [[1873]]&nbsp;— {{†}} [[26 серпня]] [[1926]])&nbsp;— архітектор, реставратор, мистецтвознавець<ref name="timof">Володимир Тимофiєнко. Зодчі України кінця XVIII&nbsp;— початку XX століть. Біографічний довідник.</ref>.
+'''Володимир Павлович Пещанський''' ({{н}} [[28 жовтня]] [[1873]], м. Переяслав, тепер м. Переяслав-Хмельницький&nbsp;— {{†}} [[26 серпня]] [[1926]], Львів)&nbsp;— український архітектор, реставратор, мистецтвознавець<ref name="УРЕ">{{УРЕ}}</ref>. Як архітектор працював в стилях модернізованого класицизму і неоампіру<ref name="timof">Володимир Тимофiєнко. Зодчі України кінця XVIII&nbsp;— початку XX століть. Біографічний довідник.</ref>.
+== Біографія та діяльність ==
-Отримав освіту в [[Санкт-Петербурзький державний архітектурно-будівельний університет|Інституті цивільних інженерів]] в Петербурзі. Як архітектор працював в стилях модернізованого класицизму і неоампіру.
+Отримав освіту в [[Санкт-Петербурзький державний архітектурно-будівельний університет|Інституті цивільних інженерів]] в Петербурзі.
-== Діяльність в Україні ==
 Проводив реставрацію пам'яток в [[Київ|Києві]]:
-* Микільський собор;
+* Микільський віськовий собор (не зберігся);
 * [[Церква Спаса на Берестові]] (1913, співавтор [[Покришкін Петро Петрович|П. П. Покришкін]]).
@@ Рядок 17: / Рядок 17: @@
 * Скульптурне опорядження [[Азовсько-донський банк|Азовсько-Донського банку]] на Миколаївській площі № 18 (1914, проект Й.-Ф. Лідваля, керував будівництвом Л. К. Тервен).
-З 1922 року працював у [[Львів|Львові]], зокрема в [[Національний музей у Львові|Національному музеї]] заснованому [[Андрей (Шептицький)|Андреєм Шептицьким]]<ref>''Д.&nbsp;М.&nbsp;Посацька, Л.&nbsp;Д.&nbsp;Федорова.'' Національний музей у Львові // {{ЕІУ/7}}</ref>. Виконував реставрацію живопису, а також проводив наукові дослідження старовинних ікон, килимів, іконостасів, опублікував низку праць<ref name="timof" />.
+З 1922 року працював у [[Львів|Львові]], зокрема в [[Національний музей у Львові|Національному музеї]] заснованому [[Андрей (Шептицький)|Андреєм Шептицьким]]<ref>''Д.&nbsp;М.&nbsp;Посацька, Л.&nbsp;Д.&nbsp;Федорова.'' Національний музей у Львові // {{ЕІУ/7}}</ref>, де керував реставрацією старовинного іконопису й упорядкуванням пам'яток народного мистецтва<ref name="УРЕ" />. Проводив наукові дослідження старовинних ікон, килимів, іконостасів<ref name="timof" />.
+У Львові опублікував праці:
+* «Давні килими України» (1925),
+* «Дещо про українські та великоруські ікони» (1926),
+* «Скит Манявський і Богородчанський іконостас» (1926, у співавт. з М. Драганом та І. Свенціцьким)<ref name="УРЕ" />.
 == Примітки ==

Пещанський Володимир Павлович: відмінності між версіями

Версія за 12:52, 18 лютого 2012

Біографія та діяльність

Примітки

Навігаційне меню

Пошук