Пещанський Володимир Павлович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
доповнення
доповнення, зображення
Рядок 1: Рядок 1:
[[Файл:Володимир Пещанський.jpg|thumb|200px|Володимир Пещанський]]
'''Володимир Павлович Пещанський''' ({{н}} [[28 жовтня]] [[1873]], м. [[Переяслав-Хмельницький|Переяслав]]&nbsp;— {{†}} [[26 серпня]] [[1926]], [[Львів]])&nbsp;— український архітектор, реставратор, мистецтвознавець<ref name="УРЕ">{{УРЕ}}</ref>. Проводив реставрацію та археологічні дослідження пам'яток в Києві. Як архітектор працював в стилях модернізованого класицизму і неоампіру<ref name="timof">Володимир Тимофiєнко. Зодчі України кінця XVIII&nbsp;— початку XX століть. Біографічний довідник.</ref>.
'''Володимир Павлович Пещанський''' ({{н}} [[28 жовтня]] [[1873]], м. [[Переяслав-Хмельницький|Переяслав]]&nbsp;— {{†}} [[26 серпня]] [[1926]], [[Львів]])&nbsp;— український архітектор, реставратор<ref name="УРЕ">{{УРЕ}}</ref>, дослідник української старовини та педагог<ref name="koval">[http://museum-ukraine.org.ua/index.php?go=News&in=view&id=1817 ''Ярина Коваль.'' Літописні орієнтири] // Львівська газета, 2007</ref>. Проводив реставрацію та археологічні дослідження пам'яток в Києві, працював реставратором в [[Національний музей у Львові|Національному музеї]] у Львові.


== Освіта ==
== Освіта ==
Рядок 6: Рядок 7:
== Діяльність ==
== Діяльність ==
У 1909 році Володимир Пещанський одержав призначення на службу до Київського кріпосного інженерного управління<ref name="malakov"/>. Разом з [[Покришкін Петро Петрович|П.&nbsp;П.&nbsp;Покришкіним]] у 1913 році проводив реставрацію пам'яток в [[Київ|Києві]]:
У 1909 році Володимир Пещанський одержав призначення на службу до Київського кріпосного інженерного управління<ref name="malakov"/>. Разом з [[Покришкін Петро Петрович|П.&nbsp;П.&nbsp;Покришкіним]] у 1913 році проводив реставрацію пам'яток в [[Київ|Києві]]:
* [[Військовий Микільський собор|Микільський Військовий собор]] (не зберігся);
* [[Військовий Микільський собор|Микільського Військового собору]] (не зберігся);
* [[Церква Спаса на Берестові]].
* [[Церква Спаса на Берестові|Церкви Спаса на Берестові]].


Також проводив археологічні дослідження [[Михайлівський собор (Видубицький монастир)|Михайлівської церкви]] [[Видубицький монастир|Видубицького монастиря]] (1916).
Проводив археологічні дослідження [[Михайлівський собор (Видубицький монастир)|Михайлівської церкви]] [[Видубицький монастир|Видубицького монастиря]] (1916).


Як архітектор працював в стилях модернізованого класицизму і неоампіру<ref name="timof">Володимир Тимофiєнко. Зодчі України кінця XVIII&nbsp;— початку XX століть. Біографічний довідник.</ref>; за проектами в Києві зведені:
За проектами Володимира Пещанського в Києві зведені:
* Житловий будинок на вул. Микільській (тепер вул. Лаврська) <!-- № 18/49 --> (1910—1914),
* Житловий будинок на вул. Микільській № 18/49 (тепер вул. Лаврська) (1910—1914),
* Будинок військової льотної школи прапорщиків на розі [[Вулиця Михайла Грушевського (Київ)|вул. Грушевського]] і [[Кріпосний провулок (Київ)|Кріпосного провулку]], пізніше Будинок відпочинку й дозвілля офіцерів, тепер — [[Центральний будинок офіцерів Збройних сил України]] (1914—1918, співавтор В. Кричевський, закінчений у 1931 році Й. Каракісом).
* Будинок військової льотної школи прапорщиків на розі [[Вулиця Михайла Грушевського (Київ)|вул. Грушевського]] і [[Кріпосний провулок (Київ)|Кріпосного провулку]], пізніше Будинок відпочинку й дозвілля офіцерів, тепер — [[Центральний будинок офіцерів Збройних сил України]] (1914—1918, співавтор В. Кричевський, закінчений у 1931 році Й. Каракісом).


У [[Харків|Харкові]] виконав cкульптурне опорядження [[Азовсько-донський банк|Азовсько-Донського банку]] на Миколаївській площі № 18 (1914, проект Й.-Ф. Лідваля, керував будівництвом Л. К. Тервен).
У [[Харків|Харкові]] виконав cкульптурне опорядження [[Азовсько-донський банк|Азовсько-Донського банку]] на Миколаївській площі № 18 (1914, проект Й.-Ф. Лідваля, керував будівництвом Л. К. Тервен).


З 1922 року працював у [[Львів|Львові]], зокрема в [[Національний музей у Львові|Національному музеї]] заснованому [[Андрей (Шептицький)|Андреєм Шептицьким]]<ref>''Д.&nbsp;М.&nbsp;Посацька, Л.&nbsp;Д.&nbsp;Федорова.'' Національний музей у Львові // {{ЕІУ/7}}</ref>, де керував реставрацією старовинного іконопису та упорядкуванням пам'яток народного мистецтва<ref name="УРЕ" />. Проводив наукові дослідження старовинних ікон, килимів, іконостасів, опублікував низку наукових праць<ref name="timof" />.
З 1922 року працював у [[Львів|Львові]], зокрема в [[Національний музей у Львові|Національному музеї]] заснованому [[Андрей (Шептицький)|Андреєм Шептицьким]]<ref>''Д.&nbsp;М.&nbsp;Посацька, Л.&nbsp;Д.&nbsp;Федорова.'' Національний музей у Львові // {{ЕІУ/7}}</ref>, де керував реставрацією старовинного іконопису та упорядкуванням пам'яток народного мистецтва<ref name="УРЕ" />. Проводив наукові дослідження старовинних ікон, килимів, іконостасів, опублікував низку наукових праць<ref name="timof" />. Залишив у спадок музею унікальну збірку українських килимів XVII-XVIII століть із Київщини, Полтавщини, Поділля та Переяславщини<ref name="koval" />.


== Наукові праці ==
== Наукові праці ==

Версія за 13:50, 18 лютого 2012

Файл:Володимир Пещанський.jpg
Володимир Пещанський

Володимир Павлович Пещанський (нар. 28 жовтня 1873, м. Переяслав — пом. 26 серпня 1926, Львів) — український архітектор, реставратор[1], дослідник української старовини та педагог[2]. Проводив реставрацію та археологічні дослідження пам'яток в Києві, працював реставратором в Національному музеї у Львові.

Освіта

Володимир Пещанський здобув різнопланову освіту. Після закінчення Орловського кадетського корпуса вступив до Костянтинівського артилерійського училища в Петербурзі, звідки був випущений підпоручником і направлений в артилерійську бригаду Ніжин. Продовжив освіту в Миколаївській інженерній академії, а потім в Інституті цивільних інженерів в Петербурзі[3].

Діяльність

У 1909 році Володимир Пещанський одержав призначення на службу до Київського кріпосного інженерного управління[3]. Разом з П. П. Покришкіним у 1913 році проводив реставрацію пам'яток в Києві:

Проводив археологічні дослідження Михайлівської церкви Видубицького монастиря (1916).

Як архітектор працював в стилях модернізованого класицизму і неоампіру[4]; за проектами в Києві зведені:

У Харкові виконав cкульптурне опорядження Азовсько-Донського банку на Миколаївській площі № 18 (1914, проект Й.-Ф. Лідваля, керував будівництвом Л. К. Тервен).

З 1922 року працював у Львові, зокрема в Національному музеї заснованому Андреєм Шептицьким[5], де керував реставрацією старовинного іконопису та упорядкуванням пам'яток народного мистецтва[1]. Проводив наукові дослідження старовинних ікон, килимів, іконостасів, опублікував низку наукових праць[4]. Залишив у спадок музею унікальну збірку українських килимів XVII-XVIII століть із Київщини, Полтавщини, Поділля та Переяславщини[2].

Наукові праці

  • «Давні килими України» (1925),
  • «Дещо про українські та великоруські ікони» (1926),
  • «Скит Манявський і Богородчанський іконостас» (1926, у співавт. з М. Драганом та І. Свенціцьким)[1].

Примітки

  1. ↑ а б в Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  2. ↑ а б Ярина Коваль. Літописні орієнтири // Львівська газета, 2007
  3. ↑ а б Дмитро Малаков. Невідомий Володимир Пещанський.
  4. ↑ а б Володимир Тимофiєнко. Зодчі України кінця XVIII — початку XX століть. Біографічний довідник.
  5. ↑ Д. М. Посацька, Л. Д. Федорова. Національний музей у Львові // Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Пещанський_Володимир_Павлович&oldid=8875724