Страсний тиждень: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Скасування редагування № 9259074 користувача Visevoi (обговорення)
JAnDbot (обговорення | внесок)
м r2.7.2) (робот додав: bcl:Semana Santa, zh:圣周, змінив: eu:Aste Santua
Рядок 27: Рядок 27:
[[an:Semana Santa]]
[[an:Semana Santa]]
[[ar:أسبوع الآلام]]
[[ar:أسبوع الآلام]]
[[bcl:Semana Santa]]
[[bg:Страстна седмица]]
[[bg:Страстна седмица]]
[[ca:Setmana Santa]]
[[ca:Setmana Santa]]
Рядок 36: Рядок 37:
[[eo:Sankta semajno]]
[[eo:Sankta semajno]]
[[es:Semana Santa]]
[[es:Semana Santa]]
[[eu:Aste Santu]]
[[eu:Aste Santua]]
[[fa:هفته مقدس]]
[[fa:هفته مقدس]]
[[fi:Suuri viikko]]
[[fi:Suuri viikko]]
Рядок 75: Рядок 76:
[[vi:Tuần Thánh]]
[[vi:Tuần Thánh]]
[[war:Semana santá]]
[[war:Semana santá]]
[[zh:圣周]]

Версія за 12:43, 4 травня 2012

Страсті Христові
(анонімний художник XV Ст, Нідерланди)

Страсний тиждень (Седмица; страсть в ц.-сл.страждання) — останній тиждень Великого посту, що передує Пасці і наступною за вербним тижнем. У страсний тиждень згадується Таємна Вечеря, страждання, розп'яття і поховання Ісуса Христа. Всі дні Страсного тижня звуться «Великими» — Великий Понеділок, Великий Вівторок і т.д, також уживається епітет «Страсний».

В православ'ї перші три дні Страсної седмиці відбувається Літургія передосвячених дарів, в Великий четвер й Велику суботу — літургія Василя Великого, в Велику п'ятницю літургія не відбувається. У перші три дні Страсної седмиці устав пропонує прочитувати весь Псалтир, крім 17-й кафізми, що читається на утрені Великої Суботи.

В католицизмі Великий четвер, Велика п'ятниця і Велика Субота об'єднані за назвою Пасхальне тридення. Страсний тиждень у пам'ять про останні дні земного життя, страждання і хресну смерть Ісуса Христа, розпочинається у християн з понеділка.

У Великий понеділок Церква згадує старозавітного патріарха Йосипа, якого заздрісні брати продали в Єгипет, сказавши батькові, що його розірвали звірі. Поміркований Йосип розглядається як праобраз зрадженого Христа. У понеділок Страсної седмиці служиться молебень, що покладає початок церковному чину мироваріння. Миро — це суміш 50 речовин на основі оливкового масла, трав та смол. Миро вважається святинею, зберігається у вівтарі і використовується в таїнстві Миропомазання. Готується миро лише раз у році — з понеділка по середу Страсного тижня, у четвер освячується.

У вівторок Страсного тижня віруючі згадують, як Христос навчав у храмі Єрусалимському і народ вважав Його пророком.

Велика середа — день віддання Ісуса на страждання і смерть. У цей день згадується євангельська подія: коли рада первосвящеників і книжників вже вирішила взяти Христа і вбити Його, в селищі Віфанія у домі Симона прокаженого, де зупинився в ніч на середу Ісус, одна «грішниця» вилила дорогоцінне миро на Його голову. Тут же в душі Юди народився намір видати беззаконній раді Вчителя. Тому в церковній службі в середу прославляється «грішниця» і засуджується зрада Юди.

Особливо важливими вважаються останні три дні перед Великоднем — Великі четвер, п'ятниця та субота. У кожний з них на службах читаються уривки з Євангеліє, що розповідають про страждання Христа.

У четвер віруючі згадують становлення таїнства причастя Тіла і Крові Христових — євхаристії.

Велика п'ятниця — найскорботніший день, тому що саме в п'ятницю Ісус був розп'ятий і помер на Хресті, викупивши людські гріхи. У суботу тіло Христа «перебувало в труні», але душею Спаситель зійшов в пекло і вивів з нього душі праведників.