Патологічна фізіологія: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Xqbot (обговорення | внесок) м r2.7.2) (робот додав: nl:Pathofysiologie; косметичні зміни |
м робот вилучив: nl:Pathofysiologie (deleted) |
||
Рядок 34: | Рядок 34: | ||
[[ja:病態生理学]] |
[[ja:病態生理学]] |
||
[[ka:პათოფიზიოლოგია]] |
[[ka:პათოფიზიოლოგია]] |
||
[[nl:Pathofysiologie]] |
|||
[[pl:Fizjologia patologiczna]] |
[[pl:Fizjologia patologiczna]] |
||
[[ru:Патологическая физиология]] |
[[ru:Патологическая физиология]] |
Версія за 18:11, 5 травня 2012
Патологічна фізіологія — розділ медицини, який вивчає закономірності виникнення, перебігу та результату хвороби у людини чи тварини; фізіологію хворого організму. Основним методом патологофізіологічного дослідження є експеримент. Співставлення експериментальних даних з результатами спостережень над хворими дає можливість розробляти практичні рекомендації.
Предмет вивчення
- Нозологія захворювань — об'єднання хвороб у групи за подібними патологічними процесами, що протікають при їхньому розвитку.
- Типові патологічні процеси — вивчаються стандартні реакції організму на різні патологічні подразники, вивчається структура їхнього розвитку та механізми виникнення.
- Часткова патологічна фізіологія — вивчає процеси, що відбуваються в організмі при певних захворюваннях.
Патологічна фізіологія в Україні
Патологічна фізіологія оформилася в середині 19 ст. Розвитку патофізілогії сприяли праці українськи вчених Хржонщевського Н.А., Репрева О.В., Підвисоцького В.В. та інш. В сучасний період - Богомолець О.О., Кавецький Р.Є., Комісаренко В.П., Сиротинін М.М., Зайко М.Н.. В Україні основними центрами патофізіології є Інститут фізіології ім. О.О.Богомольця НАНУ та Інститут експерементальної патології онкології та радіології ім. Р.Є.Кавецького НАНУ.
Ветеринарна патологічна фізіологія
Ветеринарна патофізіологія вивчає проблеми реактивності організму, етіології та патогенезу хвороб, патофізіологію органів і систем у сільсько-господарських тварин, хутрових і промислових тварин. Основоложником в Росії вважають Равіча І.І. (автор підручника «Общая зоопатология», 1861).