Адміністративний поділ В'єтнаму: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Kvz65 (обговорення | внесок) |
KuRaG (обговорення | внесок) |
||
Рядок 722: | Рядок 722: | ||
|align = «right»|76,24 |
|align = «right»|76,24 |
||
|- style="background: #CCC;" |
|- style="background: #CCC;" |
||
| ||Всього|| || || || ||85 789 573||331 051||259,14 |
| ||Всього|| || || || ||85 789 573||331 051||259,14 |
||
|} |
|} |
||
Версія за 15:45, 5 липня 2012
В'єтнам має такі рівні адміністративного поділу:
- На першому рівні країна ділиться на 58 провінцій (в'єт. Tỉnh, тінь) та п'ять міст центрального підпорядкування (в'єт. thành phố trực thuộc Trung ương), які мають такий же статус, як провінції.
- Провінції діляться на повіти (huyện), провінційні міста (центри провінцій; thành phố thuộc tỉnh) і міста повітового рівня (thị xã).
- Повіти поділяються на (сільські) громади (xã) і містечка общинного рівня (центри повітів; thị trấn).
- Громади складаються з одиниць самоврядування сільського рівня — селища, села (thôn) та інше. Цей рівень не є адміністративним.
Міста центрального підпорядкування діляться на сільські повіти (huyện) і міські райони (quận), які діляться на квартали (phường).
На 31 грудня 2010 року країна включає: 54 міста (провінційні міста плюс міста), 47 міських округів, 43 міста, 553 повіти, 1403 квартали, 624 містечка (повітові містечка), 9084 міські громади.[1]
Автономні райони
До возз'єднання В'єтнаму в 1978 році у Північному В'єтнамі була політика створення у зоні розселення національних меншин автономних районів. Існували три таких райони: В'єт-Бак, переважно населений тай, нунгами і яо; Тай-Мео, де переважали тхай і мяо; Лао-Хайен. Після об'єднання країни у 1978 році автономні райони «в інтересах прискорення побудови соціалізму» були ліквідовані[2][3].
Сучасний поділ
В'єтнам є країною, що динамічно розвивається, з постійним зростанням населення. Тому зміни в адміністративному поділі тривають. Наприклад, у 2008 році Ханой приєднав до себе прилеглу провінцію Хатей. Число міст також змінювалося останнім часом: на 31 грудня 2008 року було 47 міст[4], на 1 березня 2010 року вже 54, а на 2 листопада 2010 року — 63 міста.
Таблиця Провінції В'єтнаму станом на 2009 рік[5].
№ | Провінції | В'єтнамське написання | Екон. район | Адмін. центр | В'єтнамське написання | Населення, осіб (2009) |
Площа, км² |
Щільність, осіб/км² |
|
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1 | Анзянг | An Giang | ДРМ | Лонгсюєн | Long Xuyên | 2 144 772 | 3 537 | 606,38 | |
2 | Бакзянг | Bắc Giang | ПнС | Бакзянг | Bắc Giang | 1 555 720 | 3 828 | 406,41 | |
3 | Баккан | Bắc Kạn | ПнС | Баккан (город) | Bắc Kạn | 294 660 | 4 859 | 60,64 | |
4 | Бакл'єу | Bạc Liêu | ДРМ | Бакл'єу | Bạc Liêu | 856 250 | 2 502 | 342,23 | |
5 | Бакнінь | Bắc Ninh | ПнС | Бакнинь | Bắc Ninh | 1 024 151 | 823 | 1244,41 | |
6 | Баріа-Вунгтау | Bà Rịa-Vũng Tàu | ПдС | Вунгтау | Vũng Tàu | 994 837 | 1 987 | 500,67 | |
7 | Бенче | Bến Tre | ДРМ | Бенче | Bến Tre | 1 254 589 | 2 360 | 531,61 | |
8 | Біньдінь | Bình Định | ПдЦУ | Куінйон | Quy Nhơn | 1 485 943 | 6 040 | 246,02 | |
9 | Біньзионг | Bình Dương | ПдС | Тхузаумот | Thủ Dầu Một | 1 482 636 | 2 695 | 550,14 | |
10 | Біньтхуан | Bình Thuận | ПдС | Фантх'єт | Phan Thiết | 1 169 450 | 7 810 | 149,74 | |
11 | Біньфиок | Bình Phước | ПдС | Донгсёай | Đồng Xoài | 874 961 | 6 875 | 127,27 | |
12 | Віньлонг | Vĩnh Long | ДРМ | Віньлонг | Vĩnh Long | 1 028 365 | 1 479 | 695,31 | |
13 | Віньфук | Vĩnh Phúc | ПнС | Виньйен | Vĩnh Yên | 1 000 838 | 1 232 | 812,37 | |
14 | Даклак | Đắk Lắk | ЗГ | Буонметхуот (Метхуот) |
Buôn Ma Thuột | 1 728 380 | 13 125 | 131,69 | |
15 | Дакнонг | Đắk Nông | ЗГ | Зянгіа | Gia Nghĩa | 489 442 | 6 516 | 75,11 | |
16 | Дананг (МЦП) | Thành phố Đà Nẵng | ПдЦУ | 887 069 | 1 283 | 691,40 | |||
17 | Донгнай | Đồng Nai | ПдС | Б'єнхоа | Biên Hòa | 2 483 211 | 5 903 | 420,67 | |
18 | Донгтхап | Đồng Tháp | ДРМ | Каолань | Cao Lãnh | 1 665 420 | 3 375 | 493,46 | |
19 | Д'єнб'єн | Điện Biên | ПнЗ | Д'єнб'єнфу | Điện Biên Phủ | 491 046 | 9 563 | 51,35 | |
20 | Зялай | Gia Lai | ЗГ | Плейку | Pleiku | 1 272 792 | 15 537 | 81,92 | |
21 | Єнбай | Yên Bái | ПнС | Єнбай | Yên Bái | 740 905 | 6 899 | 107,39 | |
22 | Камау | Cà Mau | ДРМ | Камау | Cà Mau | 1 205 108 | 5 332 | 226,01 | |
23 | Кантхо (МЦП) | Thành phố Cần Thơ | ДРМ | 1 187 089 | 1 402 | 846,71 | |||
24 | Каобанг | Cao Bằng | СВ | Каобанг | Cao Bằng | 510 884 | 6 725 | 75,97 | |
25 | Контум | Kon Tum | ЗГ | Контум | Kon Tum | 430 037 | 9 691 | 44,37 | |
26 | Куангбінь | Quảng Bình | ПнЦУ | Донгхой | Đồng Hới | 846 924 | 8 065 | 105,01 | |
27 | Куангнам | Quảng Nam | ПдЦУ | Тамкі | Tam Kỳ | 1 419 503 | 10 438 | 135,99 | |
28 | Куангнгай | Quảng Ngãi | ПдЦУ | Куангнгай | Quảng Ngãi | 1 217 159 | 5 153 | 236,20 | |
29 | Куангнінь | Quảng Ninh | ПнС | Халонг (город) | Hạ Long | 1 144 381 | 6 099 | 187,63 | |
30 | Куангчі | Quảng Trị | ПнЦУ | Донгха | Đông Hà | 597 985 | 4 747 | 125,97 | |
31 | Кханьхоа | Khánh Hòa | ПдЦУ | Нячанг | Nha Trang | 1 156 903 | 5 218 | 221,71 | |
32 | К'єнзянг | Kiên Giang | ДРМ | Ратьзя | Rạch Giá | 1 683 149 | 6 346 | 265,23 | |
33 | Лайтяу | Lai Châu | СЗ | Лайтяу | Lai Châu | 370 135 | 9 112 | 40,62 | |
34 | Ламдонг | Lâm Đồng | ПдС | Далат | Đà Lạt | 1 186 786 | 9 772 | 121,45 | |
35 | Лангшон | Lạng Sơn | ПнС | Лангшон | Lạng Sơn | 731 887 | 8 324 | 87,92 | |
36 | Лаокай | Lào Cai | ПнС | Лаокай | Lào Cai | 613 075 | 6 384 | 96,03 | |
37 | Лонган | Long An | ДРМ | Танан | Tân An | 1 436 914 | 4 494 | 319,74 | |
38 | Намдінь | Nam Định | ДЧР | Намдінь | Nam Định | 1 825 771 | 1 653 | 1104,52 | |
39 | Нгеан | Nghệ An | ПнЦУ | Винь | Vinh | 2 913 055 | 16 491 | 176,65 | |
40 | Ніньбінь | Ninh Bình | ДЧР | Ніньбінь | Ninh Bình | 898 459 | 1 389 | 646,84 | |
41 | Ниньтхуан | Ninh Thuận | ПдС | Фанранг-Тхапчам | Phan Rang-Tháp Chàm | 564 129 | 3 358 | 168,00 | |
42 | Туенкуанг | Tuyên Quang | СВ | Туенкуанг | Tuyên Quang | 725 467 | 5 870 | 123,59 | |
43 | Тхайбінь | Thái Bình | ДЧР | Тхайбінь | Thái Bình | 1 780 954 | 1 567 | 1136,54 | |
44 | Тхайнгуен | Thái Nguyên | ПнС | Тхайнгуен | Thái Nguyên | 1 124 786 | 3 526 | 319,00 | |
45 | Тханьхоа | Thanh Hóa | ПнЦУ | Тханьхоа | Thanh Hóa | 3 400 239 | 11 133 | 305,42 | |
46 | Тхыатхьен-Хюэ | Thừa Thiên-Huế | ПнЦУ | Хюе | Huế | 1 087 579 | 5 063 | 214,81 | |
47 | Т'єнзянг | Tiền Giang | ДРМ | Мітхо | Mỹ Tho | 1 670 216 | 2 484 | 672,39 | |
48 | Тейнінь | Tây Ninh | ПдС | Тейнінь | Tây Ninh | 1 066 402 | 4 049 | 263,37 | |
49 | Фуєн | Phú Yên | ПдЦУ | Туіхоа | Tuy Hòa | 861 993 | 5 061 | 170,32 | |
50 | Футхо | Phú Thọ | ПнС | В'єтчі | Việt Trì | 1 313 926 | 3 532 | 372,01 | |
51 | Хазянг | Hà Giang | ПнС | Хазянг | Hà Giang | 724 353 | 7 946 | 91,16 | |
52 | Хайзионг | Hải Dương | ДЧР | Хайзионг | Hải Dương | 1 703 492 | 1 650 | 1032,42 | |
53 | Хайфон (МЦП) | Thành phố Hải Phòng | ДЧР | 1 837 302 | 1 522 | 1207,16 | |||
54 | Ханам | Hà Nam | ДЧР | Фули | Phủ Lý | 785 057 | 860 | 912,86 | |
55 | Ханой (МЦП) | Hà Nội (Thủ đô) | ДЧР | 6 448 837 | 3 345 | 1927,90 | |||
56 | Хатінь | Hà Tĩnh | ПнЦУ | Хатінь | Hà Tĩnh | 1 227 554 | 6 026 | 203,71 | |
57 | Хаузянг | Hậu Giang | ДРМ | Вітхань | Vị Thanh | 756 625 | 1 601 | 472,60 | |
58 | Хоабінь | Hòa Bình | ПнЗ | Хоабінь | Hòa Bình | 786 964 | 4 595 | 171,27 | |
59 | Хошимін (МЦП) | Thành phố Hồ Chí Minh | ПдС | 7 123 340 | 2 096 | 3398,54 | |||
60 | Хингєн | Hưng Yên | ДЧР | Хингєн | Hưng Yên | 1 128 702 | 923 | 1222,86 | |
61 | Чавінь | Trà Vinh | ДРМ | Чавінь | Trà Vinh | 1 000 933 | 2 295 | 436,14 | |
62 | Шокчанг | Sóc Trăng | ДРМ | Шокчанг | Sóc Trăng | 1 289 441 | 3 312 | 389,32 | |
63 | Шонла | Sơn La | ПнЗ | Шонла | Sơn La | 1 080 641 | 14 174 | 76,24 | |
Всього | 85 789 573 | 331 051 | 259,14 |
МЦП — Місто центрального пыдпорядкування
Економічні райони В'єтнаму
Економічні райони В'єтнаму на 2009 рік.
№ | Економічний район | Скорочення | Головне місто | Кількість провінцій | Площа, км² |
Населення, осіб (2009) |
Щільність, осіб/км² |
1 | Гірський Центр (Центральне нагір'я) | ЗГ (Західні гори) | Далат | 4 | 44 869 | 3 920 651 | 87,38 |
2 | Дельта Меконга | ДРМ | Кантхо | 13 | 40 519 | 17 178 871 | 423,97 |
3 | Дельта Хонгхі (Дельта Червоної ріки) | ДЧР | Ханой | 8 | 12 909 | 16 408 574 | 1271,10 |
4 | Північно-Східний | ПнС | Тхайнгуен | 13 | 66 047 | 11 505 033 | 174,19 |
5 | Північно-Західний | ПнЗ | Хоабінь | 4 | 37 444 | 2 728 786 | 72,88 |
6 | Північний Приморський Центр | ПнЦУ (Північ центрального узбережжя) | Хюе | 6 | 51 525 | 10 073 336 | 195,50 |
7 | Південно-східний | ПдС | Хошимін | 9 | 44 545 | 16 945 752 | 380,42 |
8 | Південний Приморський Центр | ПдЦУ (Південь центрального узбережжя) | Дананг | 6 | 33 193 | 7 028 570 | 211,75 |
Всього | 63 | 331 051 | 85 789 573 | 259,14 |
Примітки
- ↑ Tong Cuc Thong Ke
- ↑ Основи Етнодемографія
- ↑ Yukti Mukdawijitra. {{{Заголовок}}}. — P. 240. — ISBN 0549383751.
- ↑ Tong Cuc Thong Ke
- ↑ statoids.com
|
|