Латинізація японської мови: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
IvanBot (обговорення | внесок) м →Нестандартна латинізація: replaced: Незважаючи на те → Попри те |
IvanBot (обговорення | внесок) м replaced: в світі → у світі |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Японська писемність}} |
{{Японська писемність}} |
||
'''Латинізація японської мови''' — сукупність систем запису [[японська мова|японських]] слів знаками [[латинська абетка|латинської абетки]]. В японській мові остання називається '''ро́мадзі''' ({{lang-ja|ローマ字, ローマじ}}, {{МФА2|ɾo:mad͡ʑi}}, «латиниця»)<ref name="НП">Коїдзумі Тамоцу. Ромадзі // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґаккан, 1994—1997.</ref>. Використовується в навчальній та спеціальній академічній літературі, транспорті, міжнародних установах, тощо. В японській літературі та телебаченні вживається для смислового виділення слова. Поділяється на декілька груп: [[система Гепберна]], [[кунрей-сікі|урядову]] (ISO 3602) та [[ніхон-сікі|японську]] (ISO 3602 Strict) системи. Найширше використання |
'''Латинізація японської мови''' — сукупність систем запису [[японська мова|японських]] слів знаками [[латинська абетка|латинської абетки]]. В японській мові остання називається '''ро́мадзі''' ({{lang-ja|ローマ字, ローマじ}}, {{МФА2|ɾo:mad͡ʑi}}, «латиниця»)<ref name="НП">Коїдзумі Тамоцу. Ромадзі // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґаккан, 1994—1997.</ref>. Використовується в навчальній та спеціальній академічній літературі, транспорті, міжнародних установах, тощо. В японській літературі та телебаченні вживається для смислового виділення слова. Поділяється на декілька груп: [[система Гепберна]], [[кунрей-сікі|урядову]] (ISO 3602) та [[ніхон-сікі|японську]] (ISO 3602 Strict) системи. Найширше використання у світі має система Гепберна, призначена початково лише для англомовних осіб. |
||
== Історія становлення == |
== Історія становлення == |
Версія за 06:02, 7 липня 2012
Латинізація японської мови — сукупність систем запису японських слів знаками латинської абетки. В японській мові остання називається ро́мадзі (яп. ローマ字, ローマじ, МФА: [ɾo:mad͡ʑi], «латиниця»)[1]. Використовується в навчальній та спеціальній академічній літературі, транспорті, міжнародних установах, тощо. В японській літературі та телебаченні вживається для смислового виділення слова. Поділяється на декілька груп: система Гепберна, урядову (ISO 3602) та японську (ISO 3602 Strict) системи. Найширше використання у світі має система Гепберна, призначена початково лише для англомовних осіб.
Історія становлення
Перша система латинізації японської мови базувалася на португальській мові і її абетці. Вона була розроблена близько 1548 року японським християнином на ім'я Ядзіро. Система використовувалася у католицьких книгах, що видавалися єзуїтським орденом для місіонерів, з метою спростити проповідування в Японії. Ця португальська система є подібною на нинішню ніхон-сікі, за виключенням того, що в ній інакше передавалися приголосні звуки: наприклад, звук [к] записувався як «c», а [х] — як «f». Так, словосполучення «Ніхон но котоба» (Японська мова), яке за нинішніми правилами пишеться ромадзі «Nihon no kotoba», тоді писалося як «Nifon no cotoba».
Після вигнання християн з Японії на початку 17 століття , ромадзі вийшла з ужитку. Її повторне використання розпочалося у період Мейдзі в другій половині 19 століття, коли Японія взяла курс на вестернізацію. Усі нинішні системи транслітерації латиницею були розроблені у цей період.
Відразу після реставрації 1868 року деякі японські вчені пропонували повністю відмовитися від японської писемності та використовувати замість неї ромадзі. У цей час деякі книги навіть почали публікуватися повністю латиницею. Однак ідея зазнала невдачі через велику кількість омофонів у японській мові — слів, які вимовляються однаково, але записуються різними ієрогліфами, що позначають різні речі. Пізніше, на початку 20 століття , ряд вчених розробив складові абетки, знаки яких походили з латинського алфавіту. Ця ідея була ще менш популярною.
Сучасні системи
Система Гепберна
- Система Гепберна ґрунтується на фонології англійської мови і тому дає для англофонів найкраще уявлення про те, як слово вимовляється японською. Вона була оголошена американським державним стандартом латинізації японської мови (т.зв. ревізована система Гепберна), однак статус стандарту був відкликано 6 жовтня 1994 року. Сьогодні цю систему латинізації вживають найчастіше. Японські школярі при вивченні латинського алфавіту одночасно вивчають систему Гепберна.
Система 1886 року
あ / ア a | い / イ i | う / ウ u | え / エ e | お / オ o | |||
か / カ ka | き / キ ki | く / ク ku | け / ケ ke | こ / コ ko | きゃ / キャ kya | きゅ / キュ kyu | きょ / キョ kyo |
さ / サ sa | し / シ shi | す / ス szu | せ / セ se | そ / ソ so | しゃ / シャ sha | しゅ / シュ shu | しょ / ショ sho |
た / タ ta | ち / チ chi | つ / ツ tszu | て / テ te | と / ト to | ちゃ / チャ cha | ちゅ / チュ chu | ちょ / チョ cho |
な / ナ na | に / ニ ni | ぬ / ヌ nu | ね / ネ ne | の / ノ no | にゃ / ニャ nya | にゅ / ニュ nyu | にょ / ニョ nyo |
は / ハ ha | ひ / ヒ hi | ふ / フ fu | へ / ヘ he | ほ / ホ ho | ひゃ / ヒャ hya | ひゅ / ヒュ hyu | ひょ / ヒョ hyo |
ま / マ ma | み / ミ mi | む / ム mu | め / メ me | も / モ mo | みゃ / ミャ mya | みゅ / ミュ myu | みょ / ミョ myo |
や / ヤ ya | ゆ / ユ yu | よ / ヨ yo | |||||
ら / ラ ra | り / リ ri | る / ル ru | れ / レ re | ろ / ロ ro | りゃ / リャ rya | りゅ / リュ ryu | りょ / リョ ryo |
わ / ワ wa | ゐ / ヰ wi | ゑ / ヱ we | を / ヲ wo | ||||
ん / ン n | |||||||
が / ガ ga | ぎ / ギ gi | ぐ / グ gu | げ / ゲ ge | ご / ゴ go | ぎゃ / ギャ gya | ぎゅ / ギュ gyu | ぎょ / ギョ gyo |
ざ / ザ za | じ / ジ ji | ず / ズ dzu | ぜ / ゼ ze | ぞ / ゾ zo | じゃ / ジャ ja | じゅ / ジュ ju | じょ / ジョ jo |
だ / ダ da | ぢ / ヂ ji | づ / ヅ dzu | で / デ de | ど / ド do | ぢゃ / ヂャ ja | ぢゅ / ヂュ ju | ぢょ / ヂョ jo |
ば / バ ba | び / ビ bi | ぶ / ブ bu | べ / ベ be | ぼ / ボ bo | びゃ / ビャ bya | びゅ / ビュ byu | びょ / ビョ byo |
ぱ / パ pa | ぴ / ピ pi | ぷ / プ pu | ぺ / ペ pe | ぽ / ポ po | ぴゃ / ピャ pya | ぴゅ / ピュ pyu | ぴょ / ピョ pyo |
Система 1908 року
あ / ア a | い / イ i | う / ウ u | え / エ e | お / オ o | |||
か / カ ka | き / キ ki | く / ク ku | け / ケ ke | こ / コ ko | きゃ / キャ kya | きゅ / キュ kyu | きょ / キョ kyo |
さ / サ sa | し / シ shi | す / ス su | せ / セ se | そ / ソ so | しゃ / シャ sha | しゅ / シュ shu | しょ / ショ sho |
た / タ ta | ち / チ chi | つ / ツ tsu | て / テ te | と / ト to | ちゃ / チャ cha | ちゅ / チュ chu | ちょ / チョ cho |
な / ナ na | に / ニ ni | ぬ / ヌ nu | ね / ネ ne | の / ノ no | にゃ / ニャ nya | にゅ / ニュ nyu | にょ / ニョ nyo |
は / ハ ha | ひ / ヒ hi | ふ / フ fu | へ / ヘ he | ほ / ホ ho | ひゃ / ヒャ hya | ひゅ / ヒュ hyu | ひょ / ヒョ hyo |
ま / マ ma | み / ミ mi | む / ム mu | め / メ me | も / モ mo | みゃ / ミャ mya | みゅ / ミュ myu | みょ / ミョ myo |
や / ヤ ya | ゆ / ユ yu | よ / ヨ yo | |||||
ら / ラ ra | り / リ ri | る / ル ru | れ / レ re | ろ / ロ ro | りゃ / リャ rya | りゅ / リュ ryu | りょ / リョ ryo |
わ / ワ wa | ゐ / ヰ wi | ゑ / ヱ we | を / ヲ wo | ||||
ん / ン n | |||||||
が / ガ ga | ぎ / ギ gi | ぐ / グ gu | げ / ゲ ge | ご / ゴ go | ぎゃ / ギャ gya | ぎゅ / ギュ gyu | ぎょ / ギョ gyo |
ざ / ザ za | じ / ジ ji | ず / ズ zu | ぜ / ゼ ze | ぞ / ゾ zo | じゃ / ジャ ja | じゅ / ジュ ju | じょ / ジョ jo |
だ / ダ da | ぢ / ヂ ji | づ / ヅ zu | で / デ de | ど / ド do | ぢゃ / ヂャ ja | ぢゅ / ヂュ ju | ぢょ / ヂョ jo |
ば / バ ba | び / ビ bi | ぶ / ブ bu | べ / ベ be | ぼ / ボ bo | びゃ / ビャ bya | びゅ / ビュ byu | びょ / ビョ byo |
ぱ / パ pa | ぴ / ピ pi | ぷ / プ pu | ぺ / ペ pe | ぽ / ポ po | ぴゃ / ピャ pya | ぴゅ / ピュ pyu | ぴょ / ピョ pyo |
Японська система
- Ніхон-сікі — найбільш стара система латинізації, яку застосовують найменше з усіх існуючих систем. Вона базується на японській фонології і суворо дотримується силабічного порядку японської абетки. Саме тому ця система є однієї з небагатьох, за допомогою якої можна абсолютно точно відновити вихідне японське написання за транслітерованим. Також вона є стандартом ISO 3602 Strict.
あ / ア a | い / イ i | う / ウ u | え / エ e | お / オ o | |||
か / カ ka | き / キ ki | く / ク ku | け / ケ ke | こ / コ ko | きゃ / キャ kya | きゅ / キュ kyu | きょ / キョ kyo |
さ / サ sa | し / シ si | す / ス su | せ / セ se | そ / ソ so | しゃ / シャ sya | しゅ / シュ syu | しょ / ショ syo |
た / タ ta | ち / チ ti | つ / ツ tu | て / テ te | と / ト to | ちゃ / チャ tya | ちゅ / チュ tyu | ちょ / チョ tyo |
な / ナ na | に / ニ ni | ぬ / ヌ nu | ね / ネ ne | の / ノ no | にゃ / ニャ nya | にゅ / ニュ nyu | にょ / ニョ nyo |
は / ハ ha | ひ / ヒ hi | ふ / フ hu | へ / ヘ he | ほ / ホ ho | ひゃ / ヒャ hya | ひゅ / ヒュ hyu | ひょ / ヒョ hyo |
ま / マ ma | み / ミ mi | む / ム mu | め / メ me | も / モ mo | みゃ / ミャ mya | みゅ / ミュ myu | みょ / ミョ myo |
や / ヤ ya | ゆ / ユ yu | よ / ヨ yo | |||||
ら / ラ ra | り / リ ri | る / ル ru | れ / レ re | ろ / ロ ro | りゃ / リャ rya | りゅ / リュ ryu | りょ / リョ ryo |
わ / ワ wa | ゐ / ヰ i | ゑ / ヱ e | を / ヲ o | ||||
ん / ン n | |||||||
が / ガ ga | ぎ / ギ gi | ぐ / グ gu | げ / ゲ ge | ご / ゴ go | ぎゃ / ギャ gya | ぎゅ / ギュ gyu | ぎょ / ギョ gyo |
ざ / ザ za | じ / ジ zi | ず / ズ zu | ぜ / ゼ ze | ぞ / ゾ zo | じゃ / ジャ zya | じゅ / ジュ zyu | じょ / ジョ zyo |
だ / ダ da | ぢ / ヂ di | づ / ヅ du | で / デ de | ど / ド do | ぢゃ / ヂャ dya | ぢゅ / ヂュ dyu | ぢょ / ヂョ dyo |
ば / バ ba | び / ビ bi | ぶ / ブ bu | べ / ベ be | ぼ / ボ bo | びゃ / ビャ bya | びゅ / ビュ byu | びょ / ビョ byo |
ぱ / パ pa | ぴ / ピ pi | ぷ / プ pu | ぺ / ペ pe | ぽ / ポ po | ぴゃ / ピャ pya | ぴゅ / ピュ pyu | ぴょ / ピョ pyo |
- Кунрей-сікі — реформований варіант ніхон-сікі. У цій системі відображена різниця між написанням знаків кани і їхнім сучасним прочитанням. Наприклад, у слові かなづかい канадзукай звук づ дзу є одзвінченим звуком つ цу (що позначається значком ゛, який називається «нігорі»). Однак у японській абетці є інший знак, який читається так само — ず дзу. У системі Гепберна й ніхон-сікі це розходження ігнорується, і слово записується відповідно до вимови («kanazukai»), у той час як у кунрей-сікі зберігається орфографія японської мови і слово записується як «kanadukai». Кунрей-сікі є стандартом, який визнаний японським урядом і ISO (ISO 3602). Раніше ця система викладалася у японській початковій школі.
あ / ア a | い / イ i | う / ウ u | え / エ e | お / オ o | |||
か / カ ka | き / キ ki | く / ク ku | け / ケ ke | こ / コ ko | きゃ / キャ kya | きゅ / キュ kyu | きょ / キョ kyo |
さ / サ sa | し / シ si | す / ス su | せ / セ se | そ / ソ so | しゃ / シャ sya | しゅ / シュ syu | しょ / ショ syo |
た / タ ta | ち / チ ti | つ / ツ tu | て / テ te | と / ト to | ちゃ / チャ tya | ちゅ / チュ tyu | ちょ / チョ tyo |
な / ナ na | に / ニ ni | ぬ / ヌ nu | ね / ネ ne | の / ノ no | にゃ / ニャ nya | にゅ / ニュ nyu | にょ / ニョ nyo |
は / ハ ha | ひ / ヒ hi | ふ / フ hu | へ / ヘ he | ほ / ホ ho | ひゃ / ヒャ hya | ひゅ / ヒュ hyu | ひょ / ヒョ hyo |
ま / マ ma | み / ミ mi | む / ム mu | め / メ me | も / モ mo | みゃ / ミャ mya | みゅ / ミュ myu | みょ / ミョ myo |
や / ヤ ya | ゆ / ユ yu | よ / ヨ yo | |||||
ら / ラ ra | り / リ ri | る / ル ru | れ / レ re | ろ / ロ ro | りゃ / リャ rya | りゅ / リュ ryu | りょ / リョ ryo |
わ / ワ wa | ゐ / ヰ i | ゑ / ヱ e | を / ヲ o | ||||
ん / ン n | |||||||
が / ガ ga | ぎ / ギ gi | ぐ / グ gu | げ / ゲ ge | ご / ゴ go | ぎゃ / ギャ gya | ぎゅ / ギュ gyu | ぎょ / ギョ gyo |
ざ / ザ za | じ / ジ zi | ず / ズ zu | ぜ / ゼ ze | ぞ / ゾ zo | じゃ / ジャ zya | じゅ / ジュ zyu | じょ / ジョ zyo |
だ / ダ da | ぢ / ヂ zi | づ / ヅ zu | で / デ de | ど / ド do | ぢゃ / ヂャ zya | ぢゅ / ヂュ zyu | ぢょ / ヂョ zyo |
ば / バ ba | び / ビ bi | ぶ / ブ bu | べ / ベ be | ぼ / ボ bo | びゃ / ビャ bya | びゅ / ビュ byu | びょ / ビョ byo |
ぱ / パ pa | ぴ / ピ pi | ぷ / プ pu | ぺ / ペ pe | ぽ / ポ po | ぴゃ / ピャ pya | ぴゅ / ピュ pyu | ぴょ / ピョ pyo |
Нестандартна латинізація
Крім вищезгаданих стандартизованих систем, часто можна зустріти й інші способи латинізації. Вони використовуються багатьма людьми з різних причин — або через недостатнє розуміння стандартних систем, або через труднощі із введенням діакритичних знаків, які вони використовують. Іноді символів з необхідною діакритикою просто немає у традиційному кодуванні (ця проблема поступово відпадає з поширенням Юнікоду).
З нестандартних способів латинізації окремо можна виділити такі два:
- JSL — система транслітерування, яка призначена для викладання японської мови і жорстко прив'язана до її фонетики. Кожний її символ позначає лише одну японську фонему. На відміну від інших нестандартних латинизаций, JSL є найбільш структурованою системою. Її розробила Елеанора Джорден для своєї книги «Japanese: The Spoken Language» (1987), за назвою якої система й одержала найменування.
- Вапуро-ромадзі — спосіб запису японської мови латиницею, який використовується різними IME (редакторами способів уведення) і текстовими редакторами для введення японських слів за допомогою стандартної Qwerty-клавіатури. На відміну від інших систем, для запису японського слова у вапуро досить букв латинського алфавіту з кодування ASCII (тобто в ньому не використовуються діакритичні знаки). Вапуро не є чіткою системою, тому що в ній допускаються різні способи транслітерування одних і тих самих знаків. Слово вапуро — абревіатура від вадо пуросесса — «word processor», тобто «текстовий процесор».
Також часто можна зустріти заміну діакритичного знака макрона (який використовується у системі Гепберна і ніхон-сікі для позначення довготи голосного — наприклад, Tōkyō), на циркумфлекс (Tôkyô), тому що його простіше вводити в багатьох текстових редакторах і розкладках.
Окрім цього можна зустріти такі способи латинізації:
- oh для позначення おお (частіше) або おう (ō у системі Гепберна). Іноді таку латинізацію називають «паспортний Гепберн», тому що Міністерство Закордонних Справ Японії дозволило (але не зробило обов'язковим) використання такого запису в паспортах;
- ou для позначення おう. Це приклад вапуро-ромадзі. Він особливо часто використовується маньяками аніме — отаку;
- ô для позначення おお або おう. Це позначення використовується в кунрей-сікі, але іноді зустрічається й у Гепбернівських транслітераціях або помилково, або навмисне (тому що в кодуванні ISO-8859-1 немає символу ō, але є ô);
- jya для позначення じゃ (ja в системі Гепберна) тощо Це, ймовірно, результат плутанини між Гепбернівською й іншими системами;
- dzu для позначення づ (zu у системі Гепберна). Це теж приклад плутання двох систем, цього разу Гепберна з ніхон-сікі;
- cchi для позначення っち (tchi в системі Гепберна) тощо Такий запис часто використовується «для краси» при придумуванні псевдонімів (наприклад, ім'я あきこ Akiko перетворюється в あっちゃん — Acchan замість Atchan,);
- la для позначення ら (ra у системі Гепберна) тощо Через те, що японський приголосний звук [р] насправді звучить як щось середнє між [р] і [л], причини такого запису зрозумілі;
- a для позначення ああ (ā у системі Гепберна) тощо — тобто непозначення довжини голосного;
- na для позначення んあ (n'a у системі Гепберна) тощо
Попри те, що іноді використання таких способів запису має сенс (у специфічних ситуаціях), воно, як правило, призводять лише до плутанини.
У власних іменах можливі ще більші відхилення від стандартних систем. Наприклад, прізвище Найто інколи записується як «Nightow», хоча за системою Гепберна правильно писати Naitō.
Врешті-решт, деякі японські слова й назви, наприклад, «jiu jitsu» (джіу-джіцу) або «Tokyo» (Токіо) пишуться саме відповідно до традиції, попри те, що їхнє написання не узгоджується з жодною з існуючих систем латинізації.
Різниця у системах
У наступній таблиці показана різниця у записі деяких силабічних знаків японської мови у різних системах. Також для довідки наведений запис цих складів у кірідзі — російській системі кириличної транслітерації (подано українською транскрипцією).
Хіраґана | Ревізований Гепберн | Кунрей-сікі | Ніхон-сікі | Кірідзі |
---|---|---|---|---|
うう | ū | û | ū | у: |
おう, おお | ō | ô | ō | о: |
し | shi | si | si | сі |
しゃ | sha | sya | sya | ся |
しゅ | shu | syu | syu | сю |
しょ | sho | syo | syo | сьо |
じ | ji | zi | zi | дзі |
じゃ | ja | zya | zya | дзя |
じゅ | ju | zyu | zyu | дзю |
じょ | jo | zyo | zyo | дзьо |
ち | chi | ti | ti | ті |
つ | tsu | tu | tu | цу |
ちゃ | cha | tya | tya | тя |
ちゅ | chu | tyu | tyu | тю |
ちょ | cho | tyo | tyo | тьо |
ぢ | ji | zi | di | дзі |
づ | zu | zu | du | дзу |
ぢゃ | ja | zya | dya | дзя |
ぢゅ | ju | zyu | dyu | дзю |
ぢょ | jo | zyo | dyo | дзьо |
ふ | fu | hu | hu | фу |
Також системи різняться у записі граматичних часток японської мови: так, склади は ха, へ хе і を о, які використовуються як частки або граматичні показники, у системі Гепберна й кунрей-сікі пишуться як wa, e і o — тому що так вимовляються, тоді як у ніхон-сікі ці склади пишуться як ha, he і wo — відповідно до таблиці японської абетки ґодзюон.
Приклади
Слово | Ієрогліфи | Кана | Ромадзі | Кірідзі | ||
---|---|---|---|---|---|---|
Ревізований Гепберн | Кунрей-сікі | Ніхон-сікі | ||||
римські букви | ローマ字 | ローマじ | rōmaji | rômazi | rōmazi | ро:мадзі |
Гора Фудзі | 富士山 | ふじさん | Fujisan | Huzisan | Huzisan | Фудзісан |
чай | お茶 | おちゃ | ocha | otya | otya | отя |
префект | 知事 | ちじ | chiji | tizi | tizi | тідзі |
стискати, зменшувати | 縮む | ちぢむ | chijimu | tizimu | tidimu | тідзиіму |
Латиська абетка японською
У цьому списку зазначено, як назви букв латинського алфавіту вимовляються японською. Це корисно для читання абревіатур, наприклад, NHK (ніппон хо:со: кьо:кай, «Японська віщальна корпорація») вимовляється як ену-етті-ке:.
- A — エー е:
- B — ビー бі:
- C — シー сі:
- D — ディー ди:
- E — イー і:
- F — エフ ефу
- G — ジー дзі:
- H — エッチ етті
- I — アイ аі
- J — ジェー дзе:
- K — ケー ке:
- L — エル еру
- M — エム ему
- N — エヌ ену
- O — オー о:
- P — ピー пі:
- Q — キュー кю:
- R — アール а:ру
- S — エス есу
- T — ティー ти: (або チー ті:)
- U — ユー ю:
- V — ヴイ ві: (або ブイ буі)
- W — ダブリュー дабурю:
- X — エックス еккусу
- Y — ワイ ваі
- Z — ゼット дзетто
Примітки
- ↑ Коїдзумі Тамоцу. Ромадзі // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґаккан, 1994—1997.
Література
Латинізація японської мови // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)
- Chibbett, David. The History of Japanese Printing and Book Illustration. Kodansha International Ltd., 1977. ISBN 0-87011-288-0.
- Hannas, William C. Asia's Orthographic Dilemma. Honolulu: University of Hawaii Press, 1997. ISBN 0-8248-1892-X