Белина-Скупевський Степан Броніславович

Степан Белина-Скупевський в партії Рамадеса («Аїда», Дж. Верді).

Степан Броніславович Белина-Скупевський (справжнє прізвище Скупевський; псевдоніми — Белин-Скупевський, Belina-Skupiewski, Stefano Bielena; нар. 23 серпня (4 вересня) 1885(18850904), Київ — пом. 2 вересня 1962, Гданськ, Польща) — український і польський оперний співак (драматичний тенор), піаніст, вокальний педагог і музичний громадський діяч.

Біографія

Народився в Києві в польській родині інженера. Закінчив Музично-драматичне училище М. К. Лєсневіч-Носової по класу фортепіано (до 1910 р.) Потім навчався в Інституті інженерів шляхів сполучення і у Вищій технічній школі в Карлсруе (Німеччина). Співу навчався приватно в Карлсруе і Монако; брав уроки у Жака Штюкгольда, пізніше в Мюнхені підготував низку партій під керівництвом Ф. Мотля. Сценічне мистецтво і режисуру вивчав у Г. Фукса.

У 1908 році дебютував в швейцарському місті Санкт-Галлен в баритоновій партії Тоніо («Паяци» Р. Леонкавалло). Пізніше виконував тенорові партії в оперних театрах Лейпцига (1909/10), Мюнхена (Hofoper, 1910/11, 1912), Одеси (1910/11, антр. М. Ф. Багрова), Харкова, Катеринослава (тепер Дніпропетровськ), Миколаєва, Петрограда , Праги (Німецька королівська опера, 1912–1914), Інсбрука, Відня, Берліна. У 1914–1917 роках співав в оперних театрах і концертних залах Києва, Одеси, Катеринослава, Миколаєва. В 1917–1919 роках співав в Києві, а також брав участь у концертах-мітінгах і масових культурних заходах. У 1915 році з гастролями виступав в театрі «Ла Скала» (Мілан).

У 1920 році виїхав за кородон і надалі виступав в театрах Європи і Америки. З 1923 року на запрошення А. Тосканіні в «Ла Скала» виконував партії Трістана («Трістан та Ізольда» Р. Вагнера), Хозе («Кармен» Ж. Бізе) і Самозванця («Борис Годунов» М. Мусоргського) під псевдонімом Stefano Bielena. Гастролював в Барселоні (1922, театр «Лісі», 1928), Парижі (1922, театр «Гранд-Опера», 1927, театр З. Бернар), Варшаві (Велика опера, 1923 і 1924), Буенос-Айресі, Ріо-де-Жанейро, Сан Паоло і Монтевідео (1924), Мадриді (Театр Реал, 1925 і 1928), Львові (1925), Трієсті (Театр Верді, 1926), Белграді та Загребі (1927).

У 1928 році покинув оперну сцену і переїхав до Польщі. Викладав спів у Вищих музичних школах у Варшаві (1938–1939), Лодзі (1945), Катовіцах і в Сопоті (з 1953 року — професор). У 1953 році очолив Балтійську оперу в Гданську.

Репертуар

Найкращими в репертруарі вважають оперні партії:

Таміно («Чарівна флейта» В. А. Моцарта) Ліонель («Марта, або Річмондський ринок» Ф. Флотова) Фауст (однойм. опера Ш. Ґуно) Гофман («Казки Гофмана» Ж. Оффенбаха) Елеазара («Юдейка», Ж. Ф. Галеві) Йонтек («Галька» С. Монюшка) Надир («Шукачі перлів» Ж. Бізе) Жульєн («Луїза» Г. Шарпантье) Турідду («Сільська честь» П. Масканьї) Каніо («Паяци» Р. Леонкавалло) Самсон («Самсон і Даліла» К. Сен-Санса) Герцог («Ріголетто» Дж. Верді)

Манріко («Трубадур» Дж. Верді) Альфред («Травіата» Дж. Верді) Отелло (однойм. опера Дж. Верді) Радамес («Аїда» Дж. Верді) Рудольф («Богема» Дж. Пуччіні) Маріо Каварадоссі («Тоска» Дж. Пуччіні) Герман («Винова краля» П. Чайковського) Ленський («Євгеній Онєгін» П. Чайковського) Лоенгрін (однойм. опера Р. Вагнера) Зіґмунд («Валькірія» Р. Вагнера) Трістан («Трістан та Ізольда» Р. Вагнера) в операх К. М. Вебера, Дж. Мейєрбера

Література

• Лисенко І. Словник співаків України. — Київ. 1997. С. 25.

Джерела

• Пружанский А. М. Отечественные певцы. 1750–1917: Словарь. — Изд. 2-е испр. и доп., электронное. — М., 2008 (рос.)
• М. І. Кузьмін. Белина-Скупевський Степан Броніславович // Мистецтво України. — Т. 1. — К.: «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана. — 1995. — С. 175.