Белина-Скупевський Степан Броніславович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
інтервікі, вікіфікація
Рядок 1: Рядок 1:
[[Файл:Белина-Скупевський Степан Броніславович.jpg|thumb|250px|Степан Белина-Скупевський в партії Рамадеса («Аїда», Дж. Верді).]]
[[Файл:Белина-Скупевський Степан Броніславович.jpg|thumb|250px|Степан Белина-Скупевський в партії Рамадеса («Аїда», Дж. Верді).]]
'''Степан Броніславович Белина-Скупевський''' (справжнє прізвище ''Скупевський''; псевдоніми — ''Белин-Скупевський'', ''Belina-Skupiewski'', ''Stefano Bielena''; {{н}} {{ДН|4|9|1885|23|8}}, [[Київ]] — {{†}} {{ДС|2|9|1962}}, [[Гданськ]], Польща) — український і польський оперний співак (драматичний [[тенор]]), піаніст, вокальний педагог і музичний громадський діяч.
'''Степан (Стефан) Броніславович Белина-Скупевський''' (справжнє прізвище ''Скупевський''; псевдоніми — ''Белин-Скупевський'', ''Belina-Skupiewski'', ''Stefano Bielena''; {{н}} {{ДН|4|9|1885|23|8}}, [[Київ]] — {{†}} {{ДС|2|9|1962}}, [[Гданськ]], Польща) — український і польський оперний співак (драматичний [[тенор]]), піаніст, вокальний педагог і музичний громадський діяч.


== Біографія ==
== Біографія ==
Народився в Києві в польській родині інженера. Закінчив [[Музично-драматичне училище М. Лєсневич-Носової|Музично-драматичне училище М. К. Лєсневіч-Носової]] по класу фортепіано (до 1910 р.) Потім навчався в Інституті інженерів шляхів сполучення і у Вищій технічній школі в [[Карлсруе]] (Німеччина). Співу навчався приватно в Карлсруе і Монако;<ref>Мистецтво України. — Т. 1. — С. 175.</ref> брав уроки у Жака Штюкгольда, пізніше в Мюнхені підготував низку партій під керівництвом [[Фелікс Мотль|Ф. Мотля]]. Сценічне мистецтво і режисуру вивчав у [[Георг Фукс|Г. Фукса]].
Народився в Києві в польській родині інженера. Закінчив [[Музично-драматичне училище М. Лєсневич-Носової|Музично-драматичне училище М. К. Лєсневіч-Носової]] по класу фортепіано (до 1910 р.) Потім навчався в Інституті інженерів шляхів сполучення і у [[Університет Карлсруе|Вищій технічній школі в Карлсруе]] (Німеччина). Співу навчався приватно в [[Карлсруе]] і Монако;<ref>Мистецтво України. — Т. 1. — С. 175.</ref> брав уроки у Жака Штюкгольда, пізніше в Мюнхені підготував низку партій під керівництвом [[Фелікс Мотль|Ф. Мотля]]. Сценічне мистецтво і режисуру вивчав у [[Георг Фукс|Г. Фукса]].


У 1908 році дебютував в швейцарському місті [[Санкт-Галлен]] в [[баритон]]овій партії Тоніо («Паяци» Р. Леонкавалло). Пізніше виконував [[тенор]]ові партії в оперних театрах Лейпцига (1909/10), Мюнхена (Hofoper, 1910/11, 1912), Одеси (1910/11, антр. М. Ф. Багрова), Харкова, Катеринослава (тепер Дніпропетровськ), Миколаєва, Петрограда , Праги (Німецька королівська опера, 1912–1914), Інсбрука, Відня, Берліна. З 1914 року виступав у трупі Міського театру в Києві,<ref name="zvid">''М. Кальницький, Н. Коваленко, М. Чован.'' Житловий будинок початку 20 ст. // Звід пам'яток історії та культури України: Енцикл. вид.: У 28 т. — К.: «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1999. — Кн. 1. — Ч. 1. — Київ. — А — Л. — С. 494</ref> співав на сценах Одеси, Катеринослава, Миколаєва. У 1915 році з гастролями виступав в театрі «[[Ла Скала]]» (Мілан). В 1917–1919 роках продожував виступати в Києві, де також брав участь у концертах-мітінгах і масових культурних заходах. Мешкав в цей час по [[Костьольна вулиця|вул. Костьольна]], 8.<ref name="zvid" />
У 1908 році дебютував в швейцарському місті [[Санкт-Галлен]] в [[баритон]]овій партії Тоніо («Паяци» Р. Леонкавалло). Пізніше виконував [[тенор]]ові партії в оперних театрах Лейпцига (1909/10), Мюнхена (Hofoper, 1910/11, 1912), Одеси (1910/11, антр. М. Ф. Багрова), Харкова, Катеринослава (тепер Дніпропетровськ), Миколаєва, Петрограда , Праги (Німецька королівська опера, 1912–1914), Інсбрука, Відня, Берліна. З 1914 року виступав у трупі Міського театру в Києві,<ref name="zvid">''М. Кальницький, Н. Коваленко, М. Чован.'' Житловий будинок початку 20 ст. // Звід пам'яток історії та культури України: Енцикл. вид.: У 28 т. — К.: «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1999. — Кн. 1. — Ч. 1. — Київ. — А — Л. — С. 494</ref> співав на сценах Одеси, Катеринослава, Миколаєва. У 1915 році з гастролями виступав в театрі «[[Ла Скала]]» (Мілан). В 1917–1919 роках продожував виступати в Києві, де також брав участь у концертах-мітінгах і масових культурних заходах. Мешкав в цей час по [[Костьольна вулиця|вул. Костьольна]], 8.<ref name="zvid" />
Рядок 9: Рядок 9:
У 1920 році виїхав за кородон і надалі виступав в театрах Європи і Америки. З 1923 року на запрошення [[Артуро Тосканіні|А. Тосканіні]] в «Ла Скала» виконував партії Трістана («[[Трістан та Ізольда]]» Р. Вагнера), Хозе ([[Кармен (опера)|«Кармен»]] Ж. Бізе) і Самозванця ([[Борис Годунов (опера)|«Борис Годунов»]] М. Мусоргського) під псевдонімом ''Stefano Bielena''. Гастролював в Барселоні (1922, театр «Лісі», 1928), Парижі (1922, театр «Гранд-Опера», 1927, театр З. Бернар), Варшаві (Велика опера, 1923 і 1924), Буенос-Айресі, Ріо-де-Жанейро, Сан Паоло і Монтевідео (1924), Мадриді (Театр Реал, 1925 і 1928), Львові (1925), Трієсті (Театр Верді, 1926), Белграді та Загребі (1927).
У 1920 році виїхав за кородон і надалі виступав в театрах Європи і Америки. З 1923 року на запрошення [[Артуро Тосканіні|А. Тосканіні]] в «Ла Скала» виконував партії Трістана («[[Трістан та Ізольда]]» Р. Вагнера), Хозе ([[Кармен (опера)|«Кармен»]] Ж. Бізе) і Самозванця ([[Борис Годунов (опера)|«Борис Годунов»]] М. Мусоргського) під псевдонімом ''Stefano Bielena''. Гастролював в Барселоні (1922, театр «Лісі», 1928), Парижі (1922, театр «Гранд-Опера», 1927, театр З. Бернар), Варшаві (Велика опера, 1923 і 1924), Буенос-Айресі, Ріо-де-Жанейро, Сан Паоло і Монтевідео (1924), Мадриді (Театр Реал, 1925 і 1928), Львові (1925), Трієсті (Театр Верді, 1926), Белграді та Загребі (1927).


У 1928 році покинув оперну сцену і переїхав до Польщі. Викладав спів у Вищих музичних школах у [[Варшава|Варшаві]] (1938–1939), Лодзі (1945), [[Катовіце|Катовіцах]] і в [[Сопот (Польща)|Сопоті]] (з 1953 року — професор). У 1953 році очолив Балтійську оперу в Гданську.
У 1928 році покинув оперну сцену і переїхав до Польщі. Викладав спів у Вищих музичних школах у [[Варшава|Варшаві]] (1938–1939), [[Лодзь|Лодзі]] (1945), [[Катовіце|Катовіцах]] і в [[Сопот (Польща)|Сопоті]] (з 1953 року — професор). У 1953 році очолив Балтійську оперу в Гданську.


== Репертуар ==
== Репертуар ==
Рядок 58: Рядок 58:
[[Категорія:Українські оперні співаки]]
[[Категорія:Українські оперні співаки]]
[[Категорія:Польські оперні співаки]]
[[Категорія:Польські оперні співаки]]

[[pl:Stefan Belina-Skupiewski]]

Версія за 14:11, 9 липня 2012

Степан Белина-Скупевський в партії Рамадеса («Аїда», Дж. Верді).

Степан (Стефан) Броніславович Белина-Скупевський (справжнє прізвище Скупевський; псевдоніми — Белин-Скупевський, Belina-Skupiewski, Stefano Bielena; нар. 23 серпня (4 вересня) 1885(18850904), Київ — пом. 2 вересня 1962, Гданськ, Польща) — український і польський оперний співак (драматичний тенор), піаніст, вокальний педагог і музичний громадський діяч.

Біографія

Народився в Києві в польській родині інженера. Закінчив Музично-драматичне училище М. К. Лєсневіч-Носової по класу фортепіано (до 1910 р.) Потім навчався в Інституті інженерів шляхів сполучення і у Вищій технічній школі в Карлсруе (Німеччина). Співу навчався приватно в Карлсруе і Монако;[1] брав уроки у Жака Штюкгольда, пізніше в Мюнхені підготував низку партій під керівництвом Ф. Мотля. Сценічне мистецтво і режисуру вивчав у Г. Фукса.

У 1908 році дебютував в швейцарському місті Санкт-Галлен в баритоновій партії Тоніо («Паяци» Р. Леонкавалло). Пізніше виконував тенорові партії в оперних театрах Лейпцига (1909/10), Мюнхена (Hofoper, 1910/11, 1912), Одеси (1910/11, антр. М. Ф. Багрова), Харкова, Катеринослава (тепер Дніпропетровськ), Миколаєва, Петрограда , Праги (Німецька королівська опера, 1912–1914), Інсбрука, Відня, Берліна. З 1914 року виступав у трупі Міського театру в Києві,[2] співав на сценах Одеси, Катеринослава, Миколаєва. У 1915 році з гастролями виступав в театрі «Ла Скала» (Мілан). В 1917–1919 роках продожував виступати в Києві, де також брав участь у концертах-мітінгах і масових культурних заходах. Мешкав в цей час по вул. Костьольна, 8.[2]

У 1920 році виїхав за кородон і надалі виступав в театрах Європи і Америки. З 1923 року на запрошення А. Тосканіні в «Ла Скала» виконував партії Трістана («Трістан та Ізольда» Р. Вагнера), Хозе («Кармен» Ж. Бізе) і Самозванця («Борис Годунов» М. Мусоргського) під псевдонімом Stefano Bielena. Гастролював в Барселоні (1922, театр «Лісі», 1928), Парижі (1922, театр «Гранд-Опера», 1927, театр З. Бернар), Варшаві (Велика опера, 1923 і 1924), Буенос-Айресі, Ріо-де-Жанейро, Сан Паоло і Монтевідео (1924), Мадриді (Театр Реал, 1925 і 1928), Львові (1925), Трієсті (Театр Верді, 1926), Белграді та Загребі (1927).

У 1928 році покинув оперну сцену і переїхав до Польщі. Викладав спів у Вищих музичних школах у Варшаві (1938–1939), Лодзі (1945), Катовіцах і в Сопоті (з 1953 року — професор). У 1953 році очолив Балтійську оперу в Гданську.

Репертуар

Найкращими в репертруарі вважають оперні партії:

  • Таміно («Чарівна флейта» В. А. Моцарта)
  • Ліонель («Марта, або Річмондський ринок» Ф. Флотова)
  • Фауст (однойм. опера Ш. Ґуно)
  • Гофман («Казки Гофмана» Ж. Оффенбаха)
  • Елеазара («Юдейка», Ж. Ф. Галеві)
  • Йонтек («Галька» С. Монюшка)
  • Надир («Шукачі перлів» Ж. Бізе)
  • Жульєн («Луїза» Г. Шарпантье)
  • Турідду («Сільська честь» П. Масканьї)
  • Каніо («Паяци» Р. Леонкавалло)
  • Самсон («Самсон і Даліла» К. Сен-Санса)
  • Герцог («Ріголетто» Дж. Верді)

Примітки

  1. ↑ Мистецтво України. — Т. 1. — С. 175.
  2. ↑ а б М. Кальницький, Н. Коваленко, М. Чован. Житловий будинок початку 20 ст. // Звід пам'яток історії та культури України: Енцикл. вид.: У 28 т. — К.: «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1999. — Кн. 1. — Ч. 1. — Київ. — А — Л. — С. 494

Література

  • Лисенко І. Словник співаків України. — Київ. 1997. С. 25.

Джерела

  • Пружанский А. М. Отечественные певцы. 1750–1917: Словарь. — Изд. 2-е испр. и доп., электронное. — М., 2008 (рос.)
  • М. І. Кузьмін. Белина-Скупевський Степан Броніславович // Мистецтво України. — Т. 1. — К.: «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана. — 1995. — С. 175.


{{{alt}}} Це незавершена стаття про співака чи співачку опери.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Белина-Скупевський_Степан_Броніславович&oldid=9904888