Белина-Скупевський Степан Броніславович: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Сфереон (обговорення | внесок) стильові правлення |
Сфереон (обговорення | внесок) |
||
Рядок 5: | Рядок 5: | ||
Народився в Києві в польській родині інженера. Закінчив [[Музично-драматичне училище М. Лєсневич-Носової|Музично-драматичне училище М. К. Лєсневіч-Носової]] по класу фортепіано. Потім навчався в Інституті інженерів шляхів сполучення і у [[Університет Карлсруе|Вищій технічній школі в Карлсруе]] (Німеччина). Співу навчався приватно в [[Карлсруе]] і Монако;<ref>Мистецтво України. — Т. 1. — С. 175.</ref> брав уроки у Жака Штюкгольда, пізніше в Мюнхені підготував низку партій під керівництвом [[Фелікс Мотль|Ф. Мотля]]. Сценічне мистецтво і режисуру вивчав у [[Георг Фукс|Г. Фукса]]. |
Народився в Києві в польській родині інженера. Закінчив [[Музично-драматичне училище М. Лєсневич-Носової|Музично-драматичне училище М. К. Лєсневіч-Носової]] по класу фортепіано. Потім навчався в Інституті інженерів шляхів сполучення і у [[Університет Карлсруе|Вищій технічній школі в Карлсруе]] (Німеччина). Співу навчався приватно в [[Карлсруе]] і Монако;<ref>Мистецтво України. — Т. 1. — С. 175.</ref> брав уроки у Жака Штюкгольда, пізніше в Мюнхені підготував низку партій під керівництвом [[Фелікс Мотль|Ф. Мотля]]. Сценічне мистецтво і режисуру вивчав у [[Георг Фукс|Г. Фукса]]. |
||
У 1908 році дебютував в швейцарському місті [[Санкт-Галлен]] в [[баритон]]овій партії Тоніо («Паяци» Р. Леонкавалло). Пізніше виконував [[тенор]]ові партії в оперних театрах Лейпцига (1909/10), Мюнхена (Hofoper, 1910/11, 1912), Одеси (1910/11, антр. М. Ф. Багрова), Харкова, Катеринослава (тепер Дніпропетровськ), Миколаєва, Петрограда |
У 1908 році дебютував в швейцарському місті [[Санкт-Галлен]] в [[баритон]]овій партії Тоніо («Паяци» Р. Леонкавалло). Пізніше виконував [[тенор]]ові партії в оперних театрах Лейпцига (1909/10), Мюнхена (Hofoper, 1910/11, 1912), Одеси (1910/11, антр. М. Ф. Багрова), Харкова, Катеринослава (тепер Дніпропетровськ), Миколаєва, Петрограда, Праги (Німецька королівська опера, 1912–1914), Інсбрука, Відня, Берліна. З 1914 року виступав у трупі Міського театру в Києві,<ref name="zvid">''М. Кальницький, Н. Коваленко, М. Чован.'' Житловий будинок початку 20 ст. // Звід пам'яток історії та культури України: Енцикл. вид.: У 28 т. — К.: «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1999. — Кн. 1. — Ч. 1. — Київ. — А — Л. — С. 494</ref> співав на сценах Одеси, Катеринослава, Миколаєва. У 1915 році з гастролями виступав в театрі «[[Ла Скала]]» (Мілан). В 1917–1919 роках продожував виступати в Києві, де також брав участь у концертах-мітінгах і масових культурних заходах. Мешкав в цей час по [[Костьольна вулиця|вул. Костьольна]], 8.<ref name="zvid" /> |
||
У 1920 році виїхав за кородон і надалі виступав в театрах Європи і Америки. З 1923 року на запрошення [[Артуро Тосканіні|А. Тосканіні]] в «Ла Скала» виконував партії Трістана («[[Трістан та Ізольда]]» Р. Вагнера), Хозе ([[Кармен (опера)|«Кармен»]] Ж. Бізе) і Самозванця ([[Борис Годунов (опера)|«Борис Годунов»]] М. Мусоргського) під псевдонімом ''Stefano Bielena''. Гастролював в Барселоні (1922, театр «Лісі», 1928), Парижі (1922, театр «Гранд-Опера», 1927, театр З. Бернар), Варшаві (Велика опера, 1923 і 1924), Буенос-Айресі, Ріо-де-Жанейро, Сан Паоло і Монтевідео (1924), Мадриді (Театр Реал, 1925 і 1928), Львові (1925), Трієсті (Театр Верді, 1926), Белграді та Загребі (1927). |
У 1920 році виїхав за кородон і надалі виступав в театрах Європи і Америки. З 1923 року на запрошення [[Артуро Тосканіні|А. Тосканіні]] в «Ла Скала» виконував партії Трістана («[[Трістан та Ізольда]]» Р. Вагнера), Хозе ([[Кармен (опера)|«Кармен»]] Ж. Бізе) і Самозванця ([[Борис Годунов (опера)|«Борис Годунов»]] М. Мусоргського) під псевдонімом ''Stefano Bielena''. Гастролював в Барселоні (1922, театр «Лісі», 1928), Парижі (1922, театр «Гранд-Опера», 1927, театр З. Бернар), Варшаві (Велика опера, 1923 і 1924), Буенос-Айресі, Ріо-де-Жанейро, Сан Паоло і Монтевідео (1924), Мадриді (Театр Реал, 1925 і 1928), Львові (1925), Трієсті (Театр Верді, 1926), Белграді та Загребі (1927). |
Версія за 17:01, 9 липня 2012
Степан (Стефан) Броніславович Белина-Скупевський (справжнє прізвище Скупевський; псевдоніми — Белин-Скупевський, Belina-Skupiewski, Stefano Bielena; нар. 23 серпня (4 вересня) 1885, Київ — пом. 2 вересня 1962, Гданськ, Польща) — український і польський оперний співак (драматичний тенор), піаніст, вокальний педагог і музичний громадський діяч.
Біографія
Народився в Києві в польській родині інженера. Закінчив Музично-драматичне училище М. К. Лєсневіч-Носової по класу фортепіано. Потім навчався в Інституті інженерів шляхів сполучення і у Вищій технічній школі в Карлсруе (Німеччина). Співу навчався приватно в Карлсруе і Монако;[1] брав уроки у Жака Штюкгольда, пізніше в Мюнхені підготував низку партій під керівництвом Ф. Мотля. Сценічне мистецтво і режисуру вивчав у Г. Фукса.
У 1908 році дебютував в швейцарському місті Санкт-Галлен в баритоновій партії Тоніо («Паяци» Р. Леонкавалло). Пізніше виконував тенорові партії в оперних театрах Лейпцига (1909/10), Мюнхена (Hofoper, 1910/11, 1912), Одеси (1910/11, антр. М. Ф. Багрова), Харкова, Катеринослава (тепер Дніпропетровськ), Миколаєва, Петрограда, Праги (Німецька королівська опера, 1912–1914), Інсбрука, Відня, Берліна. З 1914 року виступав у трупі Міського театру в Києві,[2] співав на сценах Одеси, Катеринослава, Миколаєва. У 1915 році з гастролями виступав в театрі «Ла Скала» (Мілан). В 1917–1919 роках продожував виступати в Києві, де також брав участь у концертах-мітінгах і масових культурних заходах. Мешкав в цей час по вул. Костьольна, 8.[2]
У 1920 році виїхав за кородон і надалі виступав в театрах Європи і Америки. З 1923 року на запрошення А. Тосканіні в «Ла Скала» виконував партії Трістана («Трістан та Ізольда» Р. Вагнера), Хозе («Кармен» Ж. Бізе) і Самозванця («Борис Годунов» М. Мусоргського) під псевдонімом Stefano Bielena. Гастролював в Барселоні (1922, театр «Лісі», 1928), Парижі (1922, театр «Гранд-Опера», 1927, театр З. Бернар), Варшаві (Велика опера, 1923 і 1924), Буенос-Айресі, Ріо-де-Жанейро, Сан Паоло і Монтевідео (1924), Мадриді (Театр Реал, 1925 і 1928), Львові (1925), Трієсті (Театр Верді, 1926), Белграді та Загребі (1927).
У 1928 році покинув оперну сцену і переїхав до Польщі. Викладав спів у Вищих музичних школах у Варшаві (1938–1939), Лодзі (1945), Катовіцах і в Сопоті (з 1953 року — професор). У 1953 році очолив Балтійську оперу в Гданську.
Репертуар
Найкращими в репертруарі вважають оперні партії:
|
|
Примітки
Література
- Лисенко І. Словник співаків України. — Київ. 1997. С. 25.
Джерела
- Пружанский А. М. Отечественные певцы. 1750–1917: Словарь. — Изд. 2-е испр. и доп., электронное. — М., 2008 (рос.)
- М. І. Кузьмін. Белина-Скупевський Степан Броніславович // Мистецтво України. — Т. 1. — К.: «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана. — 1995. — С. 175.
Це незавершена стаття про співака чи співачку опери. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |