Облога Єрусалима (1244)
Ця стаття в процесі редагування певний час. Будь ласка, не редагуйте її, бо Ваші зміни можуть бути втрачені. Якщо ця сторінка не редагувалася кілька днів, будь ласка, приберіть цей шаблон. Це повідомлення призначене для уникнення конфліктів редагування. Останнє редагування зробив користувач Dmytro Tarnavsky (внесок, журнали) о 14:35 UTC (921838 хвилин тому). |
Облога Єрусалима (1244) | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Хрестові походи | |||||||||
Координати: 31°47′00″ пн. ш. 35°13′00″ сх. д. / 31.78333° пн. ш. 35.21667° сх. д. | |||||||||
| |||||||||
Сторони | |||||||||
Ayyubid Sultanate Khwarazmians |
Єрусалимське королівство | ||||||||
Командувачі | |||||||||
[Ас-Саліх Аюб ібн Мухаммад | невідомо | ||||||||
Військові сили | |||||||||
10,000 | 20,000 | ||||||||
Втрати | |||||||||
невідомо | 14,000 (спірно) |
Облога Єрусалима в 1244 році — завоювання міста Єрусалим хорезмійська армією 15 липня 1244 року, що відбулось після закінчення строку дії Яффської угоди, в результаті якої Єрусалим було передано християнам після Шостого хрестового походу.
Передумови
Імператор Священної Римської імперії Фрідріх II очолював Шостий хрестовий похід з 1228 по 1229 рік і претендував на титул короля Єрусалиму як чоловік Ізабелли II Єрусалимської, королеви з 1212 року. Армії, надісланої імператором, і його репутації в мусульманському світі було достатньо, щоб повернути Єрусалим, Віфлеєм, Назарет і кілька твердинь без боїв, як було підписано угодою з Айюбідським султаном аль-Камілем . Однак Єрусалим не залишався в руках християн надовго, оскільки, незважаючи на подальші територіальні здобутки кількома роками раніше під час Баронського хрестового походу, останні не контролювали околиці міста достатньо, щоб забезпечити ефективну оборону.
Хорезмійська армія складалася з 10 000 кіннотників, які включали як частину залишків переважно кипчацької армії останнього хорезмшаха Джалал ад-Діна Мангбурні, так і курдських каймаріїв. Вони діяли спільно з Аюбідським султаном Єгипту[1].
Битва
У 1244 році Аюбіди дозволили хорезмійцям, імперія яких була знищена монголами в 1231 році, напасти на місто. Облога відбулася 15 липня, і місто швидко впало. Хорезмійці пограбували вірменський квартал, де знищили християнське населення та вигнали євреїв.[2] Крім того, вони розграбували гробниці єрусалимських королів у церкві Гробу Господнього та викопали їхні кістки, після чого гробниці Балдуїна I та Годфріда Буйонського перетворились на кенотафами. 23 серпня Вежа Давида здалася хорезмійським військам, близько 6000 християнських чоловіків, жінок і дітей рушили з Єрусалиму.[3]
Наслідки
Пограбування міста та різанина, що супроводжувалася цим, спонукали хрестоносців зібрати сили, щоб приєднатися до військ Айюбідів з Дамаска і Керака щоб боротися проти єгипетських аюбідів і хорезмійських сил у битві при Ла-Форбі[4]. Крім того, події спонукали короля Франції Людовика IX організувати Сьомий хрестовий похід .
Примітки
- ↑ R. Stephen Humphreys (1977), From Saladin to the Mongols: The Ayyubids of Damascus, 1193–1260, State University of New York Press, p. 275.
- ↑ Gilbert, Martin (1978). Jerusalem: Illustrated History Atlas, p. 25. New York: Macmillan Publishing.
- ↑ Steven Runciman (1952). A History of The Crusades. Vol III: The Kingdom of Acre, p. 188. ISBN 978-0-241-29877-0.
- ↑ Dougherty, Martin J. (2007). Battles of the Crusades, pp. 176–77. ISBN 978-1-905704-58-3.
Посилання
- The Siege на Православній Вікі
- The Siege на Encyclopædia Britannica
- The Siege на WZO.org, Хронологія: Історія Єрусалиму
- Облога Центру ресурсів єврейської історії