Каратницький Роман
Роман Каратницький | |
---|---|
Народження | 1 квітня 1893 с. Григорів, Австро-Угорщина |
Смерть | 26 жовтня 1970 (77 років) м. Прага |
Країна | ЗУНР |
Приналежність | УГА |
Роки служби | 1918-1922 |
Звання | Хорунжий (файнріх), поручник |
Командування | комендант Гуцульської сотні 1-го піхотного полку 1-ої бригади УСС |
Війни / битви | Українсько-польська війна |
Роман Каратницький (1 квітня 1893, с.Григорів[1] , нині Монастириського району Тернопільської області – 26 жовтня 1970, м.Прага, Чехословаччина) – хорунжий легіону УСС, поручник УГА, український громадський діяч в ЧСР . Брат четаря легіону УСС Івана Каратницького.
Життєпис
Народився 1 квітня 1893 року в с.Григорів Бучацького повіту (тепер Монастириського р-ну Тернопільскої обл.) в сім’ї греко-католицького священника о.Володимира Каратницького (1862-1900 с.Григорів) та Ольги з Шиллінг-Сингалевичів. Брат, четар Легіону УСС Іван Каратницький, народжений в 1889р. в Чернівцях, загинув 14.08.1916р. під Потуторами на Тернопільщині [2] (його стрілецька могила збереглась до наших днів в с.Лісники на Бережанщині).
Австрійська армія
З початком ПСВ був покликаний в ряди австро-угорської армії, в першій половині 1915р. - поранений в верхню частину руки і лікувався в 11-му запасному шпиталі Відня.
УСС
Вступив до Легіону УСС, на 01.06.1916р. – підхорунжий в 7-мій сотні пор. Осипа Левицького[3] .Згодом у Легіоні УСС підвищений в званні до хорунжого.
УГА
В 1918р. - активний учасник Листопадових боїв у Львові[4] , комендант Гуцульської сотні у складі 1-го піхотного полку 1-ої бригади УСС Галицької армії. Розпорядженням Державного Серкретаріату ЗО УНР 01.03.1919р. був підвищений в званні до четаря[5] , пізніше поручник . Пройшов з УГА всіма тернистими шляхами, був за р.Збруч. На інтерновануванні в ЧСР перебував у Йозефівському таборі. Згадується в "Українському Скитальці" в складі робітничих сотень в Ружемберку[6] і Жіліни [7](ЧСР).
Після визвольних змагань
В 1922р. поступив на навчання у Вищу економічну школу в Празі, де здобув фах інженера. Залишився в Чехословаччині де брав активну участь в українських організаціях: з 1928р. - почесний член українського студентського братства «Запороже» в Празі, з 1935р. був членом управи Товариства Музею визвольної боротьби України, член і Голова Товариства українських інженерів з осідком в Празі[8] . 30.12.1934р. в Празі народився син Іван, назаний в честь загиблого в Легіоні УСС брата. Роман Каратницький відійшов у засвіти 26 жовтня 1970р. і похований на цвинтарі Малвазінки (Malvazinky) в Празі.
Примітки
- ↑ Національний Архів (Narodni Archiv) Чеської Республіки -4911-К 823/23
- ↑ Поіменний список боєвих відділів 1 полку українських січових стрільців з дня 1 червня 1916 р., зладжений на основі урядового списку, захованого в Музеї Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові // Українські Січові Стрільці 1914–1920 / За ред. Б. Гнаткевича. Репринт. відтворення з вид. 1935 р. Львів, 1991. С. 65
- ↑ Поіменний список боєвих відділів 1 полку українських січових стрільців з дня 1 червня 1916 р., зладжений на основі урядового списку, захованого в Музеї Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові // Українські Січові Стрільці 1914–1920 / За ред. Б. Гнаткевича. Репринт. відтворення з вид. 1935 р. Львів, 1991. С. 152
- ↑ Кузьма О. Листопадові дні 1918 р. – Львів: Червона Калина, 1931. – С. 136-139.
- ↑ Українська Галицька Армія.Матеріяли до історії.Т.II. –Вінніпег, 1960. -С. 68,317
- ↑ Український Скиталець. – Йозефів, 1922. – Ч.18.-С.-24.
- ↑ Український Скиталець. – Йозефів, 1922. – Ч.11.-С.-11
- ↑ Наріжний С. Українська еміграція. – Прага,1942 – С.-241