Мартиненко Олександр Владленович
Мартиненко Олександр Владленович | |
---|---|
Народився | 22 серпня 1960 Харків, Українська РСР, СРСР |
Помер | 28 травня 2024[1] (63 роки) Київ, Україна[1] |
Поховання | Байкове кладовище |
Країна | СРСР Україна |
Діяльність | журналіст, речник |
Alma mater | ХДУ імені О. М. Горького (1982) |
Знання мов | російська, українська і англійська |
Заклад | ХДУ імені О. М. Горького |
Партія | КПРС |
Нагороди | |
Олександр Владленович Мартиненко (22 серпня 1960, Харків — 28 травня 2024, Київ[2]) — український журналіст. Генеральний директор інформагентства «Інтерфакс-Україна».
Життєпис
Народився 22 серпня 1960 року у Харкові. Закінчив економічний факультет Харківського університету, з 1982 працював інженером планового відділу на заводі «Комунар» у Харкові.[3] Був членом КПРС[4]
У 1984 р. був одним з організаторів першого підпільного концерту рок-гурту «Аквариум» у Харкові.[5] У 1986 році став одним із засновників та президентом Харківського рок-клубу.[6] В тому ж році створив у Харкові машинописний часопис «Рок-кур'єр», в якому був головним редактором та автором публікацій під псевдонімом «М.Галя»[7][8].
З березня 1987 р. до січня 1990 р. працював молодшим науковим співробітником кафедри планування народного господарства Харківського держуніверситету.[3]
У 1989 р. вирішив змінити сферу діяльності та у січні 1990 р. став кореспондентом, а пізніше редактором відділу газети «Орієнтир ДіП», де працював до 1992 р. У 1990 р. був головним редактором першої в Україні «жовтої» газети «Таксі», яку випускав паралельно з роботою у цьому виданні разом з групою його журналістів.[3][4] У 1992 р. був головним редактором агентства «Харків-новини»[9].
У 1992 р. заснував інформаційне агентство «Інтерфакс-Україна» та став його президентом. У 1992—1998 рр. поєднував керівництво агентством з журналістикою, 4 роки працював у президентському пулі.[4]
Багаторічний автор часопису «Дзеркало тижня», в якому публікував статті[10] під псевдонімом "Олександр Макаров"[11].
З червня до листопада 1998 р. — заступник глави Адміністрації Президента України з питань інформаційної сфери. З листопада 1998 р. по жовтень 2001 р. — Прессекретар президента України[4]. З жовтня 2001 року — консультант Адміністрації президента України.[3][12]
З квітня 2001 р. до вересня 2002 р. — секретар Ради з питань інформаційної політики при Президентові України.
З 17 червня 2002 р. до 6 вересня 2003 р. — член Нацради з питань телебачення і радіомовлення.
З 2003 року — генеральний директор «Інтерфакс-Україна».
Помер 28 травня 2024 року в Києві у віці 63 років.[13]
Нагороди
- Кавалер ордена «За заслуги» III ступеня (2022)[14]; II ступеня (2024, посмертно)[15],
- ордена князя Ярослава Мудрого 5-го ступеня (2020)[16],
- заслужений журналіст України (2010)[17].
Примітки
- ↑ а б в Помер засновник і голова агентства «Інтерфакс-Україна» Олександр Мартиненко — 2024.
- ↑ Помер засновник і голова агентства «Інтерфакс-Україна» Олександр Мартиненко.
- ↑ а б в г Мартыненко Александр Владленович. Дозор.UA. Процитовано 29 травня 2024.
- ↑ а б в г Александр Мартыненко: "Ельцин крепко обнял Кучму и держал так секунд 20, после чего сказал: "Задушу. В объятиях". fakty.ua (рос.). Процитовано 29 травня 2024.
- ↑ АНДРЕЙ ШУМИЛИН: «ЧЕРНЕЦКИЙ НЕИЗМЕНЕН В ХОРОШЕМ СМЫСЛЕ ЭТОГО СЛОВА». Chernets.info (англ.). 19 червня 2019. Процитовано 29 травня 2024.
- ↑ Хиппи за 20 лет превратились в респектабельных членов общества. ФОКУС (рос.). 27 грудня 2007. Процитовано 29 травня 2024.
- ↑ Анастасія Сидько. «Більше поту, менше крові»: 7 історій про український самвидав. Твоє місто. 2016-10-31.
- ↑ Харьковский рок-н-ролл: каким он был и каким стал. Накипіло (укр.). 20 травня 2018. Процитовано 29 травня 2024.
- ↑ Помер голова агентства "Інтерфакс-Україна" Олександр Мартиненко. www.unian.ua (укр.). Процитовано 29 травня 2024.
- ↑ Олександр Макаров - ZN.ua. Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly (укр.). Процитовано 29 травня 2024.
- ↑ Помер голова агентства «Інтерфакс-Україна» Олександр Мартиненко. Дзеркало тижня. 2024-05-28.
- ↑ Александр Мартыненко: Я информирую Президента, а не занимаюсь трактовкой того, что пишут журналисты. detector.media (укр.). 13 грудня 2001. Процитовано 29 травня 2024.
- ↑ Помер Олександр Мартиненко. Ким він був і чим запам'ятався за життя. РБК-Украина (укр.). Процитовано 2 червня 2024.
- ↑ Указ Президента України від 23 серпня 2022 року № 593/2022 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Незалежності України»
- ↑ Указ Президента України від 28 червня 2024 року № 383/2024 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Конституції України»
- ↑ Указ Президента України від 27 червня 2020 року № 254/2020 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Конституції України»
- ↑ Указ Президента України від 26 серпня 2010 року № 869/2010 «Про присвоєння О.Мартиненку почесного звання «Заслужений журналіст України»»
Джерела
- Олександр Мартиненко: Що б там не робили Янукович і Тимошенко, а президентські вибори 2010 року все одно будуть [Архівовано 24 червня 2021 у Wayback Machine.] // Радіо Свобода. — 2009. — 7 червня.
- «За Чай.com»: журналіст, керівник інформагенства «Інтерфакс-Україна» Олександр Мартиненко в ефірі «5 каналу» [Архівовано 24 червня 2021 у Wayback Machine.] // 5 канал. — 2017. — 6 лютого.
|
- Народились 22 серпня
- Народились 1960
- Уродженці Харкова
- Померли 28 травня
- Померли 2024
- Померли в Києві
- Поховані на Байковому кладовищі
- Випускники Харківського університету
- Викладачі Харківського університету
- Члени КПРС
- Кавалери ордена «За заслуги» III ступеня
- Кавалери ордена князя Ярослава Мудрого V ступеня
- Заслужені журналісти України
- Журналісти Харкова
- Українські журналісти