Вулиця Петра Сагайдачного (Київ)
Вулиця Петра Сагайдачного![]() | |
---|---|
![]() Вид на вулицю Сагайдачного з боку Контрактової площі | |
Населений пункт | ![]() |
Місцевість | Поділ |
Район | Подільський |
Історичні відомості | |
Назва на честь | Петра Сагайдачного |
Колишні назви | Олександрівська, Революції, Кірова, Жданова |
Загальні відомості | |
Протяжність | 554 м |
Координати початку | 50°24′33″ пн. ш. 30°31′27″ сх. д. / 50.40917° пн. ш. 30.52417° сх. д. |
Координати | 50°26′09″ пн. ш. 30°31′17″ сх. д. / 50.43597222224977372° пн. ш. 30.52152777780577964° сх. д.Координати: 50°26′09″ пн. ш. 30°31′17″ сх. д. / 50.43597222224977372° пн. ш. 30.52152777780577964° сх. д. |
Координати кінця | 50°27′46″ пн. ш. 30°31′08″ сх. д. / 50.46278° пн. ш. 30.51889° сх. д. |
Поштові індекси | 04070 |
Транспорт | |
Найближчі станції метро | Шаблон:Км2«Поштова площа» Шаблон:Км2«Контрактова площа» |
Покриття | асфальтне |
Зовнішні посилання | |
У проєкті OpenStreetMap | r356499 ·R |
Мапа | |
![]() | |
![]() |
Вулиця Петра Сагайдачного — вулиця у Подільському районі м. Києва, місцевість Поділ. Пролягає від Поштової до Контрактової площі.
Прилучаються: Боричів узвіз, вулиці Ігорівська, Андріївська і Борисоглібська.
Історія
Вулиця Петра Сагайдачного — колишня частина Олександрівської вулиці; з 1919 року — вулиці Революції, з 1934 — вулиці Кірова. Забудована та впорядкована в 30-40-х роках XIX століття. У 1955 році її було виділено в самостійну вулицю і названо вулиця Жданова, на честь Жданова Андрія Олександровича (1896–1948) — радянського партійного і державного діяча. Сучасна назва — 1992 року, на честь козацького гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного.
Історичні будівлі та пам'ятки архітектури
На розі вулиці Сагайдачного і Поштової площі міститься церква Різдва (1810–1814, архітектор А. І. Меленський); поряд — станція метро «Поштова площа», фунікулер. У будинку № 4 (колишній готель «Сербія»; не зберігся) 1894–1896 жив російський письменник О. І. Купрін; тут була встановлена йому меморіальна дошка. Збереглося багато будинків XVIII–XIX ст. Серед них — будинки заможних київських міщан Балабух (№ 27а, 27б; кінець XVIII — 1930-ті рр.), будинок майстра-золотаря Коробки Федора (№ 20; 1830; архітектор Людовік Станзані), будинок київського купця П. Дехтярьова (№ 16/5; 1830), № 21, 23, 25/3, 27, 29, 31, 35, 37, 41 (XIX ст.). У 1896 році вулицею пішов перший у Російській імперії трамвай, який зв'язав центр міста з Подолом. Колію знято 1977 року. Проїзну частину вулиці реставровано 1977 року.
Сучасний вигляд вулиці майже не відрізняється від початкової забудови ХІХ століття. Вулиця забудована переважно двоповерховими будинками. Перед Гостинним двором встановлено пам'ятник Петру Сагайдачному. У 2004 році була відбудована церква Різдва.
Цікаві факти
Вулицю було прокладено після пожежі 1811 року, частково на місці старої Різдвяної вулиці, на якій у свої чергу знаходилася кірха.
Джерела
- Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — 352 с. — ISBN 5-88500-070-0.
![]() |
Це незавершена стаття про Київ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |