Міжнародні відносини Швеції

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця стаття є частиною серії статей про
державний лад і устрій
Швеції
Категорія КатегоріяІнші країни

Зовнішня політика Швеції (швед. Sveriges utrikespolitik) — політика Швеції, заснована на суворому нейтралітеті і неприєднання до будь-яких військових блоків. Однак, шведський уряд висловив готовність відмовитися від політики нейтралітету у зв'язку з планами інтеграції Європи. Зовнішнбою політикою Швеції відає Міністерство закордонних справ Швеції (м. Стокгольм).

  • У 1980-х роках центральним елементом зовнішньої політики Швеції була доктрина загальної безпеки, спрямована на скорочення озброєнь у Європі і підтримки ідеї загального і повного роззброєння у всьому світі[1].

Підтримує тісні зв'язки з іншими скандинавськими країнами у Північній раді.

Бере активну участь у програмі НАТО «Партнерство заради миру» та в миротворчих силах в колишній Югославії. Член Організації економічного співробітництва та розвитку Ради Європи. Швеція з самого початку увійшла до складу Європейської асоціації вільної торгівлі.

ООН

Одним з основних елементів шведської зовнішньої політики залишається підтримка ООН. Війська Швеції брали участь у проводилися під егідою ООН операціях в Африці, на Близькому Сході і в Східній Азії. Швеція традиційно проводить політику вільної торгівлі та є прихильником відкритої багатосторонньої торговельної системи, заснованої на принципах ГАТТ і здійснюваної в рамках СОТ.

Зовнішні зв'язки

Тривалий час Швеція приділяла особливу увагу зв'язкам з новими державами Африки й Азії, щорічно виділяючи на їх розвиток 1% національного доходу. З 1991 р. розміри цієї допомоги були значно скорочені.

Зовнішні економічні зв'язки

Див. також

Примітки

  1. Внутренняя и внешняя политика Швеции (рос.)

Посилання

Джерела