Тухманов Давид Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 04:09, 22 березня 2013, створена EmausBot (обговорення | внесок) (Перенесено 4 інтервікі-посилань до Вікіданих (d:Q925653))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тухманов Давид Федорович
рос. Давид Фёдорович Тухманов
фото 2007 р.
Ім'я при народженніТухманов Давид Фёдорович
Народився20 липня 1940
Москва,
ГромадянствоСРСР
Національністьвірменин
Діяльністькомпозитлр
Alma materРосійська академія музики імені Гнесіних
Знання мовросійська
Роки активності1961 — тепер. час
Жанрарт-рок, поп і опера
Magnum opusЦі очі навпротиd
Нагороди
Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня орден Дружби народів
заслужений діяч мистецтв РРФСР народний артист Російської Федерації Державна премія Росії Премія Ленінського комсомолу
IMDbID 0876292

Тухманов Давид Федорович  — російський композитор. Заслужений діяч мистецтв Росії (1983). Лауреат премії Ленінського комсомолу (1977).

Життєпис

Батьки

Народ. 20 липня 1940 р. в Москві.Батько - Тухманов Федір Давидович - инженер, мати, Вера Карасьова — музикант, композитор. Батько за походженням вірмен.

Навчання

Закінчив Музично-педагогічний інститут ім. Гнесіних (1963), композиторське відділення( клас - Ф. Витачека). Дипломна робота Тухманова - ораторія для хору, оркестру та солістів «За даллю даль» на тексти поеми Олескандра Твардовского, а також цикл балад и романсів на вірші німецького поета Генріха Гейне у перекладі російських поетів. Пізніше ці романси виконає молодий тоді Олександр Градський. По закінчаню институту Д. Тухманов служив у Ансамблі Песні и Танцю МВО, де керував оркестром.

Творчість

Серед перших творів для радянської естради - пісня «Остання електричка» ( 1961 р.) Але вперше її виконав співак Володимир Макаров у 1966 р., що сприяло популярності композитора і появі на телебаченні.

Він - автор пісень «Мой адрес — Советский Союз», «День Победы» тощо, музики до української стрічки «Рок-н-ролл для принцес» (1990).

У 1975 р. випущена у світ платівка « На хвилі моєї пам'яті » ( російською «По волне моей памяти» ). В якості текстів використані вірші різних західноєвропейських і російських поетів, серед яких

  • вірш Сафо, 7 століття до н.е. ( переклад В. Вересаєва )
  • ваганти 11-13 століть,
  • Персі Біші Шеллі ( 1792-1722 )
  • Гете ( 171749-1832 )
  • вірш Поля Верлена ( 1844-1896 )
  • Адама Міцкевича ( 1798-1854 )
  • Ніколаса Гільєна ( 1902 - 1989 )
  • вірш Анни Ахматової ( 1889-1966 ).

Звернення до текстів досить різних поетів у новому музичному супроводі наблизило їх до сприйняття молоді, популяризувало творчість призабутих поетів ( середньовічні ваганти, Шеллі, Поль Верлен ), а імені Анни Ахматової сприяло й реабілітації в очах радянської публіки.

Твори виконали молоді, маловідомі на той ча виконавці - Сергей Беліков, Олександр Барикін, Мехрдат Бади, Олександр Лерман. Платівка вирізнялася мелодізмом, досить свіжим поглядом на творчість поетів, мистецькою якістю на тлі чергових, агітаційно-примітивних текстів і мелодій пісень радянської естради. Не дивно, что альбом набув популярності, а його наклад у 2.500.000 примірників був розпроданий повністю.

Той же 1975 рік відомий і появою песні «День Победы» на вірш Володимира Харитонова. Песню не бажали брали на ТВ та радіо, розцінивши музыку Тухманова фокстротом, не відповідним патріотичній темі, а вірш Харитонова - легковажним. Співак Лев Лещенко без дозволу виконав пісню на концерті до Дня міліції, що подарувало твору популярність і нове життя.

У 1989 р. у співдружності з дитячим поетом Юриєм Энтіним був створений мюзікл «Багдадский вор», а у 1990 р. відбулася його прем'єра у московскому театрі «Сатирикон».

Деякий час композитор працював у Німеччині, у 1997 р. Д. Тухманов повернувся в капіталістичну Россию. У 2000 р. він отримав звання - Народний артист Росії. Почався відход композитора від естради.

Восени 2001 р. відбулася прем'єра вистави «Мадлен, спокійно!», музыку до якого Д. Тухманов написав заради Гурченко Людмили Марківни. В червні 2003 р. в московскому театрі Сатири відбулася прем'єра комедії «Слишком женатый таксист», музыка теж Д. Тухманова. В 2002 р. до урочистостей з нагоди Дня слав'янскої культури і писеменості у місті Новосибірськ Д. Тухманов створив ораторію «Легенда про Єрмаке» для хору, солистів и оркестру.

У 2009 р. прем'єра опери Д. Тухманова «Цариця» про Катерину ІІ прошла 22 и 23 липня на сцені Александринского театру Санкт-Петербургу. Режиссер-постановник Д. Бертман.

Посилання

Література

  • Музикальний Энциклопедический словарь. М., 1990. — С.558;
  • Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., 1998, — С.768;
  • Музика: Большой Энциклопедический словарь. М., 1998, — С.558.