Лапки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 15:41, 13 січня 2008, створена Dalekiy obriy (обговорення | внесок) (Added reference to Unicode delimiters)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Лапки́ — пунктуаційний знак, що використовується задля вирізнення прямої мови, цитат, заголовків, а також слів, ужитих у непрямому, найчастіше іронічному значенні. [1] Російсько-український академічний словник 1924—33рр. також називає їх «знаки́ наве́дення».

Лапки в українській мові

Наразі в українській мові, як в приватному спілкуванні, так і в засобах масової інформації, не існує єдиного загальноприйнятого варіанту лапок, хоча традиційно в українській дореволюційній та радянській типографіях вживалося два типи лапок: «кутові лапки» (лапки-ялинки) та звичайні або „німецькі лапки“.

Вживання лапок в старих виданнях

Праця Рік видання Місце видання Вживані лапки
РУСАЛКА ДНѢСТРОВАЯ 1837 Будапешт „ “
Малоруско-нїмецкий словар (Є. Желеховский) 1886 Львів „ “
Збирныкъ творивъ Ивана Франка 1903 Кыив „ “
Словарь украинскаго языка (Б. Грінченко) 1909 Київ « » та „ “
Російсько-український академічний словник (під ред. А. Кримського) 1924 Київ « » та „ “
Російсько-український словник (під ред. О. Ізюмова) 1926 Київ? „ “
Історичний словник українського язика (під ред. Е. Тимченко) 1930 Харків, Київ « »
Словник місцевих слів (І. Огієнко) 1934 Жовква „ “

Різновиди лапок

Назва лапок Приклад вживання Користувачі Шістн. код Unicode Мнемокод HTML
Ялинки, кутові (або французькі) лапки «Текст» Дзеркало тижня [2]
Телекритика[3] 		U+00AB та U+00BB « та »
Звичайні (або німецькі) лапки „Текст“ U+201E та U+201C „ та “
Особливі лапки „Текст” Кіно-коло[4] U+201E та U+201D „ та ”
Англійські лапки “Текст” U+201C та U+201D “ та ”
Непарні лапки ”Текст” U+201D ”
Прямі (програмістські) подвійні лапки "Текст" U+0022 "

Клавіатура

Набір ASCII, як і більшість клавіатур, має лише прямі одинарні ( ' - 0x27) та подвійні (" - 0x22) лапки, які й вживалися в українських електронних текстах впродовж довгого часу. Але з поширенням Unicode рекомендовано вживати лапки, властиві українській типографії: «кутові» (U+00AB та U+00BB) та „звичайні“ (U+201E та U+201C) [5].

Ці рекомендовані лапки присутні в новій українській розкладці клавіатури

Чинний правопис

У редакції від 2007-го року [6]

§ 124. Лапки (« »)

У лапки беруться:

1. Цитати, причому й тоді, коли цитата входить у речення як його складова частина:

... Усім нам, працівникам галузі перекладу, цього «високого мистецтва», за виразом К. І. Чуковського, або «благородного ремесла», як говорить Марія Домбровська, корисно пам’ятати слова О. Твардовського про С. Маршака як перекладача Бернса: «Він зробив його росіянином, залишивши шотландцем». Я б додав ще: «Він зробив його Маршаком, залишивши Бернсом» — бо ж не сама тільки печать національності, а й печать індивідуальності лежить на кожному талановитому перекладі (Рильський).

2. Слова, що їх не вважають за свої або наводять з відтінком презирливого чи іронічного ставлення до чужого вислову, а також слова, вжиті вперше або, навпаки, застарілі та незвичайні:

Для більшості її (Лесі Українки) сучасників той дух (новаторського мистецтва) нагадував «хмару, що сунулась так тяжко по долині», а для нас, «на високості» XX століття, він «одмінився, просвічений нагірним, чистим світлом» (Павличко).

Моє ім’я враз із кількома іменами подібних до мене «во время оно» оббігало весь край, було пострахам усіх «мирних і вірноконституційних горожан», — з моїм іменем усі вони в’язали поняття перевороту, революції, різні (Франко).

3. Індивідуальні назви заводів, фабрик, клубів, пароплавів, організацій, підприємств, наукових праць, літературних творів, газет, журналів, кінофільмів тощо (див. ще § 38, п. 15, 17–20):

Завод «Арсенал», швейна фабрика «Дитячий одяг», катер «Ластівка», фірма «Світанок», видавництво «Довіра», «Перехресні стежки» Івана Франка, газета «Слово», кінофільм «Устим Кармелюк».

Примітка 1. У лапки не беруться:

а) Власні назви неумовного характеру: Львівський політехнічний університет; Київська обласна лікарня; Українська універсальна товарна біржа; Харківський тракторний завод.

б) Власні складноскорочені назви установ, управлінь, видавництв і т. ін.: Дніпрогес, Київенерго, Азовсталь.

в) Назви телеграфних агентств: Українське інформаційне агентство; агентство Пренса Латіна;

г) Назви шахт, марок машин, літаків і т ін., позначені номером або складені з абревіатури та номера: шахта 3-біс, ВАЗ 21-09, літак Ту-334.

д) Назви марок машин, виробів, які стали загальновживаними: форд, макінтош, наган і т. ін.

е) Назви рослин, квітів, плодів: антонівка, паперівка, конвалія.

У спеціальній літературі назви сортів рослин пишуться звичайно з великої літери: яблуня Білий налив, тюльпан Чорний принц, пшениця Новинка тощо.

е) Назви книжок у бібліографічних списках, у виносках, рецензіях, які наводяться після прізвища автора:

Гончар О. Собор. — К.: Дніпро, 1988.

Примітка 2. Про вживання лапок при прямій мові див. § 125.

Примітка 3. а) Кома, крапка з комою, двокрапка й тире ніколи не ставляться перед закритими лапками, а тільки після них.

б) Знак питання, знак оклику й крапки ставляться або перед закритими лапками, якщо вони відносяться лише до слів, поставлених у лапки, або після лапок, якщо ці розділові знаки стосуються всього речення.

Примітка 4. Якщо знак питання, знак оклику й крапки стоять перед закритими лапками, то після лапок ті самі знаки не повторюються; неоднакові ж знаки можуть, залежно від змісту, ставитися одночасно й перед закритими лапками, й після них:

Чи знайомі ви з романом Герцена «Хто винен?»

Але: Невже ти не чув, як кликали: «До зброї, товариші!»?

Проект Правопису-1999[7]

§ 135. ЛАПКИ (" ”)

У лапки беремо:

1. Цитати, причому й тоді, коли цитата входить до речення як його складник:

... Усім нам, працівникам галузі перекладу, цього “високого мистецтва”, за виразом К. І. Чуковського, або “благородного ремесла”, як говорить Марія Домбровська, корисно памятати слова О. Твардовського про С. Маршака як перекладача Бернса: “Він зробив його росіянином, залишивши шотландцем”. Я б додав ще: “Він зробив його Маршаком, залишивши Бернсом” — бо ж не сама тільки печать націанальности, а й печать індивідуальности лежить на кожному талановитому перекладі” (М. Рильський).

2. Слова, що їх не вважають за свої або наводять з відтінком презирливого чи іронічного ставлення до чужого вислову, а також слова, вжиті вперше або, навпаки, застарілі та незвичайні:

Для більшости її (Лесі Українки) сучасників той дух (новаторського мистецтва) нагадував “хмару, що сунулась так тяжко по долині” а для нас, “на високості” XX століття, він “одмінився, просвічений нагірним, чистим світлом” (Д. Павличко).

Моє ім’я враз із кількома іменами подібних до мене “во время оно” оббігало весь край, було пострахам усіх “мирних і вірноконституційних горожан”, — з моїм іменем усі вони в’язали поняття перевороту, революції різні (1. Франко).

Ви, напевне, пригадуєте оповідання Радьярда Кіплінга (1865—1936) у його “Книзі джунглів” про хлопчика Мауглі, вихованого у вовчій зграї: він знав не лише мову вовків, але розумів і “мову джунглів” (А. Білецький).

Але й перед тим кожного року навчання найменше місяць, а то й більше уривано на всякі “кампанії”, як-от копання буряків, жнива, “прориви” на фабриках тощо (Ю. Шевельов).

І от у цьому справді прекрасному Парижі, в затишному парку Тюїльрі, закралась мені в серце та хвороба, що має “красиве” іноземне ім’я: ностальгія, а по-нашому зветься: туга за рідним краєм (М. Рильський).

3. Індивідуальні назви літературних творів, наукових праць, газет, журналів, кінофільмів, підприємств, пароплавів тощо (див. ще § 43. А):

Поема “Гайдамаки”, підручник “Історія України”, газета “Українське слово”, журнал “Дзвін”, кінофільм “Тіні забутих предків”, видавництво “Либідь”, готель “Київ”, завод “Південмаш”.

Примітка 1. У лапки не беремо:

а) власні назви неумовного характеру:

Національний університет імені Тараса Шевченка; Київська обласна лікарня; Харківський тракторний завод;

б) власні складноскорочені назви установ, управлінь, видавництв та ин.:

Дніпрогес, Київенерго, Точелектроприлад;

в) назви телеграфних агентств:

Українське інформаційне агентство; агентство Пренса латина;

г) назви шахт, марок машин, літаків і под., позначені номером або складені з абревіатури та номера:

шахта 3-біс, ВАЗ 21-09, літак АН-70;

ґ) назви марок машин, виробів, які стали загальновживаними назвами:

форд, макінтош, наган;

д) назви рослин, квітів, плодів:

антонівка, бера, конвалія;

е) назви книжок у бібліографічних списках, у виносках, рецензіях, які наводять після прізвища автора:

Маланюк Є. Поезії. — К.: Укр. письменник, 1992;

е) епіграфи:

Можна все на світі вибирати, сину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину (В. Симоненко).

Примітка 2. Зверніть увагу на те, що:

а) кому, крапку з комою, двокрапку й тире ніколи не ставимо перед закритими лапками, а тільки після них;

б) знак питання, знак оклику і три крапки ставимо або перед закритими лапками, якщо вони стосуються слів, поставлених у лапки, або після лапок, якщо ці розділові знаки стосуються всього речення.

Примітка 3. Якщо знак питання, знак оклику і три крапки стоять перед закритими лапками, то після лапок ті самі знаки не повторюємо; неоднакові знаки можна, залежно від змісту, ставити водночас і перед закритими лапками, й після них:

Коли і де написав Василь Стус вірш “І що кигиче в мертвій цій пустелі?”

Але: Невже ти не чув наказу: “Вперед!”

Примітка 4. Про вживання лапок при прямій мові див. § 136, п. 2.

У Вікіпедії[8]

Потім "звичайні" лапки перетворюються у «лапки-ялинки», а лапки всередині лапок у „лапки-лапки“.

Різновиди лапок у мовах світу

Мова Основні Альтернативні Пробіл Назва
основні другорядні основні другорядні
Африкаанс „…” ‚…’ [9] Aanhalingstekens
Албанська «…» ‹…› “…„ ‘…‚
Білоруська «…» „…“ Двукоссі, лапкі
Болгарська [10] „…“ «…» [11] Кавички
Каталонська [10] «…» “…” “…” ‘…’ 0 pt Cometes
Спрощена китайська “…” ‘…’ ﹃...﹄ ﹁...﹂ [12] Fullwidth form GB/T 15834:1995
Традиційна китайська 「…」 『…』 [13] “…” ‘…’ 引號 (yǐn hào) 國語文教育叢書第三
Хорватська „…“ ‘…’ »…« ‘…’ Navodnici „…“ та »…« (альтернативний варіант не використовується в рукописі, тільки в пресі й друці), polunavodnici ‘…’
Чеська „…“ ‚…‘ »…« ›…‹ Uvozovka (однина), uvozovky (множина) (cf. uvozovat = «упроваджувати»)
Данська »…« ›…‹ „…“
or ”…”		 ‚…‘ citationstegn («знак цитати»), anførselstegn, gåseøjne («гисині вічі»)
Нідерландська „…” ‚…’ “…” ‘…’ Aanhalingstekens («знак цитати»)
Есперанто Citiloj
Естонська „…“ «…» Jutumärgid (‘story marks’)
Фінська ”…” ’…’ »…» ’…’ Lainausmerkki («знак цитати» однина), lainausmerkit (множина)
Французька [10] « … » « … » or “…”[14] [11] “ … ” ‘ … ’ ¼-em / non-break Guillemets
Французька, Швейцарія [15] «…» ‹…› See above
Грузинська ბრჭყალები (brč’q’alebi ‘claws’)
Німецька „…“ ‚…‘ »…« ›…‹ Anführungszeichen, Gänsefüßchen («гусячі лапки»), Hochkommas/Hochkommata («високі коми»)
Німецька, Швейцарія [15] «…» ‹…› See above
Грецька «…» ‹…› “…„ ‘…‚ 1 pt εισαγωγικά, (‘introductions’)
Гебрейська “…” [9] “…„ merkha'ot — Шаблон:Ivrit (plural of merkha — Шаблон:Ivrit); a similar punctuation mark unique to Hebrew is called gershayim — Шаблон:Ivrit
Угорська [10] „…” »…« macskaköröm (‘cat claw’), idézőjel (‘quotation mark’=„ ”), hegyével befelé forduló jelpár (» «)
Ісландська „…“ ‚...‘ Gæsalappir (‘goose feet’)
Індонезійська Tanda kutip, tanda petik
Інтерлінґва Virgulettas
Ірландська “…” ‘…’ 1–2 pt
Італійська [10] «…» “…” ‘…’ 1–2 pt Virgolette
Італійська, Швейцарія [15] «…» ‹…› See above
Японська 「…」 『…』 [13] (in'yōfu)
Корейська “…” ‘…’ 『…』 「…」 따옴표(“ttaompyo”)
Латиська «…» „…” Pēdiņas
Литовська „…“ ‚…‘ «…» ‹…› Kabutės
Норвезька «…» ‘…’ „…” ‘…’ [16] Anførselstegn, gåseauge/gåseøyne (‘goose eyes’), hermeteikn/hermetegn, sittatteikn/sitattegn, dobbeltfnutt
Польська [17] „…” ‚…’ [11] «…» [18] Cudzysłów
Бразильська португальська “…” ‘…’ Aspas or Vírgulas dobradas
Португальська «…» “…” “…” ‘…’ Aspas or Vírgulas dobradas[19]
Румунська [10] „…” «…» «…» „…” Ghilimele (plural), ghilimea (singular, rarely used)
Російська [10] «…» „…“ 0 pt Кавычки (kavychki, general term); ёлочки (yolochki, ‘little fir trees’: angle quotes); лапки (lapki, ‘little paws’: curly quotes)
Сербська „…“ ‚…‘ »…« ›…‹ Наводници, знаци навода
Словацька „…“ ‚…‘ »…« ›…‹
Словенська „…“ ‚…‘ »…« ›…‹
Лужицька „…“ ‚…‘
Іспанська [10] «…» “…” “…” ‘…’ [20] 0 pt Comillas latinas or [comillas angulares] помилка: {{lang}}: текст вже має курсивний шрифт (допомога) (« »), [comillas inglesas dobles] помилка: {{lang}}: текст вже має курсивний шрифт (допомога) (“ ”), [comillas inglesas simples] помилка: {{lang}}: текст вже має курсивний шрифт (допомога) (‘ ’). ‹ and › are never used in Spanish
Шведська ”…” ’…’ »…» ’…’ citationstecken, anföringstecken, citattecken (modernised term), dubbelfnutt (colloquial for ASCII double quote)
Турецька «…» ‹…› “…” ‘…’ 0–1 pt Tırnak İşareti («нігтьовий знак»)
Валлійська ‘…’ “…” “…” ‘…’ 1–2 pt

Джерела

  1. ↑ Словник.нет — «Лапки»
  2. ↑ http://www.dt.ua/
  3. ↑ http://www.telekritika.kiev.ua/
  4. ↑ http://www.kinokolo.ua/
  5. ↑ www.unicode.org: misc.delimiters
  6. ↑ Український Правопис 2007 — § 124. Лапки (« »)
  7. ↑ Правопис-1999 — § 135. ЛАПКИ (“ ”)
  8. ↑ Вікіпедія:Вікіфікатор
  9. ↑ а б Традиційно
  10. ↑ а б в г д е ж и У діалогах надається перевага тире
  11. ↑ а б в Рідко
  12. ↑ Єдині, які використовуються у вертикальному письмі
  13. ↑ а б Ці різновиди повернути для використання в горизонтальному письмі; спочатку використовувалися ﹁...﹂ і ﹃...﹄ у вертикальному письмі
  14. ↑ First version according to the French Imprimerie nationale. English quotes are more common, though.
  15. ↑ а б в У Швейцарії такі лапки використовуються для всіх мов
  16. ↑ Рукописні
  17. ↑ Надається перевага в заголовках та текстах великим шрифтом
  18. ↑ Можуть заміняти і відкривальну, й закривальну лапку
  19. ↑ Джерело: Bergström, Magnus, & Neves Reis 2004. Prontuário Ortográfico e Guia da Língua Portuguesa. Editorial Notícias, Lisboa
  20. ↑ Закривальні лапки додаються на початку кожного абзацу
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Лапки&oldid=1211704