Наголос
На́голос — це вимова одного із складів із більшою силою, чи наголошенням.
Носієм наголосу у складі є голосний звук, напр.: чудо́во, бі́гати, вече́ряти.
Голосний звук і склад, на який падає наголос, називається наголошеним; усі інші голосні і склади - ненаголошеними (у слові ві́тер склад ві- наголошений).
Наголошений склад вимовляється з більшою силою, ніж усі інші.
Наголошеними можуть бути різні за порядком склади (рі́ч-ка, пе-ре́-рва).
Наголос може переміщуватися з однієї частини слова на іншу при зміні форми цього слова (нога́ — но́ги).
За допомогою наголосу іноді розрізняються лексичні значення слів (за́мок — замо́к) та їхні граматичні форми (сті́ни — називний відмінок множини і стіни́ — родовий відмінок однини).
Більшість слів в українській мові має один наголос, але складні слова можуть мати два і навіть більше наголосів (бага́томільйо́нний).
Смисловий наголос або Логічний наголос — це вимова одного із слів чи словосполученнь у реченні з посиленням голосу (Це я́ хотів піти звідси — не хтось інший, а саме я.)
Відтворення на комп’ютері
Стандарт Unicode містить комбінувальний символ наголосу "Combining acute accent" (U+0301), який можна вживати з українськими літерами. Для того, щоб поставити наголос на голосній літері, потрібно розташувати U+0301 після неї. Нова українська розкладка «Ukrainian Unicode» дозволяє напряму вводити знак наголосу з клавіатури.
Примітка: для того, щоб комбінувальні символи правильно відтворювались вони мають підтримуватися шрифтом, що вживається, і рушієм відтворення шрифтів. Якщо шрифт або рушій не підтримують (або неправильно підтримують) комбінувальні шрифти, відображення таких символів, як знак наголосу буде спотворено (знак наголосу стоятиме після літери, показаний як порожній квадрат тощо).
Джерела
- Український правопис. Видавництво «Наукова думка». 2007.
- "Punctuation." Wikipedia, The Free Encyclopedia
- "Characters and Combining Marks." Unicode.org