Анкета

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 17:43, 23 серпня 2013, створена Іванко1 (обговорення | внесок) (оформлення за допомогою AWB)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Анкета (від фр. enquete):

  1. Спеціально розроблений дослідниками (спеціалістами) опитувальний лист (картка) для отримання інформації шляхом опитування респондентів. Використовується при проведенні соціологічних, політичних, маркетингових досліджень для оцінки поточної ситуації (стану справ) або визначення перспектив (прогнозу) розвитку досліджуваних процесів.
  2. Спеціальний бланк (картка) для одержання інформації про певну особу — дату народження, адресу, освіту, професію тощо.

Правила складання анкети

Загальні вимоги до складання анкети:

  • наявність розгорнутої програми дослідження або як мінімум чітких уявлень про ціль, завдання та предмет дослідження. Саме програма окреслює коло питань, отримавши відповіді на які можна вирішити завдання дослідження;
  • врахування усіх особливостей досліджуваного об’єкта, тобто сукупності респондентів за їх демографічними, соціально-статусними, культурними, психологічними ознаками, а також соціального середовища і ситуацій, в яких вони перебувають. Врахування цих особливостей позначається на обсязі анкети, на ступені її складнощі, мові та самій тональності;
  • безпристрасність і неупередженість питань. Вони мають бути сформульовані так, аби явно чи приховано не підштовхувати респондента до певної відповіді;
  • максимальна простота, лаконічність і зрозумілість питань. Бажано не використовувати складних речень, заплутаних, двозначних і загальних формулювань;[1]
  • врахування реальних можливостей проведення опитування, а саме – фінансових, матеріально-технічних та кадрових, що позначається на обсязі анкети, її поліграфічній якості, типів вибірки, кількості анкет, термінах та місцях проведення опитування
  • необхідність складання анкети в два етапи: попередній (апріорний) і кінцевий (апостеріорний).

На першому етапі запитання анкети формулюється на основі попередніх (гіпотетичних) знань та уявлень про предмет дослідження й пов’язані з його станом проблеми. Другий етап – внесення змін та додаткових запитань в анкету на підставі проведених пілотажних (зондаж них, розвідувальних) опитувань. Проведення пілотажного дослідження дозволяє: 1) включати в інформаційний простір закритих запитань нових, раніше непередбачених варіантів відповідей; 2) вилучати чи переформульовувати “непрацюючі” запитання; 3) уводити нові запитання; 4) вносити зміни в саму програму дослідження і, отже, суттєво переробляти анкету.[2]

Основні види питань

  1. Закриті питання (з варіантами відповіді "так" - "ні").
  2. Відкритті питання (розгорнуту відповідь респондент має написати самостійно в довільній формі).
  3. Альтернативні питання (дають можливість обрати з кількох можливих варіантів відповідей).
  4. Ранжування об’єктів опитування (на основі суб’єктивних вражень, думок, переконань респондента).

Примітки