Інженер-капітан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 15:21, 13 листопада 2013, створена Vetal ek (обговорення | внесок) (Створена сторінка: '''Інженер-капіта́н''' ({{lang-la|ingenium}} — здібність, винахідливість; і від пізнє лат. ''capitaneu...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Інженер-капіта́н (лат. ingenium — здібність, винахідливість; і від пізнє лат. capitaneus — воєначальник) — військове звання офіцерського, інженерно-технічного складу Червоної армії.

Вище старшого технік-лейтенанта і нище інженер-майора.

Це звання суттєво відрізнялося для різних служб.

Введене постановою ДКО СРСР:

  • від 22 січня 1942 № 1180сс «Питання військово-повітряних сил Червоної Армії» звання інженер-капітан інженерно-авіаційної служби;
  • від 4 квітня 1942 № 1528 «Про введення персональних військових звань інженерно-технічному складу ВПС ВМФ» і наказом НК ВМФ від 10 квітня 1942 ті самі звання вводились в ВМФ СРСР;
  • від 3 березня 1942 № 1381 «Про введення персональних військових звань інженерно-технічному складу артилерії Червоної Армії» і наказом військового комісаріату оборони СРСР №68 від 4 березня 1942 звання інженер-капітан інженерно-артилерійської служби.