Ґалан Володимир

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Володимир Ґалан (нар. 3 квітня 1893, містечко Глиняни, нині місто Золочівського району Львівської області — пом. 1987) — український громадський діяч у США.


Біографія

Народився 1895 року в Галичині.

Під час першої світової війни — старший лейтенант австрійської армії, від 1918 року — офіцер Української Галицької армії. Батарея під командуванням В.Ґалана брала участь у визволенні Бучача від польських окупантів під час Чортківської офензиви УГА, зокрема, відбила сильну атаку уланів.[1] Згадував: під час війни взимку 1919—1920 років між станціями Махнівка — Калинівка (тепер Вінницька область) було помічено кілька вантажних вагонів, в яких перебували повно замерзлих трупів хворих вояків УГА.[2] Емігрував до США, де довгі роки був директором Злученого Українсько-Американського Допомогового Комітету (ЗУАДК). Автор книжки спогадів з часів українських визвольних змагань «Батарея смерті».

Помер 1987 року у Філадельфії, похований на українському католицькому цвинтарі Фокс Чейз там же.

Бібліографія

  • Батарея смерті. — Нью-Йорк, 1968. — 240 с.

Література

Посилання

Примітки

  1. М.Литвин, К.Науменко. Історія ЗУНР.— Львів: Інститут українознавства НАНУ; видавнича фірма «Олір», 1995.— 368 с., іл. ISBN 5-7707-7867-9 с. 196
  2. М.Литвин, К.Науменко. Історія ЗУНР… с. 275