Станіслав Жолкевський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Станіслав Жолкевський
пол. Stanisław Żółkiewski
Народився1547(1547)
Туринка
Помер1620(1620)
Цецора
·загиблий у бою[1]
ПохованняКостел святого Лаврентія (Жовква)
ГромадянствоРіч Посполита
Діяльністьвійськовий, державний діяч
Галузьвійськова служба[2], політика[2], державна служба[2] і мемуарна літератураd[2]
Відомий завдякизасновник міста Жовкви
Знання мовпольська[3][2]
УчасникBattle of Lubieszówd, Московсько-польська війна (1577—1582), Q11794925?, Battle of Byczynad, Цецорська битва 1595, Battle of Bucovd, Польсько-шведська війна 1600—1611, Battle of Revald, Siege of Weissensteind, Битва під Гузовим, Димитріади, Московсько-польська війна 1605—1618, Облога Смоленська (1609—1611), Битва під Клушином, Battle of Orynind і Цецорська битва 1620
Magnum opusThe Beginning and Progress of the Muscovy Ward
Титулшляхтич
Посадавеликий гетьман коронний[1], великий канцлер коронний[4], польний гетьман коронний[5], Київський воєвода[6], Королівський секретар, учасник виборів короля Польщіd, барський староста[d], староста рогатинськийd, Яворівський старостаd, Q66200935?, грубешівський старостаd, калуський старостаd, кам'янський старостаd і львівський каштелян
Військове званняпольний гетьман коронний, великий гетьман коронний
ПопередникКостянтин Василь Острозький
НаступникТомаш Замойський
РідЖолкевські
БатькоСтаніслав Жолкевський
МатиСофія Ліпська
У шлюбі зРеґіна Жолкевська (з Гербуртів)
ДітиЯн (Іоанн), Катерина, Софія
Герб
Герб

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Жолкевський.

Станіслав Жолкéвський (пол. Stanisław Żółkiewski, *1547, Туринка — †7 жовтня 1620, Цецора) — галицький шляхтич, військовий та держаний діяч Речі Посполитої, русин за походженням.

Хронологія життя

В 1575 році здійснив свій перший військовий похід у складі військ Стефана Баторія під Данциґ, в чині поручника під прапором Замойського. У війні короля Стефана Баторія проти Московського Царства командував ескадроном кавалерії[7].
В 1588 році оселився в селі Винники під Львовом.

В 1594-1596 роках очолював польські війська, які королівський уряд направив на придушення повстання під проводом Северина Наливайка (за даними дослідника Несецького К., був виданий селянами[8]). В травні 1596 року виграв Солоницький бій з козаками.

В 1601-1602 роках керував воєнними діями армії Речі Посполитої проти шведів у Лівонії, в яких брали участь і запорізькі козаки під проводом гетьманів Самійла Кішки та Івана Куцковича. Якийсь час одним з управителів маєтків Станіслава Жолкевського (близько 1615 р.) був майбутній гетьман нереєстрових запорозьких козаків Іван Сулима.

В 1607 році в битві під Гузовим розбив рокошан-заколотників на чолі з Миколаєм Зебжидовським, які виступили проти короля Сигізмунда III Вази.

24 червня 1610 року отримав блискавичну перемогу над переважаючим московсько-шведським військом та розгромив війська Василя IV Шуйського в битві під Клушином. Станіслав Жолкевський стояв з 14 тис. війська проти 45 тис. об'єднаного московського війська Дмитра Шуйського, Андрія Голіцина і Данила Мезецького, шведського експедиційного корпусу Якоба Делаґарді з шведських, німецьких, англійських та французьких найманців (на цей момент найманці Делаґарді не отримували платні, через що в корпусі виникло кілька бунтів, а окремі частини вийшли з корпусу).

20-21 вересня 1610 року зайняв Москву, добився возведення на престол королевича Владислава.
1611-1620 роках керував воєнними діями польсько-української армії проти турків на Поділлі.

В 1620 році, у віці 73 роки, здійснив свій останній військовий похід — на підтримку молдавського господаря Гаспара Ґраціані під Цецору. Військо Жолкевського, числом 8.4 чоловік, мало з'єднатися з військом Ґраціані в 20-25 тисяч, але Ґраціані привів із собою лише 600 чоловік. Проти війська С.Жолкевського виступило 8 тис. турків та близько 25 тис. татарів[9] Перший день битви не виявив переможців, а наступного дня Граціані, підмовивши кам'янецького старосту Калиновського, з 2-ма тисячами війська таємно покинули табір Жолкевського, але майже всі перетонули при переправі або були винищені татарами, а Ґраціані вбили самі молдавани[10]. Зважаючи на зраду Ґраціані С.Жолкевський віддав наказ відходити табором до рідних кордонів, щоб переправитись біля Могилева через Дністер. Табір, обнесений скріпленими ланцюгами возами в 5 рядів, рухався і відбивався від татарів та турків; перед самим Дністром в таборі виникли суперечки - татари прорвали оборону, багатьох перебили або взяли в полон. С.Жолкевський зійшов з коня і поліг у битві, його знайшли на другий день з відрубаною рукою і без голови — відрубану голову надіслали султану в Стамбул, після цього на списі носили вулицями Стамбула[11]; його син Ян потрапив у полон.

Посади

1573 р. королівський секретар, 1588—1618 рр. польний гетьман коронний, 1593 р. — львівський каштелян, 1608-1618 рр. — київський воєвода, з 1617 р. канцлер, з 1618 р. великий коронний гетьман.
Староста барський, кам'янецький, яворівський, рогатинський, калуський.[12]

Засновник міста Жовкви

1603 рік - одержав привілей короля Сигізмунда III Вази на будівництво нового міста та на право назвати нове місто Жовквою.

Сім'я

Станіслав Жолкевський був одружений на Реґіні з Гербуртів. Діти:

Пам'ятник

Дружина гетьмана Реґіна Гербурт на місці, де загинув Станіслав Жолкевський, поставила пам'ятник з мармуровою плитою, на якій золотими буквами був напис латиною. Пам'ятник простояв до середини XIX століття. Відрубану голову Станіслава Жолкевського, яку відправили турки султану в Стамбул, дружина викупила пізніше за 3.000.000 злотих[13], які були зібрані у складчину, і поховала разом з тілом в костелі св. Лаврентія Жовкви. Там був похований і їх син Ян Жолкевський.

В червні 1912 року за сприяння шляхти Могилева-Подільського та за сприяння князя Голубецького пам'ятник Станіславу Жолкевському був відбудований — він знаходиться за 4 км від с. Савки (mol. Sauca, (Berezowec)), за 8 км від Дністра, праворуч дороги, яка веде з м. Атак до с. Аріанешті. Пам'ятник стоїть на могилі.

  • Монумент на місті загибелі С.Жолкевського в сучасній Молдові
    Монумент на місті загибелі С.Жолкевського в сучасній Молдові
  • Гетьман Станіслав Жолкевський під Цецорою
    Гетьман Станіслав Жолкевський під Цецорою
  • Бюст С.Жолкевського у Кракові
    Бюст С.Жолкевського у Кракові
  • Саркофаг С.Жолкевського у Жовкві
    Саркофаг С.Жолкевського у Жовкві

Література

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Станіслав Жолкевський
Rodovid.org
link=[1]

Примітки

  1. ↑ а б Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV-XVIII wieku / за ред. A. Gąsiorowski — Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992. — С. 42. — 220 с. — ISBN 83-85213-04-X
  2. ↑ а б в г д Czech National Authority Database
  3. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. ↑ Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV-XVIII wieku / за ред. A. Gąsiorowski — Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992. — С. 56. — 220 с. — ISBN 83-85213-04-X
  5. ↑ Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV-XVIII wieku / за ред. A. Gąsiorowski — Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992. — С. 46. — 220 с. — ISBN 83-85213-04-X
  6. ↑ Urzędnicy województw kijowskiego i czernihowskiego XV-XVIII wieku: spisy — Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 2002. — С. 67. — 344 с. — ISBN 83-85213-37-6
  7. ↑ Біографія гетьмана Жолкевського (рос.)
  8. ↑ Несецький К. Корона Польська.-Львів,1743. Т.IV.-822с.,(пол.) с.755
  9. ↑ Агоп та Аксент Каменаці. Кам'янецька хроніка (рос.)
  10. ↑ Біографія гетьмана Жолкевського (рос.)
  11. ↑ Несецький К. Корона Польська.-Львів,1743. Т.IV.-822с.,(пол.) с.756
  12. ↑ Несецький К. Корона Польська.-Львів,1743. Т.IV.-822с.,(пол.) с.754
  13. ↑ Біографія гетьмана Жолкевського (рос.)
Попередник
Костянтин Василь Острозький 		Воєвода київський
1608-1618 		Наступник
Томаш Замойський


Шаблон:Link GA

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Станіслав_Жолкевський&oldid=13841755