Дурдинець Василь Васильович

Василь Васильович Дурдинець
Василь Васильович Дурдинець
Надзвичайний і Повноважний Посол України в Угорській Республіці (в Словенії — за сумісництвом)
2 грудня 2002 — 15 липня 2003
Президент	Кучма Леонід Данилович
Попередник	Климпуш Орест Дмитрович
Наступник	Мушка Юрій Юрійович
Міністр України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи
22 березня 1999 — 30 листопада 2002
Президент	Кучма Леонід Данилович
Прем'єр-міністр	Пустовойтенко Валерій Павлович Ющенко Віктор Андрійович Кінах Анатолій Кирилович Янукович Віктор Федорович
Попередник	Кальченко Валерій Михайлович
Наступник	Рева Григорій Васильович
3-й в. о. Прем'єр-міністра України
19 червня 1997 — 16 липня 1997
Президент	Кучма Леонід Данилович
Прем'єр-міністр	Пустовойтенко Валерій Павлович
Попередник	Звягільський Юхим Леонідович
Наступник	Азаров Микола Янович
2-й Перший заступник Голови Верховної Ради України
29 січня 1992 — 10 травня 1994
Президент	Кравчук Леонід Макарович
Попередник	Плющ Іван Степанович
Наступник	Ткаченко Олександр Миколайович
Народився	27 вересня 1937(1937-09-27) (86 років) с. Ромочевиця, Мукачівський район, Закарпатська область
Відомий як	політик, дипломат
Країна	Україна
Національність	українець
Alma mater	юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка
Політична партія	КПРС
Діти	дочка
Нагороди	Орден Князя Ярослава Мудрого IV ступеня Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня Орден «За заслуги» ІІ ступеня Почесна відзнака Президента України Орден «За особисту мужність» Іменна вогнепальна зброя Заслужений юрист України
Медіафайли у Вікісховищі

Народний депутат України
1-го скликання
КПРС	15 травня 1990	—	10 травня 1994
2-го скликання
позапартійний	10 травня 1994	—	3 вересня 1996

Васи́ль Васи́льович Дурдине́ць (* 27 вересня 1937, с. Ромочевиця, Мукачівський район Закарпатська область) — радник Міністерства внутрішніх справ України.

Біографія

1960 — закінчив юридичний факультет Львівського державного університету ім. І. Я. Франка.

1958–1978 — працював у комсомольських і компартійних органах (Львів, Москва, Київ).

1978 — призначений заступником, а 1982 — 1-м заступником міністра внутрішніх справ УРСР. На цій посаді працював до лютого 1991 р.

Від березня 1990 — народний депутат України.

29 січня 1992 р. — обраний 1-м заступником голови ВР України.

У липні 1995 р. увійшов до складу Кабінету Міністрів України як віце-прем'єр-міністр з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.

18 червня 1996 — призначений 1-м віце-прем'єр-міністром України.

Від 14 лютого 1997 — голова Координаційного комітету по боротьбі з корупцією й організованою злочинністю при Президентові України.

Указом Президента України від 2 липня 1997 р. призначений виконуючим обов'язки прем'єр-міністра України.

30 липня 1997 — звільнений з посади в. о. прем'єр-міністра України й призначений директором Національного бюро розслідувань України.

22 березня 1999 — 30 листопада 2002 — міністр з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.

2 грудня 2002 — 15 липня 2003 — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Угорській Республіці (в Словенії — за сумісництвом).

Член Урядового комітету з реформування аграрного сектору та з питань екології і надзвичайних ситуацій з 17 лютого 2000, член Ради національної безпеки і оборони України зі серпня 1997, представник України в постійних органах Частково відкритої угоди Ради Європи щодо запобігання, захисту та надання допомоги у разі великих природних і техногенних катастроф у серпні 1999 — листопаді 2003.

Генерал внутрішньої служби України (з 1997).

Почесний професор Національної академії внутрішніх справ з 1997.

Заслужений працівник МВС з 1990.

Заслужений прикордонник України з 1997 р.

Нагороджений орденами: Трудового Червоного Прапора (1977), Знак Пошани (1971), «За особисту мужність» (1991), князя Ярослава Мудрого V ст. (2000) та IV ст. (2002), 12 медалями, почесними грамотами Президії ВР УРСР (1987), КМ України (1998), Почесною відзнакою Президента України (серпень 1996), орденом «За заслуги» II ст. (27 вересня 2012), іменною вогнепальною зброєю (1996), лауреат Премії імені Ярослава Мудрого 2008 року «За цикл наукових праць та проектів з питань інформатизації законотворчої, правоохоронної та правоосвітньої діяльності».

Заслужений юрист України (26 квітня 2011) — за мужність і самовідданість, виявлені під час ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, багаторічну активну громадську діяльність, сумлінну працю та високий професіоналізм

Посилання

• Товариство Закарпатців у Києві
• Роби людям Добро і будь щасливий з того...
• Від Ромочевиць і до...
• Урядовий портал
• Персональний сайт
• Хто є хто в Україні (довідник). — К.: К. І. С.