Релігійна організація

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Релігійна організація — релігієзнавче та юридичне поняття. В християнстві (відповідно німецьких соціологів М. Вебера і Е. Трельча) це церква, деномінація, секта (включно з демонічними сектами кримінального, деструктивного та тоталітарного характеру)Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: name не може містити лише цифри. Використовуйте описові назви[1]; загально — діляться на

Окремими типами релігійних організацій є:

  • монастир,
  • духовний навчальний закладПомилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: name не може містити лише цифри. Використовуйте описові назви.

Видами релігійних організаційПомилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: name не може містити лише цифри. Використовуйте описові назви є:

  • релігійна громадаПомилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: name не може містити лише цифри. Використовуйте описові назви,
  • релігійної група (малочисельні спільноти в нутрі релігійної громади)Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: name не може містити лише цифри. Використовуйте описові назви[2] та
  • релігійне об'єднанняПомилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: name не може містити лише цифри. Використовуйте описові назви,
  • релігійна асоціаціяПомилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: name не може містити лише цифри. Використовуйте описові назви,
  • релігійна меншина (релігійна течія в нутрі конфесії - напр. хасидизм і т.п.)[3][4].

Типологія релігійних організацій залежить від історичних умов виникнення конфесій, соціальних умов існування громад, впливу національних традицій, усталення норм релігійного права, юридично зареєстрованого статуту в державі, монаших конституцій, апостольських правил, постанов Вселенських соборів (конференцій) і т.п.Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: name не може містити лише цифри. Використовуйте описові назви.

Структура

Будь-яка оформлена релігійна організація має «управлінський орган» і «виконавчий орган»; чітку структуру, цілісність чого забезпечується віровченнямПомилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: name не може містити лише цифри. Використовуйте описові назви. Між цими підсистемами існують нормативно оформлені, ієрархічно витримані відносини, що дозволяють керувати релігійною діяльністю та упорядковувати її проведення.

Релігійні організації в Україні

Утворюються з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру і діють відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури, обирають, призначають і замінюють керівних осіб згідно із своїми релігійними статутами (положеннями) та відповідно світського «Закону України про свободу совісті та релігійні організації»[5].

Релігійними організаціями в Україні є релігійні громади, їх управління і центри (з головами конфесій), монастирі, релігійні братства та ордени (чини), місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об'єднання, що складаються з вищезазначених релігійних організацій. Релігійні об'єднання можуть представлятися своїми центрами (управліннями) як в Україні так і поза Україною.

Функції

Виділяють різні типи соціального існування релігійних організацій. І у кожній релігійній системі виникають організації, які виконують ряд функцій:

  • - вироблення систематизованого віровчення;
  • - розробку систем його ідеологічного захисту;
  • - керівництво і здійснення культової діяльності;
  • - контроль за діяльністю (і мисленням) членів, вживання санкцій за невиконання релігійних норм;
  • - підтримку зв'язків зі світськими організаціями, державним апаратом.

Див. також

Примітки

  1. ↑ Релігійні організації
  2. ↑ Колодний А., Лобовик Б. // «Релігієзнавчий словник» / за ред. професорів А. Колодного і Б. Лобовика (Інститут філософії НАН України). — м. Київ : вид. «Четверта хвиля», 1996 р. — С. 274. — ISBN 966-529-005-3
  3. ↑ Бібліотека українських підручників (pidruchniki.website)
  4. ↑ Колодний А., Лобовик Б. // «Релігієзнавчий словник» / за ред. професорів А. Колодного і Б. Лобовика (Інститут філософії НАН України). — м. Київ : вид. «Четверта хвиля», 1996 р. — С. 275. — ISBN 966-529-005-3
  5. ↑ «ЗАКОН УКРАЇНИ Про свободу совісті та релігійні організації» - офіційний веб-портал Верховної Ради України

Джерела

  • Кислюк К. В. «Релігієзнавство»: [підручник для студентів вузів] / К. В. Кислюк, О. М. Кучер. – [5-е вид., виправ. і доп.]. – м. Київ: На-род. укр. академія, 2007 р. – С. 425–464.
  • Лубський В. І. «Релігієзнавство»: [підручник] / В. І. Лубський, В. І. Теремко, М. В. Лубська. – м. Київ: Академвидав, 2002 р. – С. 367–381.
  • Черній А. М. «Релігієзнавство»: [посібник] / А. М. Черній. – м. Київ: Академвидав, 2003 р. – С. 212–235.
  • Білецький В. В. «Релігієзнавство»: [навчально-методичний посібник] / автор-укладач: В. В. Білецький. – м. Донецьк : Східний видавничий дім, Донецьке відділення НТШ, 2012 р. – 220 с.
  • Докаш В. І. «Загальне релігієзнавство»: [навч. посібник] / В. І. Докаш, В. Ю. Лешан. – м. Чернівці: Книги – ХХІ, 2005 р.
  • Колодний А., Лобовик Б. // «Релігієзнавчий словник» / за ред. професорів А. Колодного і Б. Лобовика (Інститут філософії НАН України). — м. Київ : вид. «Четверта хвиля», 1996 р. — ISBN 966-529-005-3


Релігійні організації Це незавершена стаття про релігійну організацію.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Релігійна_організація&oldid=13886324