Ваганьковське кладовище
| Ваганьковське | |
|---|---|
| Інформація про цвинтар | |
| 55°46′05″ пн. ш. 37°32′54″ сх. д.H G O | |
| Країна |  Росія |
| Розташування | Москва |
| Відкрито | 1771 (вперше згадано:1771) |
| Статус | пам'ятка історії |
| Охоронний статус | об'єкт культурної спадщини Росіїd |
| Вебсайт | ritual.mos.ru/perechen/cemetery/the-cemetery-vagankovsky.php |
 | |
  Ваганьковське Ваганьковське (Росія) | |
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ваганьківське кладовище |
Вага́ньківське кладовище — одне з найобширніших і найвідоміших московських кладовищ. Розташоване в північно-західній частині міста, в районі площі Краснопресненськая застава (вулиця Сергія Макєєва, 15) 55°46′ пн. ш. 37°33′ сх. д. / 55.76750° пн. ш. 37.55267° сх. д.. Сучасна площа 50 га.
Історія
Кладовище поблизу села Нове Ваганьково було засноване в 1771 р., у час епідемії чуми. Незабаром стало одним з найбільших московських місць масового поховання. Комплекс споруд біля входу утворює архітектурний ансамбль в стилі московского ампіру. Церква Воскресіння Словучого побудована в 1819—1824 (архітектор А. Р. Григорієв). Четверик храму з двома приділами (Федора Сікеота та Іоанна Милостивого), що сприймаються разом з ним як єдинє ціле, завершений купольною світловою ротондою з невеликим глухим барабаном. Напівкругла абсида храму і знижені абсиди приділів винесені на одну лінію. Із заходу примикають трапезна (престоли Миколая Чудотворця і мучениці Акиліни) та висока 3-ярусна дзвіниця, ускладнена по сторонах двома наметами.
На Ваганьківському кладовищі поховані:
Декабристи і революціонери
- Бауман Микола Ернестович (1873—1905) — професійний революціонер, діяч більшовицької партії.
- Беляєв Олександр Петрович
- Бестужев Михайло Олександрович
- Бобрищев-Пушкін Павло Сергійович
- Фролов Олександр Пилипович (1804—1885) — декабрист, підпоручик Пензенського піхотного полку.
Політики
- Юшенков Сергій Миколайович (1950—2003) — депутат Державної Думи Російської Федерації, лідер партії «Ліберальна Росія».
Композитори і музиканти
- Верстовський Олексій Миколайович (1799—1862} — російський композитор і театральний діяч.
- Гулак-Артемовський Семен Степанович (1813—1873) — співак, композитор, драматичний артист, драматург.
- Светланов Євгеній Федорович — диригент, композитор і піаніст.
- Тальков Ігор Володимирович (1956—1991) — російський співак, композитор, поет.
Художники
- Пукірьов Василь Володимирович (1818—1890) — живописець-жанрист.
- Суриков Василь Іванович (1848-1916) - рос. художник
- Саврасов Олексій Кондратійович
- Тропінін Василь Андрійович (1776—1857) — російський живописець, майстер романтичного портрета.
Актори
- Абдулов Олександр Гаврилович (1953—2008) — радянський та російський актор театру і кіно, заслужений артист РРФСР, народний артист Росії.
- Богатирьов Юрій Георгійович (1947—1989) — російський та радянський актор театру і кіно, народний артист РPФСР.
- Висоцький Володимир Семенович (1938—1980) — радянський музикант, актор, поет, автор сотень пісень на власні вірші.
- Дворжецький Євгеній Вацлавович (1960—1999) — російський актор театру і кіно.
- Завадський Юрій Олександрович (1894—1977) — російський актор і режисер, народний артист СРСР, Герой Соціалістичної Праці.
- Кононов Михайло Іванович (1940—2007) — радянський російський актор театру і кіно, заслужений артист РРФСР (1989), народний артист Росії.
- Меньшикова Ніна Євгеніївна (1928—2007) — радянська і російська кіноактриса, народна артистка РРФСР.
- Миронов Андрій Олександрович (1941—1987) — видатний радянський актор театру і кіно, народний артист РРФСР.
- Мочалов Павло Степанович (1800—1848) — російський актор.
- Ростоцький Станіслав Йосипович (1922—2001) — радянський режисер, актор.
- Ростоцький Андрій Станіславович (1957—2002) — радянський російський актор, режисер, сценарист, заслужений артист Росії.
- Соломін Віталій Мефодійович (1941—2002) — російський актор театру і кіно, народний артист Росії (1991).
Вчені
- Забелін Іван Єгорович (1820—1909) — російський історик і археолог. Історик Москви.
- Тімірязев Климент Аркадійович (1843—1920) — російський природодослідник, професор Московського університету, основоположник російської наукової школи фізіологів рослин, член-кореспондент РАН.
- Філатов Ніл Федорович (1847—1902) — російський лікар, засновник російської педіатричної школи.
- Штернберг Павло Карлович (1865—1920) — радянський астроном, революційний і державний діяч.
Літератори і журналісти
- Даль Володимир Іванович (1801—1872) — російський лікар, відомий лексикограф і автор «Толкового словаря живого великорусского языка».
- Єсенін Сергій Олександрович (1895—1925) — російський поет, один з найпопулярніших і найвідоміших поетів XX століття.
- Лістьєв Владислав Миколайович (1956—1995) — телеведучий і тележурналіст, перший генеральний директор ОРТ, підприємець.
- Окуджава Булат Шалвович (1924—1997) — радянський і російський поет, композитор, прозаїк і сценарист.
- Тинянов Юрій Миколайович (1894—1943) — російський радянський письменник, драматург, літературознавець і критик.
- Янка Купала (7 липня 1882 — 28 червня 1942) — класик білоруської літератури, поет, драматург, публіцист, академік Національної академії наук України, видатний діяч білоруського Відродження початку XX століття. Згодом був перезахований у Білорусі.
Футболісти
Яшин Лев Іванович (1929-1990)- радянський спортсмен, заслужений майстер спорту СРСР, міжнародного класу, футбольний воротар.
Тут же знаходяться братські могили учасників Бородинської битви 1812 р., жертв ходинської катастрофи, декабристське повстання 1905 р. Над братською могилою воїнів, полеглих на фронтах Великої Вітчизняної війни і померлих в московських госпіталях, споруджено меморіал.
На Ваганьківському кладовищі могили дипкур'єра Т. І. Нетте, матроса О. Г. Железнякова. Тут поховані близько 50 Героїв Радянського Союзу і Героїв соціалістичної праці, зокрема останні - Герої Радянського Союзу Д. А. Комар, І. М. Крічевський, Ст. А. Вусів, загиблі під час серпневих подій 1991 р.
На кладовищі працював сторожем відомий соціолог і політолог О. Н. Тарасов.
Див. також
Поховані на Ваганьківському кладовищі