Теодор Оберлендер

Теодор Оберлендер
нім. Theodor Oberländer
Народження	1 травня 1905(1905-05-01) Майнінген, Німеччина
Смерть	4 травня 1998(1998-05-04) (93 роки) Бонн, Німеччина
Поховання	Поппельсдорфський цвинтарd
Країна	Священна Римська імперія, Веймарська республіка, Третій Рейх, ФРН
Приналежність	Вермахт
Освіта	Кенігсберзький університет, Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана, HU Berlin і Гамбурзький університет
Партія	Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини, Християнсько-демократичний союз, Вільна демократична партія і Всенімецький блок/Союз вигнанців і позбавлених правd
Член	СА, Deutsche Gildenschaftd, Німецький народний союз оборони і наступу і Freikorps Oberlandd
Звання	майор
Війни / битви	Друга світова війна
Нагороди

Теодор Оберлендер (нім. Theodor Oberländer) (*1 травня 1905 — †4 травня 1998) — німецькій політик, військовик. Під час Другої світової війни був політичним керівником у батальйоні «Нахтігаль». Після війни, у 1953 — 1960 рр. обіймав міністерську посаду в уряді Федеративної республіки Німеччини.

Біографія

Теодор Оберлендер народився 1 травня 1905 року у м. Майнінген, тогочасній Німецькій імперії. Після закінчення школи навчався в університеті у Мюнхені, спеціалізувався по сільському господарству. Пізніше навчання продовжив у Гамбурзі і Берліні. Був автором декількох праць з сільского господарства. На початку 1930-их років працював у якості спостерігача на Кубані і в Казані на проектах спільного військового співробітництва Німеччини та Радянського Союзу.

У 1923 році Оберландер підтримав Гітлера під час його спроби захопити владу у 1923 році. Пізніше, у 1933 р. став членом нацистської партії. У 1933 році обійняв посаду професора аграрної політики в університеті Данцига. Оданак вже через чотири роки, у 1938 році пішов на службу до Вермахту, де спеціалізувався на східній політиці Німеччини.

Під час Другої світової війни був офіцером зв'язку та політичним керівником у батальйоні «Нахтігаль», який складався з українців. Пізніше також служив у складі німецьких військ на Кавказі та в якості зв'язкового офіцера в штабі командувача РОА генерала Андрія Власова. Після поразки Німеччині у війні здався у полон американським військам.

Після війни, зокрема у 1950-их роках цікавився політикою, обіймав посади у Баварії. У 1953 році Оберлендера було обрано до Бундестагу, де він приєднався до уряду Конрада Аденауера і 20 жовтня того ж року його було призначено міністром у справах біженців. В той час також почалася скоординована акція КДБ з дискредитації Оберландера, якого звинувачували у вбивствах євреїв та польських професорів влітку 1941 р. у Львові разом з вояками батальйону «Нахтигаль». У 1960 р. Верховний Суд Німецької Демократичної Республіки навіть засудив його заочно до довічного ув'язнення. Однак пізніше, після падіння СРСР з'явилися документи, які вказували на сплановану спробу фальсифікації документів та дискредитації Обелендера, а через нього і всього тогочасного німецького уряду. У своєму власному розслідуванні 26 вересня 1960 року суд Бонна виправдав Оберлендера та відкинув всі звинувачення проти нього.

Після 1961 року не займався федеральною політикою, працював у громадьских об'єданннях, займався науковою діяльністю. У 1962 році звинувачувався радянською владою у вбивстві Степана Бандери на противагу тому, що відбувається суду над Богданом Сташинським. Теодор Оберлендер помер 4 травня 1998 року у Бонні.

Джерела

• Дзеркало Тижня: Як творилася легенда про Nachtigall (укр.)
• Батальйон «Нахтігаль»: Битви вісля війни (рос.)