Стефан V Арпад
Стефан V Арпад V. István | ||
![]() ![]() ![]() Герб з печатки Стефана V Печатка Стефана V | ||
![]() | ||
| ||
---|---|---|
1246 — 1272 | ||
Попередник: | Бела IV | |
Наступник: | Ласло IV Кун | |
| ||
1258 — 1260 | ||
Попередник: | Бела IV | |
Наступник: | Пржемисл Отакар II | |
Народження: |
близько 18 жовтня 1239 Буда, Королівство Угорщина | |
Смерть: |
6.08. 1272 Острів Чепель, Угорщина | |
Поховання: | Dominican monastery on Margaret Islandd | |
Країна: | Угорщина | |
Партія: | політик до появи політичних партійd | |
Рід: | Арпади | |
Батько: | Бела IV | |
Мати: | Марія Ласкарина | |
Шлюб: | Єлизавета Куманская | |
Діти: |
1. Єлизавета 2. Катерина 3. Марія 4. Анна 5. Ласло IV Кун 6. Андрій (герцог Славонії) | |
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/98/Funeral_Crown_of_Stephen_V_Hungarian_King.jpg/220px-Funeral_Crown_of_Stephen_V_Hungarian_King.jpg)
Стефан V (угор. V. István magyar király, чеськ. Štěpán V. Uherský, пол. Stefan V węgierski, нім. Stephan V. (Ungarn)) (1239 – 6 серпня 1272) – з 1270 р. король Угорщини з династії Арпадів.
Біографія
Стефан V був восьмою дитиною Бели IV і Марії Ласкарини і старшим сином подружжя. Після досягнення повноліття 1258 р. батько віддав його в управління Трансильванію, а 1253 р. для скріплення домовленості одружив з Єлизаветою, донькою половецького хана Котяна. Перед тим 1238 р. хан привів до 40 тисяч половців до Угорщини, де за надання землі і підданства вони прийняли християнство. Після набігу монголо-татар в Угорщині оселилось до 85 тисяч половців. У Штирії, більшу частину якої мадяри захопили 1254 р. після вигасання династії Бабенбергів, Бела IV придушив 1258 р. повстання, поставивши Стефана герцогом, що спровокувало нове повстання за підтримки короля Чехії Пшемисла Отакара ІІ. З вини Стефана і половецького воєводи Альпрема угорське військо було розгромлене 12 липня 1260 р. у битві при Кресенбрунном і за Віденським мирним договором (1261) Угорщина втратила Штирію. Це змусило поставити Стефана герцогом Трансильванії.
Молодший король
Після 1262 р. Стефан змусив батька поділити королівство, де самостійно правив у 29 східних графствах, прибравши титул молодшого короля Угорщини (iunior rex Hungariae) у надії повернути Штирію. Стефан вимушено примирився 1266 р. з батьком, на чию сторону перейшли брат Бела і Бела з Мачви, син Анни і Ростислава Михайловича. Разом з Белою IV надав 1267 р. «Золоту буллу» вольностей шляхти. Після смерті Бели IV коронувався на короля всієї Угорщини, змусивши сестру Анну виїхати до королівського двору доньки у Чехії. Розпочав дворічну війну з Пшемиславом Оттокаром ІІ, що завершилась безрезультатно підписанням 7 лютого 1271 р. мирного договору у Пожоні. Похоронений у костелі домініканців.
Діти
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/72/Stepan5_pecet.jpg/200px-Stepan5_pecet.jpg)
Єлизавета (1255 – 1323/26) видана за Завішу з Фалькенштайну
Катерина (1255/57 – після 1314) видана за короля Рашки (Сербії) і Срема Стефана Драгутина
Марія (бл. 1257 – 1325) видана за короля Неаполя Карла ІІ Кульгавого Анжуйського
Анна (бл. 1260 – бл. 1281) видана за імператора Візантійської імперії Андроніка ІІ Палеолога
Володислав IV Кун (Половчанин) (1262 – 1278) король Угорщини з 1272 року.
Андрій (1268-1278) герцог Славонії
Посилання
- Stanisław A. Sroka Historia Węgier do 1526 roku w zarysie, Bydgoszcz 2000, s. 45-46.
Попередник: | Король Угорщини 1246–1272 |
Наступник: |
Бела IV | Ласло IV Кун |
Попередник: | Герцог Штирії 1235–1270 |
Наступник: |
Бела IV | Пржемисл Отакар II |