Сагайдак
Сагайдак (запозичнення з монгольської) — шкіряна сумка або дерев'яний футляр для стріл. Рідко — те саме, що лук; чохол для рушниці, музичного інструмента тощо.
Були розповсюджені у тюркських народів, монголів, а також на Русі до XVII століття.
Етімологія
Назва походить від тюрк. sadaq — сагайдак, монг. sagadag — лук разом зі стрілами.
В літературі
Іван Франко «Захар Беркут»:
Тугар був старий вояк і старий ловець,— він не знав, що то тривога. Тож, не говорячи ані слова, не відзиваючися ні до кого, він вихопив важку залізну стрілу з сагайдака, положив на лук і намірявся до звіра.