Тухманов Давид Федорович
| Тухманов Давид Федорович | |
|---|---|
| рос. Давид Фёдорович Тухманов | |
 фото 2007 р. | |
| Ім'я при народженні | Тухманов Давид Фёдорович |
| Народився | 20 липня 1940 (83 роки) Москва, |
| Громадянство | СРСР |
| Національність | вірменин |
| Діяльність | композитлр |
| Alma mater | Російська академія музики імені Гнесіних |
| Знання мов | російська |
| Роки активності | 1961 — тепер. час |
| Жанр | арт-рок, поп і опера |
| Magnum opus | Ці очі навпротиd |
| Нагороди |   |
| IMDb | ID 0876292 |
Тухманов Давид Федорович — російський композитор. Заслужений діяч мистецтв Росії (1983). Лауреат премії Ленінського комсомолу (1977).
Життєпис
Батьки
Народ. 20 липня 1940 р. в Москві. Батько — Тухманов Федір Давидович — инженер, мати, Вера Карасьова — музикант, композитор. Батько за походженням вірмен.
Навчання
Закінчив Музично-педагогічний інститут ім. Гнесіних (1963), композиторське відділення(клас — Ф. Витачека). Дипломна робота Тухманова — ораторія для хору, оркестру та солістів «За даллю даль» на тексти поеми Олескандра Твардовского, а також цикл балад и романсів на вірші німецького поета Генріха Гейне у перекладі російських поетів. Пізніше ці романси виконає молодий тоді Олександр Градський. По закінчаню институту Д. Тухманов служив у Ансамблі Песні и Танцю МВО, де керував оркестром.
Творчість
Серед перших творів для радянської естради — пісня «Остання електричка» (1961 р.) Але вперше її виконав співак Володимир Макаров у 1966 р., що сприяло популярності композитора і появі на телебаченні.
Він — автор пісень «Мой адрес — Советский Союз», «День Победы» тощо, музики до української стрічки «Рок-н-ролл для принцес» (1990).
У 1975 р. випущена у світ платівка " На хвилі моєї пам'яті " (російською «По волне моей памяти»). В якості текстів використані вірші різних західноєвропейських і російських поетів, серед яких
- вірш Сафо, 7 століття до н. е. (переклад В. Вересаєва)
- ваганти 11-13 століть,
- Персі Біші Шеллі (1792–1722)
- Гете (171749-1832)
- вірш Поля Верлена (1844–1896)
- Адама Міцкевича (1798–1854)
- Ніколаса Гільєна (1902–1989)
- вірш Анни Ахматової (1889–1966).
Звернення до текстів досить різних поетів у новому музичному супроводі наблизило їх до сприйняття молоді, популяризувало творчість призабутих поетів (середньовічні ваганти, Шеллі, Поль Верлен), а імені Анни Ахматової сприяло й реабілітації в очах радянської публіки.
Твори виконали молоді, маловідомі на той ча виконавці — Сергей Беліков, Олександр Барикін, Мехрдат Бади, Олександр Лерман. Платівка вирізнялася мелодізмом, досить свіжим поглядом на творчість поетів, мистецькою якістю на тлі чергових, агітаційно-примітивних текстів і мелодій пісень радянської естради. Не дивно, что альбом набув популярності, а його наклад у 2.500.000 примірників був розпроданий повністю.
Той же 1975 рік відомий і появою песні «День Победы» на вірш Володимира Харитонова. Песню не бажали брали на ТВ та радіо, розцінивши музыку Тухманова фокстротом, не відповідним патріотичній темі, а вірш Харитонова — легковажним. Співак Лев Лещенко без дозволу виконав пісню на концерті до Дня міліції, що подарувало твору популярність і нове життя.
У 1989 р. у співдружності з дитячим поетом Юриєм Энтіним був створений мюзікл «Багдадский вор», а у 1990 р. відбулася його прем'єра у московскому театрі «Сатирикон».
Деякий час композитор працював у Німеччині, у 1997 р. Д. Тухманов повернувся в капіталістичну Россию. У 2000 р. він отримав звання — Народний артист Росії. Почався відход композитора від естради.
Восени 2001 р. відбулася прем'єра вистави «Мадлен, спокійно!», музыку до якого Д. Тухманов написав заради Гурченко Людмили Марківни. В червні 2003 р. в московскому театрі Сатири відбулася прем'єра комедії «Слишком женатый таксист», музыка теж Д. Тухманова. В 2002 р. до урочистостей з нагоди Дня слав'янскої культури і писеменості у місті Новосибірськ Д. Тухманов створив ораторію «Легенда про Єрмаке» для хору, солистів и оркестру.
У 2009 р. прем'єра опери Д. Тухманова «Цариця» про Катерину ІІ прошла 22 и 23 липня на сцені Александринского театру Санкт-Петербургу. Режиссер-постановник Д. Бертман.
Посилання
- http://www.tuxmanov.ru/ (офіційний сайт Д. Ф. Тухманова)