Бернардо де Домінічі
Ця стаття в процесі редагування певний час. Будь ласка, не редагуйте її, бо Ваші зміни можуть бути втрачені. Якщо ця сторінка не редагувалася кілька днів, будь ласка, приберіть цей шаблон. Це повідомлення призначене для уникнення конфліктів редагування. Останнє редагування зробив користувач Lorry (внесок, журнали) о 18:48 UTC (5306459 хвилин тому). |
Бернардо де Домінічі | ||||
---|---|---|---|---|
Bernardo de' Dominici | ||||
При народженні | Bernardo de' Dominici | |||
Народження | 1683 Неаполь, Неаполітанське королівство[1] | |||
Смерть | 1759 | |||
Неаполь ,Італія | ||||
Національність | італієць | |||
Жанр | релігійні і жанрові композиції, пейзажі, марина | |||
Навчання | Раймонд де Домінічі, Матіа Преті, Франц Йоахим Бейк | |||
Діяльність | художник, мистецтвознавець, письменник | |||
Напрямок | провінційне бароко, маньєризм | |||
Роки творчості | 1—1656 | |||
Вплив | Раймонд де Домінічі | |||
Твори | релігійні і жанрові композиції, пейзажі, марина | |||
| ||||
Бернардо де Домінічі( італ. Bernardo de' Dominici 1683 — 1759 ) — неаполітанський художник 18 ст. Створював пейзажі і морські краєвиди, картини побутового жанру. Більш відомий як історіограф неаполітанських архітекторів, скульпторів і художників.
Життєпис
Походив з родини художника. Батько, Раймонд де Домінічі[2], працював над створенням релігійних образів. Представник провінційного бароко, батько брався за створення для церков художніх плафонів і фресок, котрі підписував «Raindomaltese», бо навчався на Мальті[3]. Логічно, що перші художні навички Бернардо де Домінічі отримав у батька.
Бернардо де Домінічі надалі удосконалював майстерність під керівництвом художиків Матіа Преті ( 1613—1699 ) та Франца Йоахима Бейка (Franz Joachim Beich), німця за походженням, автора пейзажів.
Бернардо де Домінічі створював пейзажі і морські краєвиди, картини побутового жанру, брався за релігійний живопис.
1727 року оприлюднив життєпис неаполітанського художика Луки Джордано. Почав збирати свідоцтва і перекази про неаполітанських архітекторів, скульпторів і художників. Завдяки його розшуковій і мистецтвознавчій праці ми знаємо приблизно про половину неаполітанських митців, нехай і неповністю.
1742 року твір Бернардо де Домінічі вийшов з друку у трьох книгах.
Вибрані твори художника
- «Самсон і Даліла»
- «»
Перша книга «Життєписів неаполітанських художників, скульпторів, архітекторів»
- Антоніо Бамбоччо (Antonio Bamboccio )
- Андреа Чікконе ()
- Аньоло Франко ()
- Белісаріо Коренціо ()
- Гаспаро Феррата ()
- Колантоніо дель Фйоре ()
Друга книга
Третя книга
Джерела
- Bernardo de' Dominici, Vite dei Pittori, Scultori, ed Architetti Napolitani, Francesco e Cristoforo Ricciardo, Nápoles, 1742, t. І, ІІ, III.
- http://www.scenaillustrata.com/public/spip.php?article1264
Примітки
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бернардо де Домінічі |