Кедров Костянтин Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Костянтин Олександрович Кедров (раніше — Бердичівський; * 12 листопада 1942, Рибінськ, РРФСР) — радянський і російський поет, філософ і літературний критик, доктор філософських наук. Член Союзу письменників СРСР (1989). Член виконкому Російського ПЕН-клубу.

Закінчив історико-філологічний факультет Казанського університету, потім аспірантуру Літературного університету. У 1973-1986 рр. викладав російську літературу в інституті ім А. М. Горького в Москві. Його спецкурси за Л. Толстим і Достоєвським викликали різке невдоволення КДБ, в результаті чого був відсторонений від викладання[1].

З 1991 — літературний оглядач газети «Ізвєстія»[2].

Як президент Асоціації поетів ЮНЕСКО в Росії разом з Юрієм Любимовим та Андрієм Вознесенським 21 березня 2000 року провів перший в Росії Всесвітній день поезії ЮНЕСКО на сцені Театру на Таганці.

Оглядач журналу рос. «Эхо планеты».

Примітки

  1. Колумнист: Кедров Константин Александрович (рос.)
  2. КЕДРОВ Константин Александрович (рос.)