Підтиченко Марія Максимівна
Підтиченко Марія Максимівна (24 травня (6 червня) 1912, с. Чорноглазівка (Слобожанщина; тепер Юр'ївський р-н Дніпропетровської обл. – 29 липня 1991, Київ) – педагог - організатор, кандидат філософських наук (1947), професор, дійсний член Академії пед. наук СРСР (1968). Закінчила Харківський національний ун-тет ім. В. Н. Каразіна (1934); викладала філософію у вищих навчальних закладах Дніпропетровська: металургійному — по 1936, та хіміко-технологічному ін-тах — по 1940. У 1940-1956 – на державній і громадській роботі. Одна із засновників та керівників Київської міської, згодом - республіканської організацій тов-ва «Знання» (1947-1948). Була членом делегації жінок України на конгресах МДФЖ, членом Генеральної ради виконавчого комітету Міжнародної Демократичної Федерації Жінок; на сесії Генеральної Асамблеї ООН в США (1958). Автор наукових праць з питань педагогіки. Нагороджена орденами: Трудового Червоного Прапора, Червоної Зірки, Вітчизняної війни 2 ступеню, медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.». 1956 - 1970 - ректор Київського державного педінституту ім. О.М. Горького.
. Нагороджена двома орденами Трудового Червоного Прапора, орденом Червоної Зірки, Вітчизняної війни 2 ступеню, медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.», іншими медалями.
| Підтиченко Марія Максимівна | |
|---|---|
| Народилася | 24 травня (6 червня) 1912 Чорноглазівка |
| Померла | 28 липня 1991 (79 років) Київ, Українська РСР, СРСР |
| Країна |  Російська імперія →  СРСР |
| Діяльність | державна діячка |
| Alma mater | Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна |
| Заклад | Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова |
| Посада | професор |
| Науковий ступінь | кандидат філософських наук |
| Науковий керівник | Ректор |
| Партія | КПРС |
| Нагороди |     |
Поступила на історико-філософський факультет Харківського державного університету. По закінченні навчання 1934 року розпочала педагогічну діяльність - викладала філософію у вищих навчальних закладах Дніпропетровська: Металургійному — по 1936, та Хіміко-технологічному інститутах — по 1940. 1939 року - секретар Дніпропетровського обкому комсомолу, 1940 – секретар ЦК ЛКСМУ з пропаганди.
Під час Другої світової війни – секретар Дніпропетровського обкому комсомолу.
В 1944-46 і 1950-54 роках - секретар Київського міськкому партії з питань пропаганди.
1947 - одна із засновників та керівників Київської міської, згодом - республіканської організацій Товариства «Знання». Того ж 1947 захистила дисертацію з філософії, в 1948-50 та 1954-56 роках завідує кафедрою філософії в Київському державному інституті театрального мистецтва ім. І.К.Карпенка-Карого.
1958 року була членом делегації жінок України на сесії Генеральної Асамблеї ООН в США.
Є авторкою праць з питань педагогіки.
Джерела
- Жінки-науковці
- Народились 6 червня
- Народились 1912
- Померли 28 липня
- Померли 1991
- Померли в Києві
- Кандидати філософських наук
- Члени КПРС
- Кавалери ордена Трудового Червоного Прапора
- Кавалери ордена Червоної Зірки
- Кавалери ордена Вітчизняної війни II ступеня
- Нагороджені медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Уродженці Юр'ївського району
- Випускники Харківського університету
- Українські педагоги
- Діячі УРСР
- Ректори України