Артуро Тосканіні

Артуро Тосканіні
Arturo Toscanini
Зображення
Маестро у 1908 році
Основна інформація
Дата народження	25 березня 1867(1867-03-25)
Місце народження	Парма, Італія
Дата смерті	16 січня 1957(1957-01-16) (89 років)
Місце смерті	Рівердейл, Нью-Йорк, США
Причина смерті	інсульт
Поховання	Монументальне кладовище
Роки активності	з 1886
Громадянство	Італія і Королівство Італія
Національність	італієць
Професія	диригент
Освіта	Консерваторія Парми
Інструменти	віолончель
Жанри	класична музика
Лейбли	RCA Records
Нагороди	золота медаль Королівського філармонічного товаристваd (1937) зірка на голлівудській Алеї слави
Батько	Claudio Toscaninid
Діти	Wally Toscanini Castelbarcod, Walter Toscaninid і Wanda Toscanini Horowitzd
Цитати у Вікіцитатах  Файли у Вікісховищі

Арту́ро Тоскані́ні (італ. Arturo Toscanini;  • 25 березня 1867, Парма, Італія — пом. 16 січня 1957 Рівердейл, Нью-Йорк, США) — італійський диригент.

Життєпис

Народився в родині кравця. У дев'ять років він був прийнятий у Королівську музичну школу в Пармі. Займаючись у класах віолончелі, фортепіано й композиції, одержав стипендію в одинадцять років, а в тринадцять почав виступати як професійний віолончеліст. В 18-літньому віці з відзнакою закінчив консерваторію й був прийнятий у пересувну італійську оперну трупу як віолончеліст і помічник хормейстера. Трупа відправлялася на зимовий сезон у Бразилію. 25 червня 1886 через суперечки між постійним диригентом трупи та менеджерами, Тосканіні довелося встати за диригентський пульт при виконанні Аїди Джузеппе Верді в Ріо-де-Жанейро. Він продиригував оперою напам'ять. Так почалася його диригентська кар'єра, який він віддав близько 70 років.

Перший італійський ангажемент Тосканіні одержав в Туріні. Протягом наступних 12 років він диригував в 20 італійських містах і містечках, поступово завойовуючи репутацію кращого диригента свого часу. У 1892 він провів прем'єру «Паяців» Р. Леонкавалло в Мілані, у 1896 його запросили диригувати першим виконанням Богеми Дж. Пуччіні у Туріні (1896). В 1897 він оженився на дочці міланського банкіра Карлі де Мартіні; від цього шлюбу народилося четверо дітей, але один син умер у дитинстві.

Могила Тосканіні на кладовищі Cimitero Monumentale di Milano

Протягом 15 років Тосканіні був провідним диригентом міланського театру «Ла Скала». З 1898 по 1903 він паралельно працював у театрі Буенос-Айреса. Незгода з художньою політикою «Ла Скала» змусило Тосканіні в 1904—1906 покинути цей театр, потім він повернувся туди ще на два роки. В 1908 чергова конфліктна ситуація спонукала диригента покинути Мілан. Так він у перший раз приїхав у США, де протягом семи років (1908—1915) був диригентом «Метрополітен-опера». Із приходом Тосканіні, що залучив у театр таких співаків, як Енріко Карузо, Джеральдіна Фаррар й інших найбільших музикантів того часу, почалася легендарна ера в історії оперного театру в США. Але й тут Тосканіні виразив незгоду з художньою політикою й в 1915 виїхав в Італію, де після закінчення війни знову став головним диригентом «Ла Скала». Цей період (1921—1929) став епохою блискучого розквіту міланського театру.

В 1927 він став головним диригентом Нью-Йоркського філармонічного оркестру, з яким виступав протягом двох попередніх сезонів як гастролер. В 1930 він відправився з оркестром у перше європейське турне. Цю посаду Тосканіні залишив в 1936, після 11 проведених сезонів. У Європі він двічі диригував на байройтських вагнеровських фестивалях (1930—1931), на зальцбурзькому фестивалі (1934—1937); заснував свій власний фестиваль в Лондоні (1935—1939) і диригував також на фестивалі в Люцерні (1938—1939). В 1936 він сприяв організації Палестинського оркестру (нині Ізраїльський філармонічний оркестр).

Завершальний і найвідоміший період життя Тосканіні почався в 1937, коли він провів перший з 17 сезонів радіоконцертів із Симфонічним оркестром Нью-Йоркського радіо (NBC). Із цим оркестром він здійснив турне по Південній Америці в 1940, а в 1950 об'їхав США з ансамблем оркестрових музикантів.

Останнім сезоном в творчій кар'єрі Тосканіні став сезон 1953—1954 років. Помер диригент у своєму будинку в Рівердейлі (штат Нью-Йорк), його тіло було перевезено до Італії й поховано у Мілані.

Посилання

• Arturo Toscanini official website
• Артуро Тосканіні на сайті AllMusic. (англ.)
• Toscanini's reforms at La Scala
• Тоскаіні та історія NBC Symphony plus Live WWII broadcast