Карпівці (Житомирський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Карпівці
Країна Україна Україна
Область Житомирська область Житомирська область
Район Чуднівський
Рада Карповецька сільська рада
Облікова картка Карпівці 
Основні дані
Засноване 1714
Населення 2037
Площа 7,941 км²
Густота населення 256,52 осіб/км²
Поштовий індекс 13235
Телефонний код +380 4139
Географічні дані
Географічні координати 49°57′18″ пн. ш. 28°06′28″ сх. д. / 49.95500° пн. ш. 28.10778° сх. д. / 49.95500; 28.10778Координати: 49°57′18″ пн. ш. 28°06′28″ сх. д. / 49.95500° пн. ш. 28.10778° сх. д. / 49.95500; 28.10778
Середня висота
над рівнем моря
242 м
Водойми р. Тетерів
Найближча залізнична станція Чуднів-Волинський
Місцева влада
Адреса ради 13235, с. Карпівці, вул. Леніна, 15; тел. 9-32-31
Карта
Карпівці. Карта розташування: Україна
Карпівці
Карпівці
Мапа
Мапа

CMNS: Карпівці у Вікісховищі

Ка́рпівці — село в Україні, Чуднівському районі Житомирської області. Населення становить 2037 осіб.

Розташоване на обох берегах річки Тетерів.

Карпівці.Назва села пов"язана із заснуванням хутора Карпа,який був заснований на лівій притоці річки Тетерів - Закоща у 14 столітті.

Історичні відомості

Село Карпівці розміщене по обидва боки річки Тетерів.Навколо села в минулому росли великі дубові ліси,які були вирізані у 20-х роках ХХ століття.

Першими поселенцями села Карпівці були землероби.Густі ліси й болота надійно захищали жителів села від нападу турків і татарів. Першими відомими власниками Карповець були польські графи Карвіцькі,а саме Ян Карвіцький,який мав у своїй власності також села Волосівку і Бейзимівку.За архівними документами саме Ян Карвіцький дбав про облаштування місцевого кладовища,на його кошти була побудована у 1800 році кам"яна каплиця для богослужінь і інших відповідних потреб.

У 1810-му році,після смерті графа,його маєтності успадкував син - Станіслав Карвіцький.Разом із землями у його власність перейшли 672 селянина чоловічої статі,які були кріпаками,разом із своїми сім"ями.Молодий граф постійно позичав гроші,а заставою були кріпаки.Не спромігшись повернути борг,Станіслав Карвіцький змушений був віддати Бейзимівку.Досить часто в оренду на певний період віддавалися і Карпівці.

Деякий час,поки пан перебував у Кракові,в Карпівцях порядкувала його дружина - Вероніка Карвіцька.

Пани утримували в селі Сестру Милосердя,яка надавала медичну,соціальну і фізичну допомогу найбільш страденним і обездоленим.Щомісячно вона отримувала плату із графської казни.

До речі,у ті часи Карпівці мали статус містечка,в той час як Волосівка і Бейзимівка - статус села.

.До 1861-го року жителі села були кріпаками пана Сініцького.

На початку 1918-го року селяни почали боротьбу за землю.5 січня 1918 року в селі відбувся розгром помістя пана Сініцького.Поміщицька земля стала поділена між селянами.В поміщицькому маєтку було утворено державне радгоспне господарство "Карпівці".Спочатку в радгоспівирощували зернові культури,а пізніше,з 1924 року,почали вирощувати хміль.Господарством у якому було понад 5000 га землі керувати було важко.Тому радгосп розділили на 4 артілі: ім.1 травня,ім.Петровського,ім.Леніна,ім.Сталіна. Кожна артіль мала своє окреме господарство.Село змінилося,збирали великі врожаї.

25 серпня 1941-го року село було окуповане німецькими загарбниками.Все було разгромлено,розграбовано.Звільнили село радянські війська 6 січня 1944-го року.

Після перемоги карпівчани почали відбудову свого господарства.За період з 1946 по 1953 роки пово було повністю відбудоване.Всі чотири колгоспи були з"єднані в радгосп.Радгоспне господарство стало зразковим.У нього вчилися господарювати сусідні колгоспи.

Щаслива доля випала доярці хмелерадгоспу "Карпівці" Лідії Федорівні Лихуші.За свою сумлінну працю вона була нагороджена орденом Леніна,орденом Дружби народів і удостоєна високого звання - Героя Соціалістичної Праці.

Станом на 1901 рік в елі налічувалося 435 жилих дворів у яких проживало 2550 осіб.

Станом на 1920 рік кількість дворів зросла до 558.

У 1911 році у селі було засновано однокласне училище. У ньому навчались 61 хлопчик і 21 дівчинка.На школу держава відпускала всього 255 карбованців,а община вносила ще 359 карбованців.В селі був один учитель - Табарук Володимир Абакумович.

З 1912 року навчання проходило в парафіяльній школі.В ній навчалося 63 учні,з них 20 дівчаток. Закінчили школу 10 хлопчиків і 2 дівчинки. У 1912 році держава відпускала на школу 700 карбованців,а община - 359.Навчання було платне. До 1917 року у школі викладали граф Сініцький,його дружина та син і священник.В період з 1917 по 1924- і роки в селі школи не було.

Із встановленням радянської влади в селі розпочинає активну роботу комосередок та товариство "Просвіта",які створили бібліотеку,хату-читальню,театральний гурток.А також ці організації підняли питання про відновлення навчального процесу в Карпівцях.

У 1924 році було організовано роботу чотирьохкласної школи.До 1967 року заняття проводились у 5 пристосованих приміщеннях,а 1 вересня 1967-го року діти перейшли у нове приміщення,де навчалось близько 1000 учнів.

Посилання

Примітки