Карпівці (Житомирський район)
село Карпівці | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Житомирська область |
Район | Чуднівський |
Рада | Карповецька сільська рада |
Облікова картка | Карпівці |
Основні дані | |
Засноване | 1714 |
Населення | 2037 |
Площа | 7,941 км² |
Густота населення | 256,52 осіб/км² |
Поштовий індекс | 13235 |
Телефонний код | +380 4139 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°57′18″ пн. ш. 28°06′28″ сх. д. / 49.95500° пн. ш. 28.10778° сх. д.Координати: 49°57′18″ пн. ш. 28°06′28″ сх. д. / 49.95500° пн. ш. 28.10778° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
242 м |
Водойми | р. Тетерів |
Найближча залізнична станція | Чуднів-Волинський |
Місцева влада | |
Адреса ради | 13235, с. Карпівці, вул. Леніна, 15; тел. 9-32-31 |
Карта | |
Мапа | |
|
Ка́рпівці — село в Україні, Чуднівському районі Житомирської області. Населення становить 2037 осіб.
Розташоване на обох берегах річки Тетерів.
Карпівці.Назва села пов"язана із заснуванням хутора Карпа,який був заснований на лівій притоці річки Тетерів - Закоща у 14 столітті.
Історичні відомості
Село Карпівці розміщене по обидва боки річки Тетерів.Навколо села в минулому росли великі дубові ліси,які були вирізані у 20-х роках ХХ століття.
Першими поселенцями села Карпівці були землероби.Густі ліси й болота надійно захищали жителів села від нападу турків і татарів. Першими відомими власниками Карповець були польські графи Карвіцькі,а саме Ян Карвіцький,який мав у своїй власності також села Волосівку і Бейзимівку.За архівними документами саме Ян Карвіцький дбав про облаштування місцевого кладовища,на його кошти була побудована у 1800 році кам"яна каплиця для богослужінь і інших відповідних потреб.
У 1810-му році,після смерті графа,його маєтності успадкував син - Станіслав Карвіцький.Разом із землями у його власність перейшли 672 селянина чоловічої статі,які були кріпаками,разом із своїми сім"ями.Молодий граф постійно позичав гроші,а заставою були кріпаки.Не спромігшись повернути борг,Станіслав Карвіцький змушений був віддати Бейзимівку.Досить часто в оренду на певний період віддавалися і Карпівці.
Деякий час,поки пан перебував у Кракові,в Карпівцях порядкувала його дружина - Вероніка Карвіцька.
Пани утримували в селі Сестру Милосердя,яка надавала медичну,соціальну і фізичну допомогу найбільш страденним і обездоленим.Щомісячно вона отримувала плату із графської казни.
До речі,у ті часи Карпівці мали статус містечка,в той час як Волосівка і Бейзимівка - статус села.
.До 1861-го року жителі села були кріпаками пана Сініцького.
На початку 1918-го року селяни почали боротьбу за землю.5 січня 1918 року в селі відбувся розгром помістя пана Сініцького.Поміщицька земля стала поділена між селянами.В поміщицькому маєтку було утворено державне радгоспне господарство "Карпівці".Спочатку в радгоспівирощували зернові культури,а пізніше,з 1924 року,почали вирощувати хміль.Господарством у якому було понад 5000 га землі керувати було важко.Тому радгосп розділили на 4 артілі: ім.1 травня,ім.Петровського,ім.Леніна,ім.Сталіна. Кожна артіль мала своє окреме господарство.Село змінилося,збирали великі врожаї.
25 серпня 1941-го року село було окуповане німецькими загарбниками.Все було разгромлено,розграбовано.Звільнили село радянські війська 6 січня 1944-го року.
Після перемоги карпівчани почали відбудову свого господарства.За період з 1946 по 1953 роки пово було повністю відбудоване.Всі чотири колгоспи були з"єднані в радгосп.Радгоспне господарство стало зразковим.У нього вчилися господарювати сусідні колгоспи.
Щаслива доля випала доярці хмелерадгоспу "Карпівці" Лідії Федорівні Лихуші.За свою сумлінну працю вона була нагороджена орденом Леніна,орденом Дружби народів і удостоєна високого звання - Героя Соціалістичної Праці.
Станом на 1901 рік в елі налічувалося 435 жилих дворів у яких проживало 2550 осіб.
Станом на 1920 рік кількість дворів зросла до 558.
У 1911 році у селі було засновано однокласне училище. У ньому навчались 61 хлопчик і 21 дівчинка.На школу держава відпускала всього 255 карбованців,а община вносила ще 359 карбованців.В селі був один учитель - Табарук Володимир Абакумович.
З 1912 року навчання проходило в парафіяльній школі.В ній навчалося 63 учні,з них 20 дівчаток. Закінчили школу 10 хлопчиків і 2 дівчинки. У 1912 році держава відпускала на школу 700 карбованців,а община - 359.Навчання було платне. До 1917 року у школі викладали граф Сініцький,його дружина та син і священник.В період з 1917 по 1924- і роки в селі школи не було.
Із встановленням радянської влади в селі розпочинає активну роботу комосередок та товариство "Просвіта",які створили бібліотеку,хату-читальню,театральний гурток.А також ці організації підняли питання про відновлення навчального процесу в Карпівцях.
У 1924 році було організовано роботу чотирьохкласної школи.До 1967 року заняття проводились у 5 пристосованих приміщеннях,а 1 вересня 1967-го року діти перейшли у нове приміщення,де навчалось близько 1000 учнів.
Посилання
Примітки
|
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |