Ічкінський район (АР Крим)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Совєтський район
адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті Автономна Республіка Крим
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область: Автономна Республіка Крим
Код КОАТУУ: 125200000
Утворений: 1935
Населення: 34349 (на 1.01.2019)
Площа: 1080 км²
Густота: 31.7 осіб/км²
Тел. код: +380-6551
Поштові індекси: 97200—97251
Населені пункти та ради
Районний центр: смт Совєтський
Селищні ради: 1
Сільські ради: 11
Смт: 1
Села: 38
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Голова ради: Маснік Іван Миколайович
Голова РДА: Глобинець Григорій Іванович
Адреса: 97200, Автономна Республіка Крим, Совєтський район, смт. Совєтський, вул. 30 років Перемоги, 15, 9-11-07
Мапа
Мапа

Совєтський район у Вікісховищі

Совє́тський райо́н (до 1944 року — Ічкинський район; рос. Советский район, крим. İçki rayonı) — район АР Крим. Адміністративний центр — смт Совєтський. Населення становить 34 329 жителів (на 1.08.2012).

Географія

Розташований на північному сході Кримського півострова за 105 км від столиці республіки — м. Сімферополя. На півночі і північному сході межа його проходить по побережжю оз.Сиваш, на сході межує з Кіровським, на півдні — з Білогірським, на заході — з Нижньогірським районом. Площа — 107,9 тис. га.

Території району входять до зони зрошування Північно-Кримського каналу. Ґрунти — від солончаків і бурих солонців близько оз.Сиваш до каштанових і південних чорноземів.

Історія

Перша письмова згадка про Ічки датується 1798 р.

Район утворений в січні 1935 р. — як Ічкинський, з 1944 р. — Совєтський.

У 1962 р., у порядку укрупнення сільських районів, ліквідований як адміністративно-територіальна одиниця і приєднаний до Нижньогірського району. У 1966 р. знов відновлений.

Адміністративний поділ

Район адміністративно-територіально поділяється на 1 селищну раду і 116 сільських рад, які підпорядковані Совєтській районній раді та об'єднують 49 населених пунктів[1].

  • Советська селищна рада
  • Дмитрівська сільська рада
  • Завітненська сільська рада
  • Іллічівська сільська рада
  • Красногвардійська сільська рада
  • Краснофлотська сільська рада
  • Некрасовська сільська рада
  • Прудовська сільська рада
  • Пушкинська сільська рада
  • Урожайнівська сільська рада
  • Чапаївська сільська рада
  • Чорноземненська сільська рада

Населення

Населення — 37,6 тис. чоловік

Національний склад населення району за переписом 2001 р.[2]

чисельність частка, %
росіяни 18 234 48,5
кримські татари 8 344 22,2
українці 8 287 22,1
татари 757 2,0
білоруси 499 1,3
мордва 186 0,5
цигани 150 0,4

Етномовний склад району (рідні мови населення за переписом 2001 р.)[3]

російська кримсько
татарська
українська білоруська циганська
СОВЄТСЬКИЙ РАЙОН 64,4 21,2 10,4 0,3 0,3
смт СОВЄТСЬКИЙ 67,7 20,9 8,3 0,3 0,6
ДМИТРІВСЬКА сільрада 66,3 15,8 17,5 0,1
ЗАВІТНЕНСЬКА сільрада 66,9 20,7 7,9 0,6
ІЛЛІЧІВСЬКА сільрада 67,8 20,7 10,0 0,3
КРАСНОГВАРДІЙСЬКА сільрада 61,8 15,4 13,3 1,0 0,1
КРАСНОФЛОТСЬКА сільрада 57,2 23,3 11,5 0,8 1,2
НЕКРАСОВСЬКА сільрада 64,2 20,2 14,2 0,6
ПРУДІВСЬКА сільрада 69,3 17,4 7,7
ПУШКІНСЬКА сільрада 47,5 36,4 14,9 0,3
УРОЖАЙНІВСЬКА сільрада 56,8 11,9 13,2 0,1
ЧАПАЄВСЬКА сільрада 62,1 24,8 11,2 0,4 0,2
Чорноземненська сільрада 63,9 25,5 9,4 0,2

Економіка

Пріоритетна галузь народного господарства району — сільськогосподарське виробництво. Господарства багатогалузеві, з розвиненим садівництвом і виноградарством. На базі реформованих колективних господарств створені: 8 виробничих сільськогосподарських кооперативу, 5 — ТОВ, 1 — ЗАТ.

Станом на 01.01.2001 у районі діє 21 підприємство різних форм власності, 90 фермерських господарств які займаються виробництвом сільськогосподарської продукції.

У структурі культивованої площі найбільшу питому вагу займають зернові, технічні і кормові культури. Сільськогосподарські підприємства обслуговують: ремонтно-транспортні підприємства, сільгоспхімія, сільенерго, інкубаторна станція і ряд інших підприємств місцевого значення.

Промислові підприємства спеціалізуються у області переробки сільськогосподарської сировини: комбінат хлібопродуктів, маслобойний, виноробницькі заводи, ефіроолійний завод. Діє також друкарня.

Інфраструктура

У районі — 16 загальноосвітніх шкіл, 2 позашкільних установи, технікум механізації і гідромеліорації сільського господарства, 2 ПТУ; районна лікарня, 24 фельдшерсько-акушерських пункту, 6 амбулаторій, поліклініку; 23 клубних установи, 25 бібліотек, музична школа, 2 народних музеї, 15 театральних і 2 народних колективи; готель.

Територією району проходить залізниця Керч-Джанкой і автодорога республіканського значення.

Пам'ятки

На території району є кургани з похованнями епохи ранньої і пізньої бронзи, скіфські поховання.

Примітки

Посилання