Закон Пірса
Закон Пірса - один із законів класичної логіки, аналог законів подвійного заперечення і виключеного третього. Названий на честь американського логіка і філософа Чарльза Пірса.
Закон Пірса формально виглядає так:
що означає: P повинно бути істинно, якщо слідування Q з P з необхідністю тягне P. Закон Пірса є тавтологією класичної логіки, однак при цьому як правило не виконується в некласичних логіках, зокрема в інтуїціонистській логіці. При цьому додавання закону Пірса до будь якої аксіоматиці інтуїціонистської логіки, перетворює її в класичну. Те ж саме відбувається, при додаванні закону подвійного заперечення або закону виключеного третього. У цьому сенсі всі три закони еквівалентні. Однак у загальному випадку, існують логіки, в яких всі три закони нееквівалентний[1].
Примітки
- ↑ Zena M. Ariola and Hugo Herbelin. Minimal classical logic and control operators. In Thirtieth International Colloquium on Automata, Languages and Programming , ICALP’03, Eindhoven, The Netherlands, June 30 — July 4, 2003 // Lecture Notes in Computer Science. Vol. 2719. Pp. 871—885. Springer-Verlag, 2003.