Семенченко Семен Ігорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Семен Ігорович Семенченко
ПрізвиськоСемен Семенченко
Народження6 червня 1974(1974-06-06) (50 років)
Севастополь, УРСР
КраїнаУкраїна
ПриналежністьУкраїна Україна
Рід військ НГУ України
ОсвітаСевастопольський національний технічний університет
ПартіяСамопоміч
ЧленВерховна Рада України VIII скликання
Звання Майор
Командування «Донбас»
Війни / битвиАнтитерористична операція на Донбасі: Перший бій під Карлівкою, Другий бій під Карлівкою, Бої за Северодонецьк і Лисичанськ, Бій за Мар'їнку, Битва за Первомайськ, Битва за Іловайськ та інші
НагородиОрден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
CMNS: Семенченко Семен Ігорович у Вікісховищі

Семе́н І́горович Семе́нченко[1] (ур. Костянтин Ігорович Грішин; нар. 6 червня 1974[2], Севастополь, УРСР) — український військовик, командир 2-го Батальону спеціального призначення «Донбас» 1-ї Бригади оперативного призначення Національної гвардії України, сформованого з добровольців[3], майор резерву Національної гвардії України[4].

Біографічні відомості

Народився 6 червня 1974 року в м. Севастополь, де здобув середню освiту в школах № 3 i № 22. Опiсля поступив до Чорноморського вищого військово-морського училища ім. Нахімова, згодом у 1993 роцi перевiвся на факультет фінансів Севастопольского національного технічного університету. В пресi також були повiдомлення, що Семенченко здобув другу вищу освіту — кінорежисера[5][6][7]. Як Семенченко зазначив в своїй автобiографії кандидата в Народнi депутати України:

В юності почав виховувати у собі вольові якості, мужність і витривалість, саме тому пішов навчатися у Чорноморське вище військово-морське училище ім. Нахімова. У 1993 р., після того, як стало зрозуміло, що на флот я не зможу потрапити, вирішив здобути цивільну спеціальність. Для початку 90-х найбільш актуальним було глибоке розуміння економічних процесів, що мали місце в Україні і світі. Я перевівся до Севастопольського національного технічного університету на факультет фінансів. Саме тут здобував фінансову освіту, яка мені знадобилась у 1998 р., коли я вирішив самостійно піклуватися про свій добробут та благополуччя своїх рідних та близьких[8].

З 1998 по 2001 роки процював головним редактором газети «Севастопольський вісник».

У 2001 роцi став директором приватного підприємства ПП «Центр громадських соціально-економічних ініціатив» (м. Севастополь)[9].

З 2005 по 2010 рік директор ПП «Компанія Євролайн» (м. Севастополь)[10].

В 2011 році з дружиною заснував ТОВ «Обласна кур'єрська служба» (м. Севастополь).

Власник компанії ПП «Нове супутникове телебачення (НСТ)»[11].

Брав активну участь у громадському життi суспiльства: в 1990-х «був редактором двох газет, потім — керівником благодійного фонду і декількох громадських організацій»[12]. Член виконкому ГО «Народний рух за соціально-економічне та духовне відродження».

За свiдченням Семенченка — «сам росіянин, жінка — українка, діти — українці»[12].

Питання про справжнє ім'я

В інтерв'ю різним виданням Семен Семенченко довгий час розповідав, що Семен Семенченко — це псевдонім, що його справжнє ім'я було зовсім іншим, але зараз по паспорту він став Семеном Семенченко і під таким ім'ям буде жити далі.

З січня 2014 року на всіх публічних заходах Семенченко одягав балаклаву, пояснюючи це тим, що він родом з Донбасу і побоюється за власне життя і життя своєї родини, якщо прихильники ДНР зможуть ідентифікувати його. Балаклаву він зняв лише 1 вересня.

Наприкінці липня 2014 року хакери з групи «КіберБеркут» опублікували власне розслідування, в якому стверджували, що їм вдалося ідентифікувати людину, що ховається під псевдонімом «Семен Семенченко». За версією хакерів ним виявився Костянтин Ігорович Грішін, власник компанії «Нове супутникове телебачення». Варто відзначити, що опубліковані хакерами дата і місце народження Грішина співпали з датою і місцем народження Семенченко (06.06.1974, Севастополь).

Колишній начальник штабу батальйону «Донбас» — Сергій Єрьомін в інтерв'ю «Обозревателю» 4 вересня 2014 розповів, що при першому знайомстві з Семенченко в лютому 2014 року, Семен називав себе Костянтином.

На прес-конференції організованій «Обозревателем» 7 вересня 2014 р колишній боєць батальйону — Віктор Кондратюк розповів, що справжнє ім'я Семенченко — Костянтин Грішін. Донецький журналіст Артем Фурманюк також підтвердив, що під час спілкування з Семеном в березні 2014 року, Семен називав себе Костянтином.

В інтерв'ю «ТСН» 2 жовтня 2014 року на питання, чи знали родичі про те, що він — це він, коли Семенченко надів балаклаву (і взяв псевдонім), Семен відповів: «звичайно (знали), „кіберберкут“ їм свою версію вже розповів. Я зірка російського телебачення ще з квітня. Дуже швидко з'явилися мої фотографії (з проукраїнського мітингу) … Випадково хтось впізнав мене, і почалися з'ясування біографії і демонізація особистості». Тим самим, Семенченко побічно підтвердив розслідування хакерів (в частині прізвища), яке спочатку якраз і спиралося на фото Костянтина Грішина з проукраїнського мітингу і на листи дізналися його людей.

У передачі «Інсайдер» на українському телеканалі «ICTV» 10 жовтня 2014 Семенченко вперше зізнався, що до того як він змінив ім'я, його звали Костянтин Грішін.

Участь у АТО

Період до Національної гвардії

У серединi квітня 2014 року для боротьби з бойовиками самопроголошеної Донецької народної республіки Семенченко сформував на Донеччинi з громадян України загiн народного ополчення, який вiн запропонував назвати — батальйон «Донбас». Однак керівники Донецької облдержадмiнiстрацiї не підтримали iнiцiативу Семенченка. Тому активiсти перебазувалися на територію сусідньої Дніпропетровської області, де завдяки підтримці її керівництва змогли сформувати свiй підрозділ у статусі роти «Донбас-1» Полку національного захисту Дніпропетровської областi[13][14][15]. Як зазначив Семенченко: "Ми зіткнулися з серйозною протидією в нашій області. Губернатор, погоджуючись на словах, нічого не зробив. Тільки в сусідній області ми змогли сформуватися, завдяки Коломойському і його заступникам, Філатову і Корбану»[16]. Вишкіл добровольців був проведений у одному з сіл на межі Дніпропетровщини та Донеччини на території колишньої машинно-тракторної станції.

За словами Семена Семенченка, першу бойову зброю він та його соратники отримали, напавши з «травматикою» на контрольований терористами блок-пост 1 травня. Надалі, до включення до складу Національної гвардії, на озброєнні батальйону знаходилася легка стрілецька зброя, РГД та снайперські гвинтівки.

15 травня 2014 року Семенченко на чолі батальйону звільнив райвідділ міліції у Великій Новосілці від лояльної терористам міліції [17]. Після цього було замінено керівника райвідділу, а особовий склад приведений до повторної присяги на вірність Україні. Над будівлею райради було піднято прапор України.[18] Згодом близько 21.00 була отримана інформація про рух у бік Великої Новосілки 30-ти автомобілів бойовиків з так званого батальйону «Восток», однак справжній бій не відбувся. Після короткої перестрілки, отримавши декількох легкопоранених, «Восток» відступив.

22 травня 2014 року бійці батальйону взяли під охорону адміністративні будівлі Володарського району, з приміщення районної ради знято прапор «ДНР» та вивішено прапор України[19].

Вранці 23 травня 2014 року батальйон потрапив у засідку російських терористів у селі Карлівка Мар'їнського району[20]. Частині бійців вдалось вирватись з оточення та дістатись до блок-посту українських військових поблизу міста Красноармійськ. 5 чоловік загинуло. Внаслідок боїв майже половина бійців отримала поранення різного ступеня тяжкості[21]. Під час бою було знищено мінімум 15 терористів [22]. Батальйон «Донбас» втратив п'ятьох бійців, семеро поранено [23].

Російські засоби масової інформації в черговий раз поширювали неправдиву інформацію про те, що на блокпост терористів начебто здійснили напад представники політичної партії «Правий сектор»[24]. Втім, недостовірна інформація російських ЗМІ була черговий раз спростована[25].

Наприкiнцi травня на базi 1-ї роти розросшогося «Донбасу» був сформований батальйон спецiального призначення резервiстiв Національної гвардії України, який i очолив Семенченко, отримавший звання капітана резерву НГУ[26].

У складі Національної гвардії

На початку червня 2014 року новостворений резервний батальйон НГУ провiв тренування та бойове злагодження на полігоні Національної гвардії України поблизу села Нові Петрівці. З 630 бiйцiв «Донбасу» вiдiбрали 460 гвардійцiв; решта влилася до лав 24-го Батальйону територіальної оборони «Айдар» Збройних сил України[27].

29 червня Семенченко прибув до Києва з вимогою припинення перемир'я та введення воєнного стану. Провів демонстрацію під Адміністрацією Президента та виступив на сцені Майдану[28].

Липень 2014

4 липня 2014 року бійці батальйону під командуванням Семенченка у складі сил АТО брали участь у звільненні від терористів міста Миколаївка Донецької області[29].

Бійці батальйону «Донбас»

5 липня 2014 року розвідувальна рота батальйону під командуванням Семенченка брала участь у звільненні від терористів міста Костянтинівка Донецької області[30].

6 липня 2014 бійці батальйону під командуванням Семенченка разом з іншими підрозділами сил АТО здійснили роздвідку боєм у селі Карлівка поблизу Донецька з метою виявлення вогневих позицій терористів. Унаслідок операції терористів було знищено артилерією великого калібру та установками залпового вогню «Град», втрат зазнали також частини терористів з так званого батальйону «Сєвєр», які полишили свої позиції біля Донецького аеропорту[31].

Бійцями батальйону під командуванням Семенченка, які знаходяться у Артемівську, проводяться активні дії по звільненню міста від терористів, відбиваються нічні атаки бойовиків, споруджуються блокпости у місті та за його межами, а також готуються операції по зачистці території. Підрозділи батальйону забезпечують патрулювання прилеглих до Артемівська та Горлівки районів[32].

8 липня 2014 року у зону проведення АТО у Донецькій області прибула ще одна рота батальйону «Донбас»[33].

11 липня 2014 року розвідувальна група батальйону «Донбас» під командуванням Семена Семенченка поблизу Артемівська вступила у бій з терористами, які оточили блокпост. Під час бою було знищено 1 легкову автівку, 2 бійців батальйону отримали поранення, 7 терористів було убито і декількох поранено. Унаслідок бою позиції терористів було знищено, і вони змушені були відступити. По закінченню бою бійцями батальйону «Донбас» було проведено зачистку території, під час якої виявлено базу терористів та вилучено значну кількість зброї[34].

Відкрите тренування у Київській області

18 липня 2014 року бійці батальйону під командуванням Семена Семенченка вели бій з терористами у місті Попасній. Під час бою 2 бійців батальйону було убито, 6 отримали поранення, з боку терористів 7 осіб загинуло[35].

19 липня 2014 року під час наступного бою за Попасну, батальйоном під командуванням Семена Семенченка було знищено 4 блокпости терористів, вбито близько 40 терористів та узято у полон 6. Зі свого боку батальйон «Донбас» втратив 2-х бійців, 5 отримали поранення, 1 боєць вважається зниклим безвісти[36].

21 липня 2014 року у ході військової операції за участю підрозділів Збройних сил, батальйонів «Донбас» під командуванням Семена Семенченка та «Дніпро-2» було звільнено населений пункт Піски. Бійцями батальйону було взято у полон 4 озброєних терористів-саперів з вибухівкою з так званої «Російської православної армії». Під час операції батальйон «Донбас» втрат не зазнав [37]. Надалі було знищено укріплений район терористів поблизу населеного пункту Нетайлове та частково знищено укріпрайон у передмісті Донецька[38].

22 липня 2014 року бійцями батальйону під командуванням Семенченка було звільнено від терористів та взято під контроль місто Попасна. Під час бою було знищено понад 100 терористів «ЛНР», з боку батальйону втрати відсутні[39].

24 липня 2014 року батальйон «Донбас» під командуванням Семенченка разом з іншими підрозділами сил АТО звільнив від терористів місто Лисичанськ та розпочав патрулювання вулиць, роздачу продуктів та води місцевому населенню[40][41].

26 липня 2014 року батальйоном «Донбас» разом з підрозділами Збройних сил та Національної гвардії розпочато штурм Первомайська, у районі якого зосереджено значні сили терористів, озброєних установками Град, ПЗРК та бронетехнікою[42].

У той же день бійцями батальйону під командуванням Семенченка було взято склад терористичного угрупування "батальйон «Прізрак», який знаходився у приміщені Лисичанського скляного заводу. На складі було виявлено 2 одиниці бронемашин, зенітно-ракетну зброю, «ПТУР», міномети, стрілецьку зброю, велику кількість автівок, цистерни з бензином та соляркою, велику кількість комплектів форми з розпізнавальними знаками терористів, більше 800 ящиків з гуманітарною допомогою, російські паспорти та електронну базу бойовиків з особистими даними та фото[43].

Ветерани морської піхоти — бійці підрозділу «Купол» батальйону «Донбас»

29 липня народний депутат Олександр Бригинець повідомив, що командир добровольчого загону «Донбас» Семен Семенченко отримав призначення — він відповідальний за Артемівськ[44].

Серпень 2014

10 серпня 2014 року Збройними силами України за участю бійців батальйонів «Донбас», «Азов», «Шахтарськ», «Правого сектору» розпочато операцію зі звільнення Іловайська та ліквідації укріпленого району терористів[45].

14 серпня бійці батальйону під час обшуку церкви Московського патріархату у Слов'янську виявили арсенал боєприпасів. За словами представників батальйону: «Батюшка не виходить із запою третій день, тому якихось зрозумілих показань на цей рахунок дати не зміг. Будемо лікувати»[46].

18 серпня 2014 року бійці батальйону під командуванням Семенченка з важкими боями увійшли до Іловайська та вибили терористів з частини міста[47]. Східну частину Іловайська було взято під контроль, організовано зачистку, у ході якої знищено 3 блокпости та 4 вогневі точки терористів. До ранку 19 серпня більшу частину території міста було взято під контроль силами АТО[48].

Станом на 22 годину 19 серпня після важкого бою батальйон зазнав втрат під Іловайськом та змушений був відійти з поля бою[49]. 4 вояків батальйону, серед яких чоловік журналістки Михайлини Скорик Сергій, загинули від куль снайперів[50].

19 серпня, під час зачистки Іловайська, перебуваючи в передніх лавах, був поранений і прооперований у Дніпропетровську [51]. Продовжував координацiю функцiонування батальйону «Донбас» пiд час лiкування.

Відродження УВО

Наприкiнцi серпня 2014 року Семенченко закликав керiвникiв місцевих загонiв самооборони, патріотичних об'єднань та молодiжних воєнізованих організацій по всiй України розпочати органiзацiю всеукраїнського партизанського руху:

Вітчизна в небезпеці! І всім, кому вона дорога, я закликаю почати об'єднуватися і готуватися до народної війни - єдиного засобу, здатного не просто зупинити орду, а змести її до чортової матері з історичної реальності[52].

8 вересня 2014 року стало відомо, що комбат Семенченко ініціював створення нового громадського об'єднання — «Української військової організації»: «42 організації висловили готовність приєднатися до ініціативи, яка тоді називалася „Партизанським рухом“, а зараз отримує новий, більш широкий зміст»[53].

За його словами, відроджена Українська військова організація провела збори, в яких взяли участь 140 представників «самооборони», територіальних батальйонів, волонтерських організацій з усіх областей України.

На цих зборах були прийняті наступні рішення:


Політична діяльність

Брав участь у Першому та Другому Майданах.

На парламентських виборах 2014 року комбат Семенченко вирiшив баллотуватися від партії львівського полiтика, мера мiста Андрія Садового — «Об'єднання „Самопоміч“»[55][56][57]. 12 вересня 2014 року оприлюднено виборчі списки «Самопомочі», в яких комбат фігурує під номером 2, а Андрій Садовий — номер 50[58]. В ефірі «Еспресо.TV», комбат так пояснив причини свого рiшення йти у «велику полiтику»:

Є речі, які необхідно робити вже зараз до виборів в Раду. Це перш за все ситуація з пораненими, полоненими, з людьми, які загинули. Найчастіше відбуваються ситуації, коли люди, які потрапляють у полон, дуже довго визволяються. Там дуже великий ланцюжок погоджень. Я думаю, що за «мінськими угодами» ці люди повинні бути вже на волі. Зараз будемо організовувати потихеньку громадський тиск. Без криків, без мітингів разом матерями і дружинами. Щоб нам дали звіт, як це відбувається[59].

Одним iз пунктiв програми Семенченка є розбудова створеної ним «Української військової організації», яка мобiлiзує громадкiсть для сприяння процесу формування єдиної системи територіальної оборони в Українi. Як зазначив Семенченко:

Це система підготовки людей, відбір людей за мотивацією. За ними не бігатимуть мами і дружини з криками «віддайте нам наших дітей». Це люди більш старшого віку, які для себе вже все вирішили і мають мотивацію на захист Батьківщини. Багато хто не мають можливості поповнити батальйони, армію. Вони підуть у війська територіальної оборони в своєму регіоні[59].

Своє бачення майбутнього України як кiнцевої мети своєї політичної діяльністі комбат Семенченко сформульовав так:

Наша Україна-мрія – це сильна, незалежна країна, де діятимуть ті закони, які дозволятимуть людям добиватися у житті результатів, згідно своїх здібностей, не маючи родинних зв'язків, або протекції. Війна закінчиться коли країна стане сильною, а суспільство – справедливим[60].

Мiжнародна дiяльнiсть

Файл:Semen Semenchenko in Washington.jpg
Семенченко у Вашинґтоні в International Republican Institute

14 вересня 2014 року Семен Семенченко в складi делегацiї «Української військової організації» прибув до Сполучених Штатiв Америки, де вiн зустрiвся з членами Конгресу, представниками Пентагону, американської громадськосьтi та української дiаспори. Обговорювалися шляхи допомоги США в створеннi системи територіальної оборони в Українi[61][62].

Сім'я

Семенченко має дружину Московець Наталію Олегівну i троє дiтей[63]; вiн тривалий час приховував обличчя та особисті дані, щоб захистити сім'ю та близьких, якi перебували на території Криму, окупованого Російською Федерацією, та в Донецьку. Тому на публіці Семенченко весь час з'являвся одягнутим у балаклаву, яка приховувала все обличчя, крім очей. Як пояснив Семенченко:

Це було викликано тим, що у мене залишалися близькі родичі у двох регіонах, окупованих Путіним — у Донецьку та в Криму. І незабаром останні родичі у мене евакуюються. До речі, не всі з них, на жаль, підтримують Україну — це все ж і громадянська війна теж, на жаль[4].

Нагороди та вiдзнаки

21 серпня 2014 року майор резерву НГУ Семен Семенченко «за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України», а також за бойові заслуги проявлені при визволенні міст Артемівськ, Попасна та Лисичанськ, був вiдзначений Орденом Богдана Хмельницького III ступеня[26][64]; 1 вересня 2014 року орден був вручений. Також, Семенченко був нагороджений іменною табельною зброєю з правом довічного носіння — пістолетом Форт-17 вітчизняного виробництва[65]. Під час офіційної церемонії нагородження, в якiй прийняв участь чинний прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк, Семенченко вперше публічно зняв балаклаву.[66][67]

Критика

Непрофесіоналізм

Колишній начальник штабу батальйону «Донбас» - Сергій Єрьомін в інтерв'ю «Обозревателю» 4 вересня 2014 звинуватив Семенченко в непрофесіоналізмі і популізмі. За словами Єрьоміна, батальйон для Семенченко - це комерційний проект, він добре пише в «Фейсбуці», але не є справжнiм військовим, а в критичних моментах просто самоусувається. Для розкрутки батальйону Семенченко часто запрошував журналістів і влаштовував фото-сесії[68][69]. За словами Єрьоміна, Семенченко говорив:

Я розумію, що телебачення з нікого може зробити когось[70].

Ротний командир полку МВС «Дніпро» Володимир Шилов (колишній боєць «Донбасу») звинуватив Семенченка у втратах під Карлівкою: «У Карлівці він за два дні виклав маршрут руху. І практично неозброєних людей кинув в м'ясорубку, при цьому сам перебував позаду і розписував все в фейсбуці ... Після цього багато розвернулися і пішли від нього, хто в "Дніпро", хто в "Шахтарськ"»[71].

На початку вересня в «УНІАН» відбулась прес-конференція, на якій з критикою на адресу Семенченко виступили 15 бійців «Донбасу». На прес-конференції були присутні представники 29 засобів масової інформації, але на екрани не вийшов жоден сюжет. Через тиждень, 11 вересня 2014 «Обозреватель.UA» опублікував відеозапис з цієї прес-конференції, учасники назвали Семенченко піарником, який не розуміється у військовій справі, і звинуватили в надмірних людських втратах[72][73].

На прес-конференції були присутні: Віктор Кондратюк (позивний «Писар»), Олег Шевченко (позивний «Серафим»), Володимир Бабенко (позивний «Фагот»), Віктор Дегтярьов (позивний «Сенсей»), Сергій Поволскій (позивний «Павло»), Артем Солободянюк, Олександр Уценко, Володимир Шилов, Олег Дуб та інші[74].

Зникнення Олександра Калашника

15 жовтня 2014 в Києві близько десятка осіб пікетували будівлю Адміністрації президента, вимагаючи розшукати зниклого місяць тому замначальника штабу батальйону «Донбас» - Олександра Калашника. В сюжеті телеканалу «Україна» навіть висловлювалося припущення, що до цієї пропажу може бути причетний сам Семенченко, т.я. між ним і зниклим нібито був конфлікт[75].

За словами Надії Мальцевої - подруги зниклого, Олександр Калашник справно виконував свої обов'язки аж до 14 вересня (коли він зник), але крім іншого, він також займався і розслідуванням фінансової діяльності батальйону.

Семенченко спростував всі звинувачення, але при цьому звинуватив зниклого Олександра Калашника в розголошенні особистої інформації: «Він вів базу даних батальйону, яка 12 вересня (за пару днів до його зникнення) була опублікована на сайтах "Кіберберкут" і "Російська весна"». За словами Семенченко після публікації особистих даних, довелося терміново евакуювати сім'ї солдат, які проживають на території сепаратистів. Семенченко також наголосив, що сам зацікавлений у пошуку зниклої людини і сподівається, що той скоро знайдеться[76].

Варто зауважити, що особисті дані бійців батальйону «Донбас» були опублікована хакерами не 12 вересня (як заявив Семенченко), а 24 вересня[77][78].

Поїздка в Рівне

В середині жовтня 2014 року під час відвідування м. Рівне, Семен Семенченко пересувався по місту на автомобілі Audi Q7 з держномером «Донбас 07», фотографію якого опублікував рівненський журналіст, волонтер - Юрій Дюг у «Фейсбуці»[79]. Деякі користувачі висловилися критично і угледіли в цьому порушення ПДР, так як номерний знак «Донбас 07», на їхню думку, є несправжнім.

Семенченко, коментуючи даний інцидент, послався на те, що машина за кермом якої він сидів, належить не йому, якщо й було якесь порушення правил, то про це необхідно заявити в ДАІ, відповідно до закону[80][81].

Примітки

  1. ↑ Семенченко зізнався, що раніше мав інше ім'я, однак зараз він використовує свій колишній псевдонім як офіційне ім'я
  2. ↑ Позачергові вибори народних депутатів України 26 жовтня 2014 року. Відомості про кандидата в народні депутати України // Офіційний сайт ЦВК
  3. ↑ Командир батальона "Донбасс" собрал на Майдане четыре автобуса добровольцев (рос.). «Зеркало недели. Украина». 1 червня 2014. Процитовано 12 липня 2014. (рос.)
  4. ↑ а б Комбат «Донбасу» назвав своє справжнє ім'я
  5. ↑ Ukraine civil war fears mount as volunteer units take up arms (англ.). The Guardian. 15 травня 2014. Процитовано 12 липня 2014. (англ.)
  6. ↑ Михайло Глуховський. (22.05.2014). Семен Семенченко: Донбасс накрыла преступная сеть регионалов, коммунистов и криминалитета. Их нужно просто давить (рос.). «Главком». Процитовано 12 липня 2014. (рос.)
  7. ↑ Как командир батальона «Донбасс» Семенченко учился во ВГИКе (рос.)
  8. ↑ Автобiографії кандидата в народнi депутати України Семенченко Семена Ігоровича, № 2 у списку полiтичної партії «Самопомiч»
  9. ↑ ПП «Центр громадських соціально-економічних ініціатив»; Дата первинної реєстрації — 28 жовтня 1998 року; Керівник компанії—Грішін Костянтин Ігоревич
  10. ↑ ПП «Компанія Євролайн»
  11. ↑ Хто ви, містер Семенченко?, 30 липня 2014
  12. ↑ а б Був редактором, активістом, підприємцем, — Семенченко про своє минуле
  13. ↑ Добровольцы на марше: кто готов воевать за Юго-Восток
  14. ↑ Первый бой комом. Что мы знаем о батальоне «Донбасс»
  15. ↑ Формується батальйон «Донбас»
  16. ↑ Народна армія. Все про добровольчі батальйони, що воюють на Донбасі (ФОТО)
  17. ↑ Батальйон «Донбас» взяв під контроль район Донеччини — командир
  18. ↑ Батальйон «Донбас» звільнив РВВС у Великій Новосілці від продажної міліції
  19. ↑ Батальйон «Донбас» взяв під контроль ще один район Донеччини
  20. ↑ Батальйон "Донбас" прорвався з засідки біля Карлівки, половина бійців - поранені. Дзеркало Тижня. 23 травня 2014.
  21. ↑ Батальйон "Донбас" потрапив у засідку: бійці в оточенні, армія ігнорує прохання про допомогу. УНІАН. 23 травня 2014.
  22. ↑ Преса України: Батальйон «Донбас» виходячи з оточення знищив 15 терористів
  23. ↑ Сегодня: У бою під Карлівка загинули 5 бійців батальйону «Донбас»
  24. ↑ Лєнта.ру: «Правый сектор» пришел на помощь батальону «Донбасс»(рос.)
  25. ↑ РБК Україна: Батальйон «Донбас» заперечує участь «Правого сектора» у сутичках під Карлівка 23 травня, — ІО
  26. ↑ а б Указ Президента України № 660/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
  27. ↑ Кількісний склад батальйону «Донбас» досяг 630 осіб
  28. ↑ Комбат «Донбасса» Семенченко: Если после окончания "перемирия" не будет реальных шагов, я лично создам «Украинскую народную республику» на Донбассе (рос.). Інтернет-видання «ГОРДОН» — gordonua.com. 12 липня 2014. Процитовано 12 липня 2014. (рос.)
  29. ↑ Щоденники війни — 3
  30. ↑ Щоденники війни — 4
  31. ↑ Щоденники війни — 5
  32. ↑ Щоденники війни — 6
  33. ↑ Бійці «Донбасу» прибувають на передову
  34. ↑ Щоденники війни — 7
  35. ↑ Щоденники війни — 8
  36. ↑ Щоденники війни — 9
  37. ↑ Щоденники війни — 10
  38. ↑ Щоденники війни — 11
  39. ↑ Щоденники війни — 12
  40. ↑ Звільнення Лисичанська
  41. ↑ Звільнений Лисичанськ
  42. ↑ Семенченко: Сили АТО штурмують Первомайськ
  43. ↑ Склад батальйону «Призрак»
  44. ↑ Семенченко відповідатиме за Артемівськ
  45. ↑ Дневники войны — 13
  46. ↑ У Слов'янську в церкві Московського патріархату знайшли арсенал боєприпасів
  47. ↑ «Донбас» із запеклими боями увійшов в Іловайськ
  48. ↑ Сили АТО зачищають Ясиновату, контролюють уже більше половини Іловайська
  49. ↑ «Донбас» зазнав втрат і вийшов з бою під Іловайськом
  50. ↑ В бою загинув чоловік журналістки Михайлини Скорик
  51. ↑ Пораненого командира батальйону «Донбас» евакуювали з зони АТО у Дніпропетровськ
  52. ↑ Комбат "Донбасу" Семенченко взявся готувати всеукраїнський партизанський рух
  53. ↑ Семенченко створює нову політичну організацію
  54. ↑ Українська військова організація провела збори в Українському домі Києва — Семенченко
  55. ↑ Відомості про кандидата в народні депутати України: Семенченко Семен Ігорович
  56. ↑ Семен Семенченко, веб-сайт «Самопомочі»
  57. ↑ Командир «Донбасу» балотуватиметься в Раду від партії Садового
  58. ↑ «Самопоміч» визначилася зі списком: Семенченко — другий, Садовий — 50-й
  59. ↑ а б Семенченко розповів, навіщо йде в Раду
  60. ↑ У політику йду не я, а весь склад батальйону "Донбас", – Семен Семенченко
  61. ↑ Mark Snowiss. Ukraine's Donbas Battalion Commander Seeks US Support, Voice of America, Sept. 16, 2014.
  62. ↑ Семен Семенченко в прямому ефірі телеканалу 24
  63. ↑ Тимур Олевський (17 травня 2014). Интервью Семена Семенченко телеканалу «Дождь» (рос.). «Дождь». Процитовано 12 липня 2014. (рос.)
  64. ↑ Арсеній Яценюк відвідав дніпропетровську лікарню, де перебувають поранені бійці АТО, Урядовий портал, 1 вересня 2014.
  65. ↑ В Днепре наградили знаменитых бойцов АТО (рос.)
  66. ↑ Семенченко вперше зняв балаклаву (фото). (рос.)
  67. ↑ Командир батальйону «Донбас» Семен Семенченко нарешті показав своє обличчя без балаклави.
  68. ↑ Бійці Донбасу: Батальйон для Семенченка - тільки бізнес, Корреспондент.net, 5 вересня 2014
  69. ↑ "Через бездарне командування гинуть люди", 4 вересня 2014
  70. ↑ Один з засновників батальйону "Донбас": для Семенченка батальйон - бізнес, комерційний проект, 5 вересня 2014
  71. ↑ Бійці батальйону «Донбас» розповіли про Семена Семенченка. ВІДЕО
  72. ↑ Татьяна Заровная (11 сентября 2014). Количество жертв в Иловайске огромное. Помогите забрать боевых товарищей. Obozrevatel.com.
  73. ↑ Фiльм-розслідування незалежної журналістки Тетяни Заровної
  74. ↑ Владимир Богданцев, «Обозреватель» (9 сентября 2014). Запрещенная пресс-конференция 4 сентября в УНИАН: бойцы Донбасса о комбате.
  75. ↑ Комбат Семен Семенченко опять оказался в эпицентре скандала. СЕГОДНЯ.ua. 15 Октября 2014.
  76. ↑ Пропавший боец "Донбасса" причастен к разглашению конфиденциальной информации о батальоне - Семенченко. 112.ua. 15 октября 2014.
  77. ↑ Список личного состава батальона «Донбасс». КиберБеркут. 24 сентября 2014.
  78. ↑ КиберБеркут, получили в распоряжение список батальона «Донбасс». Правильное.tv. 25 сентября 2014.
  79. ↑ Юрій Дюг, Facebook
  80. ↑ В Ровно Семенченко остановили ГАИшники за странный номер «Ауди Q7». 4vlada.com. 15 октября 2014.
  81. ↑ Семенченко рассказал почему приехал в Ровно на "Ауди Q7". vse.rv.ua. 15 октября 2014.

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Семенченко_Семен_Ігорович&oldid=15082331