Микільське-на-Дніпрі
село Микільське-на-Дніпрі | |
---|---|
Країна | ![]() |
Область | ![]() |
Район | Солонянський |
Рада | Микільська сільська рада |
Облікова картка | Микільське-на-Дніпрі |
Основні дані | |
Колишня назва | Миколаївка |
Населення | 887 |
Поштовий індекс | 52470 |
Телефонний код | +380 5669 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°12′22″ пн. ш. 35°10′24″ сх. д. / 48.20611° пн. ш. 35.17333° сх. д.Координати: 48°12′22″ пн. ш. 35°10′24″ сх. д. / 48.20611° пн. ш. 35.17333° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
95 м |
Водойми | р. Дніпро |
Місцева влада | |
Адреса ради | 52470, с. Микільське-на-Дніпрі, вул. Центральна, 4; тел. 6-05-72 |
Сільський голова | Сідович Володимир Володимирович |
Карта | |
Мапа | |
![]() | |
|
Микільське-на-Дніпрі (в минулому — Миколаївка) — село в Україні, Солонянському районі Дніпропетровської області.
Орган місцевого самоврядування — Микільська сільська рада. Населення — 887 мешканців.
Географічне розташування
Село Микільське-на-Дніпрі знаходиться на правому березі річки Дніпро, вище за течією на відстані 0,5 км розташоване село Олексіївка, нижче за течією на відстані 0,5 км розташоване село Військове, на протилежному березі - село Василівка-на-Дніпрі (Синельниківський район).
Археологія
Поселення Сурсько-дніпровської культури нової кам'яної доби. Поблизу села знайдений могильник Маріупольського типу дніпро-донецької культури біля села Олексіївка.
Історичні відомості
Біля села місце загибелі від печенізької кінноти князя Курі київського князя Святослава Ігоревича (945-972 роки), що є історичною пам'яткою національного значення.
Село Микільське-на-Дніпрі засноване козацьким полковником І. Синельниковим в 1774 році біля найбільшого порога на Дніпрі, який називався «Ненаситець» і про який згадується в багатьох історичних описах (зараз він прихований під водами Дніпровського водосх.). Село названо на честь сина засновника Миколи.
В 1787 р Синельників у своєму маєтку приймав російську імператрицю Катерину II. Тут бували художники І. Рєпін, І Сєров.
Колишній центр Микільської волості. Станом на 1886 рік в селі мешкало 522 особи, налічувалось 95 дворів, православна церква, 2 лавки[1].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 909 осіб (436 чоловічої статі та 473 — жіночої), з яких 910 — православної віри[2].
1989 року за переписом тут мешкало приблизно 760 осіб.
Економіка
- ТОВ «Прогрес».
Об'єкти соціальної сфери
- Дитячий садочок.
- Фельдшерсько-акушерський пункт.
- Будинок культури.
- Школа.
Пам'ятки
- Могильник ІІІ-ІV тисячоліття до н.е.
- Меморіальна плита на місці загибелі київського князя Святослава Ігоревича, який пав в 972 році в битві з печенігами.
- Неподалік знаходиться Микільський кромлех, також відомий як "Храм семи врат" (за одними джерелами X-XII тис. до н.е., за іншими датуваннями - часи бронзи, а це приблизно 2 тис. до н.е). Кромлех виявив в свій час і досить докладно описав в одній з своїх численних праць Д.І. Яворницький. Кромлех - купа каміння викладених у вигляді кола, овалу, вісімки. Святе місце язичників, де вони спілкувалися з Богом, Космосом. Де вони приносили жертвопринесення. Часто, на місці таких ось капищ, пізніше християни будували церкви (як наприклад на Монастирському острові на Дніпрі). Знаходиться за 200 м від річки. Камені, з яких виготовлений кромлех, швидше за все були парканами Дніпра. Багато з них мають форму овалу (відполірувала річка, коли вони перебували в ній). Діаметр кромлеха - близько 9 м. Камені вкопані в землю. Кромлех має вигляд овалу. Знаходиться на покинутій галявині. Як казав один місцевий житель, неподалік від головного кромлеха є другий, трохи менше, від якого залишилося всього 4 камені ... Свого часу люди розібрали його для госппотреб. Але насправді від другого кромлеха залишився тільки один камінь. З книги Д.І. Яворницького "Дніпрові пороги": "...То мегалітичний памятник назвичайної рідкості; всередині його поставлено стійма 24 великі плоскі камені кругом, один за одним, заввишки як росла людина, 16 саженів навкруг; всередені круга покладено людину, але кістяк остільки перетлів, що його ні взяти, ні виміряти ніяк не можна було..."
- Затоплений в наш час Поріг «Ненаситець». Один з найстрашніших в старовину порогів на Дніпрі, розташований поблизу сіл Микільське-на-Дніпрі (по правому березі) і Василівка на Дніпрі (по лівому березі). Він мав 12 уступів. Сотні судів і безліч людей знайшли свій кінець в його вируючих водах. За це він і був прозваний "ненаситним". Це був єдиний з усіх дніпровських порогів, який, через швидкість течії, не замерзав зимою.
Примітки
![]() |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Микільське-на-Дніпрі |
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-61. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
Джерела
|
- Населені пункти України, засновані 1774
- Кодацька паланка
- Населені пункти Солонянського району
- Дніпро-донецька культура
- Археологія Дніпропетровської області
- Неоліт Дніпропетровської області
- Сурсько-дніпровська культура у Дніпропетровській області
- Історія Солонянського району
- Катеринославський повіт
- Села Дніпропетровської області
- Печеніги